- •Методичні вказівки до виконання розділу "Охорона праці та навколишнього середовища"
- •1. Зміст розділу "Охорона праці та навколишнього середовища"
- •1.1. Вступ
- •1.2. Управління охороною праці
- •1.3. Характеристика спортивної споруди
- •1.4. Аналіз умов праці
- •1.5. Виробнича санітарія
- •1.5.1. Мікроклімат
- •1.5.2. Освітлення
- •Еквівалентні рівні звуку на робочих місцях
- •1.5.4. Вібрація
- •1.6. Водопостачання та каналізація
- •1.7. Профілактика спортивного травматизму та захворюваності
- •1.8. Електробезпека
- •1.9. Пожежна безпека
- •1.10. Охорона навколишнього природного середовища
- •Додатки Додаток 1 Управління охороною праці та обов’язки роботодавця
- •Додаток 2 Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів
- •Додаток 3 Пропускна спроможність площинних відкритих спортивних споруд
- •Додаток 4 Пропускна спроможність критих спортивних споруд
- •Додаток 5 Пропускна спроможність ванн для спортивного плавання
- •Додаток 6 Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Додаток 7 Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, еквівалентні рівні звуку на робочих місцях (за дбн в.2.2–13–2003 [4])
- •Додаток 8 Рівень освітленості демонстраційних спортивних споруд
- •Додаток 9 Рівень освітленості спортивних залів (за [8])
- •Список літератури
- •6. Дсн 3.3.6.042–99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. – Затв. Постановою Головного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 42.
- •10. Напб б.03.002–2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. – Затв. Наказом мнс від 03.12.2007 № 833.
- •Методичні вказівки до виконання розділу "Охорона праці та навколишнього середовища"
- •Редактор л.А. Пустовойтова
- •61002. Харків, вул. Фрунзе, 21
1.8. Електробезпека
Згідно з НПАОП 40.1–1.21–98 [15], ПУЕ-2009 [62] та ДБН В.2.2–13–2003 [4] навести вимоги до електромереж у фізкультурно-оздоровчих закладах та спорудах. При цьому треба мати на увазі, що живлення електроприймачів повинно виконуватися від мережі 380/220 В з глухозаземленою нейтраллю з системою заземлення ТМ-8 або ТМ-С-8. Категорії електроприймачів щодо надійності електропостачання наведені у додатку 15. Живлення електроустановок спортивних закладів може забезпечуватися як від власної (абонентської) трансформаторної підстанції (ТП) - вбудованої, прибудованої або окремо збудованої, - так і від ТП спільного користування. До ліній 0,4 кВ, які живлять видовищні заклади від ТП спільного користування, не допускається приєднання електроустановок інших споживачів. Електропостачання закладу із сумарною кількістю місць у глядачевому залі 800 і більше повинно задовольняти такі вимоги:
1). Живлення електроприймачів слід виконувати від двох трансформаторів власної (абонентської) ТП. В разі недоцільності спорудження власної ТП живлення електроприймачів слід здійснювати від двох трансформаторів ТП спільного користування.
2). Трансформатори ТП повинні одержувати живлення від двох незалежних взаєморезервованих ліній 6-10 кВ від найближчих ТП або РП розподільної мережі, що живляться з окремих ліній 6-10 кВ.
Електропостачання видовищного закладу з сумарною кількістю місць у глядачевих залах менше 800 повинно задовольняти такі вимоги: живлення електроприймачів слід виконувати від двох трансформаторів ТП спільного користування. Допускається здійснювати живлення ГРЩ (ВРП) видовищного закладу від одного трансформатора за умови прокладання від ТП до ГРЩ (ВРП) двох ліній для взаєморезервування.
Охарактеризуйте конструктивні, схемно-конструктивні та експлуатаційні заходи, що забезпечують безпеку поводження з електроприладами [15, 16, 31-38, 45]. Згідно з ДБН В.2.5-27-2006 [16], ДСТУ 7237:2011 [45] та [46, 47, 62] наведіть захисні заходи електробезпеки в електроустановках і за вказівкою консультанта з охорони праці виконайте відповідні розрахунки [64]. Оберіть клас установлюваного обладнання за способом захисту від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 12.2.007.0-75* [69].
При виборі заходів електробезпеки звертайте увагу на параметри електричної мережі (вид струму, частота, напруга в мережі, режим нейтралі) та клас виробничого приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом (ПУЕ-2009 [62]). При цьому майте на увазі, що тренування і змагання можуть проходити у вологих та сирих приміщеннях, де відносна вологість повітря протягом тривалого часу відповідно становить 60–75 % і перевищує 75 %. Отже, в умовах із підвищеною небезпекою та особливо небезпечних щодо ураження електричним струмом (додаток 16).
Слід пам’ятати, що у ванних і душових приміщеннях повинно використовуватись тільки те електрообладнання, яке спеціально призначене для установлення у відповідних зонах згідно з додатком 17 [68]. Електрообладнання повинно мати ступінь захисту по воді не нижче:
а) у зоні 0 - ІРХ7;
б) у зоні 1 - ІРХ5;
в) у зоні 2 - ІРХ4 (ІРХ5 - у ваннах загального користування);
г) у зоні 3 - ІРХ1 (ІРХ5 - у ваннах загального користування).
У зоні 0 допускається встановлення електроприладів, призначених тільки для застосування у ванні з використанням системи БННН або ЗННН при номінальній напрузі, що не перевищує 12В.
У зоні 1 можуть установлюватися тільки водонагрівачі.
У зоні 2 можуть установлюватися тільки водонагрівачі та світильники класу II за ГОСТ 12.2.007.0-75 [69].
У зонах 1 і 2 можуть установлюватися вимикачі, які приводяться в дію за допомогою шнура. У зоні 3 можуть установлюватися вимикачі та штепсельні розетки. Штепсельні розетки повинні приєднуватись до мережі через індивідуальні розподілювальні трансформатори. Будь-які вимикачі та штепсельні розетки повинні розміщуватись на відстані не менше ніж 0,6 м від дверного прорізу душової кабіни, виготовленої заводським способом. У саунах електрообладнання повинно мати ступінь захисту не нижче ніж ІР24 [68].
Нагрівальні елементи, закладені в підлогу і призначені для обігрівання приміщень, можуть бути установлені у всіх зонах за умови, що вони покриті металевою сіткою або заземленою металевою оболонкою і приєднані до системи зрівнювання потенціалів [68].
