- •Тема 1. Сутність планування та особливості його здійснення на підприємстві
- •1. Планування як наука
- •2. Об'єкти, предмет планування
- •3. Планування як функція управління підприємством
- •4. Методи та інструменти планових розрахунків
- •5. Інформаційні ресурси та нормативна база планування
- •Тема 2. Система планів підприємства
- •1. Різновиди планів та їх комплекси
- •2. Зміст поточних планів
- •3. Організація процесу планування на підприємстві
- •Тема 3. Маркетингові дослідження та планування збуту продукції
- •1. Цілі й завдання плану збуту продукції
- •2. Маркетингові дослідження
- •3. Структура і показники плану збуту продукції
- •4. Контроль за реалізацією продукції
- •Тема 4. Планування виробництва продукції
- •1. Виробнича програма підприємства
- •2. Планування виробничої програми в натуральному вимірі
- •3. Планування виробничої програми у вартісному вимірі
- •4. Економічна оцінка проекту плану виробництва
- •Тема 5. Оперативно-календарне планування
- •1. Зміст і завдання оперативно-календарного планування
- •2. Системи оперативного планування виробництва
- •3. Розроблення оперативних планів виробництва
- •4. Контроль ефективності системи оперативного планування
- •Тема6. Матеріально-технічне забезпечення виробництва
- •1. Суть і технологія мтз виробництва.
- •2. Зміст планування мтз та послідовність його розробки
- •3. Планування потреби в матеріальних ресурсах
- •4. Планування потреби у виробничих запасах.
- •5. Забезпечення матеріалами виробничих цехів і дільниць.
- •Тема 7. Забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю
- •1. Виробнича потужність та фактори, що її визначають
- •2. Види виробничої потужності
- •3. Методика розрахунку виробничої потужності в різних типах виробництва
- •4. Визначення максимально можливого випуску продукції за наявною виробничою потужністю
- •5. Показники використання виробничої потужності
- •Тема 8. Персонал і оплата праці
- •1. Порядок планування персоналу та оплати праці
- •2. Планування продуктивності праці
- •3. Планування чисельності персоналу
- •4. Планування оплати праці
- •Тема 9. Виробнича інфраструктура
- •1. Особливості функціонування та планування підрозділів виробничої інфраструктури
- •2. Планування забезпечення підприємства технологічним оснащенням
- •3. Планування діяльності ремонтного виробництва
- •4. Планування енергозабезпечення підприємства
- •5. Планування транспортного обслуговування виробництва
- •Тема 10. Витрати виробництва
- •1. Мета, завдання та послідовність планування витрат виробництва
- •2. Класифікація витрат виробництва
- •3. Методи планування собівартості
- •4. Складання зведеного кошторису витрат
- •5. Методика розрахунку зниження собівартості продукції за окремими факторами
- •Тема 11. Фінансове планування і контроль
- •2. Перспективне фінансове планування
- •3. Поточне фінансове планування
- •4. Оперативне фінансове планування
- •2. Планування прибутку
- •6. Контроль результатів фінансового планування
- •Тема 12. Планування оновлення продукції
- •1. Завдання та зміст планування оновлення продукції
- •2.Планування витрат на підготовку та освоєння виробництва
- •3. Економічна ефективність оновлення продукції
- •Тема 13. Планування організаційно-технічного розвитку підприємства
- •1. План організаційно-технічного розвитку підприємства
- •2. Показники оцінювання організаційно-технічного розвитку
- •Тема 14. Бізнес-планування
- •1. Сутність бізнес-планування та призначення бізнес-плану
- •2. Технологія розробки бізнес-плану
- •3. Зміст бізнес-плану
3. Методика розрахунку виробничої потужності в різних типах виробництва
Методи розрахунку виробничої потужності є відмінними в різних типах виробництв, хоча послідовність і принципи однакові.
Виробнича потужність підприємства визначається за потужністю провідних цехів, дільниць, поточних ліній, верстатів (агрегатів) з урахуванням заходів щодо ліквідації “вузьких місць” та можливої кооперації виробництва. До провідних належать ті виробничі підрозділи підприємства, які виконують головні технологічні процеси (операції) і мають вирішальне значення для забезпечення випуску профільних видів продукції.
