- •Методичні вказівки до виконання розділу "Охорона праці та навколишнього середовища"
- •1. Зміст розділу "Охорона праці та навколишнього середовища"
- •1.1. Вступ
- •1.2. Управління охороною праці
- •1.3. Характеристика спортивної споруди
- •1.4. Аналіз умов праці
- •1.5. Виробнича санітарія
- •1.5.1. Мікроклімат
- •1.5.2. Освітлення
- •Еквівалентні рівні звуку на робочих місцях
- •1.5.4. Вібрація
- •1.6. Водопостачання та каналізація
- •1.7. Профілактика спортивного травматизму та захворюваності
- •1.8. Електробезпека
- •1.9. Пожежна безпека
- •1.10. Охорона навколишнього природного середовища
- •Додатки Додаток 1 Управління охороною праці та обов’язки роботодавця
- •Додаток 2 Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів
- •Додаток 3 Пропускна спроможність площинних відкритих спортивних споруд
- •Додаток 4 Пропускна спроможність критих спортивних споруд
- •Додаток 5 Пропускна спроможність ванн для спортивного плавання
- •Додаток 6 Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Додаток 7 Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях (за дбн в.2.2–13–2003 [4])
- •Додаток 8 Рівень освітленості демонстраційних спортивних споруд
- •Додаток 9 Рівень освітленості спортивних залів (за [8])
- •Список літератури
- •6. Дсн 3.3.6.042–99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. – Затв. Постановою Головного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 42.
- •10. Напб б.03.002–2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. – Затв. Наказом мнс від 03.12.2007 № 833.
- •Методичні вказівки до виконання розділу "Охорона праці та навколишнього середовища"
- •Редактор л.А. Пустовойтова
- •61002. Харків, вул. Фрунзе, 21
1. Зміст розділу "Охорона праці та навколишнього середовища"
Розділ «Охорона праці та навколишнього середовища» у дипломних роботах повинен складатися з таких підрозділів: вступ, управління охороною праці, характеристика спортивної споруди, аналіз умов праці, виробнича санітарія, водопостачання та каналізація, профілактика спортивного травматизму та захворюваності, електробезпека, пожежна безпека, охорона навколишнього природного середовища.
1.1. Вступ
У вступі необхідно викласти завдання і значення охорони праці та довкілля у збереженні здоров'я і працездатності працівників у галузі фізичної культури і спорту, що випливають з чинної законодавчої і нормативної бази України про охорону праці, фізичну культуру і спорт, охорону навколишнього природного середовища та ін. [1–3, 23].
Зазначити, для якого виду спорту і фахівця розглядаються питання охорони праці та навколишнього середовища.
Обсяг вступу не повинен перевищувати однієї сторінки.
1.2. Управління охороною праці
Забезпечення комплексу заходів, спрямованих на збереження здоров'я працівників фізичної культури і спорту, здійснюється через систему управління охороною праці (СУОП). СУОП – це сукупність органів управління закладом, що включає дві підсистеми: керуючу і керовану. Зважаючи на це, навести схему управління охороною праці спортивного закладу, на базі якого виконується робота. Визначити суб'єкти та об'єкти управління, їх функції і завдання щодо планомірної діяльності із створення безпечних умов проведення тренувань та спортивних змагань, попередження травматизму і профзахворювань (додаток 1). Зазначити шляхи з удосконалення діючої СУОП (ДСТУ ГОСТ 12.0.230:2008) [63].
1.3. Характеристика спортивної споруди
Назвати тип спортивної споруди (криті або відкриті), з трибунами або без трибун для глядачів, у тому числі площинні, спортивні зали, басейни, лижні бази, тири, стрільбища та ін.
За вказівкою консультанта цей пункт доповнюють відомостями про пропускну здатність і коефіцієнт завантаженості спортивної споруди і порівнюють їх з нормативами (додатки 3–5).
Для критих спортивних споруд навести:
кількість поверхів будівлі;
категорію будівлі і клас приміщення, де проводяться тренування (та/або змагання), за вибухопожежною та пожежною небезпекою, вико-ристовуючи [4, 10, 20, 24];
ступінь вогнестійкості будівлі залежно від категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно [4, 11, 25];
клас приміщення за ступенем ураження людини електричним струмом [62].
Зазначити, яке спортивне обладнання, інвентар, апаратура тощо знаходяться у спортивному комплексі і використовуються при виконанні дипломної роботи [59 – 61].
Охарактеризувати електричну мережу, що живить електро-обладнання спортивних споруд, навести рід і частоту струму, напругу мережі [4, 15].
При встановленні ступеня вогнестійкості спортивних споруд зважати на те, що вогнестійкість спортивних будівель та споруд залежить від сумарної місткості стаціонарних і тимчасових місць для глядачів і визначається мінімальними межами вогнетривкості будівельних конструкцій і максимальними межами поширення вогню по цих конструкціях.
Вогнестійкість спортивної споруди залежно від сумарної місткості стаціонарних і тимчасових місць для глядачів згідно з ДБН В.2.2–13–2003 [4] буде наступною:
а) ІІІа і V – при кількості місць не більше 300;
б) IV – при кількості місць не більше 400;
в) III і ІІІб – при кількості місць не більше 600;
г) І і II – при кількості місць понад 600.
Ступінь вогнестійкості трибун будь-якої місткості відкритих спортивних споруд із використанням підтрибунного простору в разі розміщення у ньому допоміжних приміщень на два і більше поверхи є не нижчою за II; у разі одноповерхового розміщення допоміжних приміщень у підтрибун-ному просторі ступінь вогнестійкості трибун – не нижче III.
У спортивних спорудах з двома і більше залами, де є місця для гля-дачів, ступінь вогнестійкості споруди визначають для одного залу – з най-більшою кількістю місць для глядачів. При цьому треба мати на увазі, що сидіння на трибунах будь-якої місткості у відкритих і критих спортивних спорудах можуть бути виконані із горючих матеріалів (у тому числі синтетичних), які за пожежною небезпекою відносяться до груп горючості Г1 і Г2, групи займистості В1, груп поширення по поверхні полум'я РП1 і РП2, груп димоутворювальної здатності Д1 і Д2, груп токсичності продуктів горіння Т1 і Т2.
