Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metodichka_okhrana_truda.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
293 Кб
Скачать
☆

1. Зміст розділу "Охорона праці та навколишнього середовища"

Розділ «Охорона праці та навколишнього середовища» у дипломних роботах повинен складатися з таких підрозділів: вступ, управління охороною праці, характеристика спортивної споруди, аналіз умов праці, виробнича санітарія, водопостачання та каналізація, профілактика спортивного травматизму та захворюваності, електробезпека, пожежна безпека, охорона навколишнього природного середовища.

1.1. Вступ

У вступі необхідно викласти завдання і значення охорони праці та довкілля у збереженні здоров'я і працездатності працівників у галузі фізичної культури і спорту, що випливають з чинної законодавчої і нормативної бази України про охорону праці, фізичну культуру і спорт, охорону навколишнього природного середовища та ін. [1–3, 23].

Зазначити, для якого виду спорту і фахівця розглядаються питання охорони праці та навколишнього середовища.

Обсяг вступу не повинен перевищувати однієї сторінки.

1.2. Управління охороною праці

Забезпечення комплексу заходів, спрямованих на збереження здоров'я працівників фізичної культури і спорту, здійснюється через систему управління охороною праці (СУОП). СУОП – це сукупність органів управління закладом, що включає дві підсистеми: керуючу і керовану. Зважаючи на це, навести схему управління охороною праці спортивного закладу, на базі якого виконується робота. Визначити суб'єкти та об'єкти управління, їх функції і завдання щодо планомірної діяльності із створення безпечних умов проведення тренувань та спортивних змагань, попередження травматизму і профзахворювань (додаток 1). Зазначити шляхи з удосконалення діючої СУОП (ДСТУ ГОСТ 12.0.230:2008) [63].

1.3. Характеристика спортивної споруди

Назвати тип спортивної споруди (криті або відкриті), з трибунами або без трибун для глядачів, у тому числі площинні, спортивні зали, басейни, лижні бази, тири, стрільбища та ін.

За вказівкою консультанта цей пункт доповнюють відомостями про пропускну здатність і коефіцієнт завантаженості спортивної споруди і порівнюють їх з нормативами (додатки 3–5).

Для критих спортивних споруд навести:

  • кількість поверхів будівлі;

  • категорію будівлі і клас приміщення, де проводяться тренування (та/або змагання), за вибухопожежною та пожежною небезпекою, вико-ристовуючи [4, 10, 20, 24];

  • ступінь вогнестійкості будівлі залежно від категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно [4, 11, 25];

  • клас приміщення за ступенем ураження людини електричним струмом [62].

Зазначити, яке спортивне обладнання, інвентар, апаратура тощо знаходяться у спортивному комплексі і використовуються при виконанні дипломної роботи [59 – 61].

Охарактеризувати електричну мережу, що живить електро-обладнання спортивних споруд, навести рід і частоту струму, напругу мережі [4, 15].

При встановленні ступеня вогнестійкості спортивних споруд зважати на те, що вогнестійкість спортивних будівель та споруд залежить від сумарної місткості стаціонарних і тимчасових місць для глядачів і визначається мінімальними межами вогнетривкості будівельних конструкцій і максимальними межами поширення вогню по цих конструкціях.

Вогнестійкість спортивної споруди залежно від сумарної місткості стаціонарних і тимчасових місць для глядачів згідно з ДБН В.2.2–13–2003 [4] буде наступною:

а) ІІІа і V – при кількості місць не більше 300;

б) IV – при кількості місць не більше 400;

в) III і ІІІб – при кількості місць не більше 600;

г) І і II – при кількості місць понад 600.

Ступінь вогнестійкості трибун будь-якої місткості відкритих спор­тивних споруд із використанням підтрибунного простору в разі розміщення у ньому допоміжних приміщень на два і більше поверхи є не нижчою за II; у разі одноповерхового розміщення допоміжних приміщень у підтрибун-ному просторі ступінь вогнестійкості трибун – не нижче III.

У спортивних спорудах з двома і більше залами, де є місця для гля-дачів, ступінь вогнестійкості споруди визначають для одного залу – з най-більшою кількістю місць для глядачів. При цьому треба мати на увазі, що сидіння на трибунах будь-якої місткості у відкритих і критих спортив­них спорудах можуть бути виконані із горючих матеріалів (у тому числі синте­тичних), які за пожежною небезпекою відносяться до груп горючості Г1 і Г2, групи займистості В1, груп поширення по поверхні полум'я РП1 і РП2, груп димоутворювальної здатності Д1 і Д2, груп токсичності продуктів горіння Т1 і Т2.