Виробничу потужність підприємства визначають за всією номенклатурою профільної продукції. Решту виробів даної групи приводять до характеристик трудомісткості.
У загальному вигляді виробнича потужність провідного цеху, дільниці або групи технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції може бути визначена за однією з таких формул:
або
де Вп – потужність і-го виробничого підрозділу підприємства, од. продукції;
Пу– продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру продукціїза годину;
Фп– плановий (ефективний) річний фонд часу роботи одиниці устаткування, год.;
КУс– середньорічна кількість устаткування;
Тм– трудомісткість виготовлення одиниці продукції з урахуванням коефіцієнта виконання норм, яка визначається за формулою:
де t0– норма часу на виготовлення одиниці продукції, годин;
Квн– коефіцієнт виконання норм часу.
Потужність можна визначити також за формулою:
На неперервно-потокових лініях, а також на конвеєрі потужність визначаються за формулою:
де r – такт робочої лінії чи конвеєра.
У дрібносерійному й одиничному виробництвах, де на кожному робочому місці обробляється велика кількість найменувань деталей, при складанні плану виробництва виконуються об’ємні розрахунки, тобто розрахунки щодо завантаження й пропускної здатності устаткування. При цьому обсяг робіт, передбачений виробничою програмою для кожної групи верстатів, порівнюється з фондом часу.
В умовах масового виробництва при вузькій спеціалізації робочих місць визначають потужність групи робочих місць, які виконують операцію при обробці конкретної деталі, потужність розраховується:
де РМ – кількість робочих місць.
У серійному виробництві за кожним робочим місцем закріплюється певна кількість деталей-операцій. При цьому як вимір виробничої потужності використовується типовий виріб-представник (виріб з найбільшою виробничою програмою). Базовий виріб об’єднує ряд близьких за технологічними особливостями виробів у групу. Базовий виріб-представник одержують шляхом збільшення номенклатури, об’єднуючи різні найменування виробів у групи за конструктивно-технологічною подібністю.
де
–
технічно розрахована норма часу на
обробку комплекту деталей виробу-представника
на даній групі устаткування.
У ряді виробництв виробнича потужність визначається за виробничою площею (складальні, формувальні, ливарні цехи):
,
де
- корисна площа цеху, ділянки, м2;
-
площа, необхідна для складання одного
виробу, м2/од.;
-
тривалість складання одного виробу,
год.
В умовах серійного виробництва з широкою номенклатурою випуску виробів, а також у одиничному та дрібносерійному виробництвах розрахунок виробничої потужності ведеться у такій послідовності:
а) визначають трудомісткість обробки виробів і усієї виробничоїпрограми за групами устаткування:
де
–
трудомісткість виробничої програми,
год.;
–
кількість
продукції за виробничою програмою, нат.
од.
б) розраховують ефективний фонд часу роботи за групами устаткування, що взаємозамінюються, тобто визначають пропускну спроможність устаткування:
де Пспр– пропускна спроможність устаткування, верстато-годин;
в) ефективний фонд часу по кожній групі устаткування ділять на трудомісткість програми по даному виду робіт і визначають коефіцієнтвиробничої потужності цеху чи дільниці (Кпотуж):
Коефіцієнт виробничої потужності – це співвідношення пропускної спроможності групи устаткування та трудомісткості її виробничої програми;
г) за провідною групою устаткування встановлюють коефіцієнт виробничої потужності цеху (дільниці) і проектують заходи щодо розширення «вузьких місць»;
д) визначають потужність цеху, підприємства у натуральному вимірі шляхом множення кількості виробів за програмою на прийнятий коефіцієнт виробничої потужності:
Коефіцієнт завантаження устаткування (Кзу) визначають так:
тобто
При Кзу=1 устаткування використовується повністю; при Кз.у> 1 устаткування перевантажене; при Кзу< 1 – воно недовантажене.
Після розрахунку виробничих потужностей всіх цехів будують діаграму потужності підприємства.
