2.Сільське господарство.

Найгостріше проблеми відбудови народного господарства виявилися в сільському господарстві: • значна кількість кол- госпів і радгоспів була зруйнована; •. основною робочою силою колективних господарств були жінки, підлітки, діти, інваліди; • відновлювалися командно-адміністративні методи; • визнано за недоцільне повернення значної частини евакуйованих господарств; • надмірні податки виснажували підсобні селянські господарства

Голод 1946-1947 pp.

Причини:

• післявоєнна розруха

• завищений хлібозаготівельний план

• несприятливі погодні умови

• експорт зерна за кордон-«братерська допомога»

Вражені переважно південні області України. Загинуло приблизно 1 млн. чоловік.

Посилення тиску на село:

- кампанія в справі ліквідації порушень колгоспного статуту (1946);

- прямі репресії - депортації до Сибіру "осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві" (з 1948);

-спроби структурної перебудови організації сільськогосподарського виробницт- ва, політика укрупнення колгоспів (1947).

Суспільно-політичне життя

1947р-скасування карткової системи

1947р.-проведення грошової реформи

21 лютого 1948 р.  «Про виселення з Української РСР осіб, які злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському господарстві і ведуть антигромадський паразитичний спосіб життя

1949 р.- герб, прапор, державний гімн УРСР

1947 р. - приїзд в Україну Л.Кагановича (він змінив М. Хрущова на посаді першого секретаря ЦК КП(б)У і з березня по грудень 1947 р. очолював найвище керівництво республіки)

-нещадна боротьба з "українським націоналізмом" 1946 р.

-Постанова ЦК ВКП(б) про журнали "Звезда" і "Ленінград" (1946)-ждановщина

-1946р-«Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури»

-1947 р. постанова ЦК КП('б)У "Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії Академії наук УРСР"- "боротьба з проявами буржуазного націона- лізму в історичній науці"( істориків С.Білоусова, К. Гуслистого, М. Петровського)

- розгром "реакційної теорії менделізму-морганізму"-"лисенківщина"-жертви: ака- демік М. Гришко, професори С. Гершензон, Т. Поляков

- звинувачення у буржуазному націоналізмі письменників П. Панча (за роман "Гомоніла Україна"), А. Малишка, Д. Косарика, С. Крижанівського, І. Неходу, В. Бичка, М. Рильського, В. Сосюру, Ю. Яновськогота

- переслідування - кіносценарій О. Довженка "Україна в огні".

-вірш В. Сосюри "Любіть Україну"-автор був підданий нищівній критиці

- засуджувалася опера К. Данькевича «Богдан Хмельницький»

1950 Р. -фільм-шедевр кінорежисера і. Савченка "Тарас Шевченко"

-кампанія проти космополітизму (низькопоклонства перед Заходом), нацьковуван- ня представників однієї нації на представників іншої-масові репресії проти єврей- ської інтелігенції (вбивство С. Міхоелса та розстріл Єврейського антифашистського комітету)

-«справа лікарів» 1952-1953 pp.- лікарі звинувачувалися в спробі отруєння й знищен ня видатних радянських і партійних діячів

П овоєнна відбудова західних областях України Після завершення Другої світової війни в західні регіони України були направлені регулярні частини радянської армії з артилерією та частини НКВС. З місцевого населення йшло формування підрозділів помічників для боротьби з ОУН - УПА. уряд СРСР неодноразово звертався до вояків ОУН - УПА з пропозицією амністії. З 1945 по 1947 pp. серед керівництва ОУН - УПА панувала думка про неминучість ІІІ світової війни між Радянським Союзом та США і Великобританією- ОУН - УПА вели активний опір радянській владі Загони ОУН - УПА: • рішуче протистояли насильницькій колективізації ; • зривали насильницьку мобілізацію до Червоної армії молоді із Західної України; • протистояли арештам та депортаціям населення; • захищали від антизаконних дій НКВС, польського війська й партизанів. Радянські силові структури вжили низку політичних заходів: • масове виселення населення з районів розташування баз УПА; • депортації підлягали як окремі сім'ї, так і цілі села, що були пов'язані з УПА; • спецгрупи НКВС, перевдягнуті у форму УПА, здійснювали провокації (пограбу- вання місцевого населення, зґвалтування, убивства). Загони ОУН - УПА відповідали: • нападами на частини НКВС і військові підрозділи; • знищенням радянських і партійних діячів; • убивством місцевих активістів і членів їхніх сімей, які перейшли на бік радянської влади; • масовим терором проти вчителів, лікарів, інженерів, працівників культурної галузі, яких зі Сходу України направляли на роботу в Західну Україну; • провокаціями з переодяганням у форму НКВС (знущання з місцевого населення); • диверсіями й саботажем; • активною антирадянською пропагандою. Операція «Вісла» -1947р. Навесні 1947 р. в засідці УПА -загинув заступник міністра оборони Польщі

генерал Кароль Сверчевський

проведення операції «Вісла»-квітень-жовтень 1947 р.:

• спільна військова операція СРСР, Польщі та Чехословаччини -УПА зазнала великих втрат -окремі загони прорвалися до Німеччини й Австрії

• на захід Польщі депортовано близько 150 тис. українців

Ліквідація греко-католицької церкви

1944 р.- митрополитом став Йосип Сліпий (заарештований в 1945р.)

березень 1946 р.- з ініціативи священника Г. Костельника у Львові відбувся церков- ний собор, рішенням якого Берестейську унію 1596 р. скасовано- возз'єднання УГКЦ з Російською православною церквою.

1946р.-«Велика блокада»-операція НКВС проти УПА

1 950р.-загибель Р.Шухевича-згортання бойових дій УПА

1954р.-заарештований останній командир УПА-В.Кук

1959р.-вбивство С.Бандери.

Хрущовська відлига (1953-1964)

1949 р.- 1953 р.- перший секретар ЦК і КП(б)У Л. Мельников

1953-1957р.р- перший секретар ЦК і КП(б)У О. Кириченко.

1957-1963 р.р- перший секретар ЦК М. Підгорний

З 1963 по 1972 р. першим секретарем КП(б)У- П. Шелест.

Десталінізація:

• березень 1953р.-амністія засудженим до 5 років за господарські, посадові і військові злочини+вагітні жінки та неповнолітні

• Восени 1953р.-ліквідовані військові трибунали внутрішніх військ-один з головних інструментів масового терору

• 1954р.-Комісія Президії ЦК КПРС з вивчення матеріалів репресій в період «великої чистки»

• 1955р.-оголошена амністія громадянам, які співробітничали з німцями в період окупації

• 14-25 лютого 1956р- ХХ з'їзд КПРС -визнавався культ особи Й. Сталіна, його прояви і наслідки за минулі два десятиріччя

• 30 червня 1956р.-Постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його наслідків»

• 26 червня 1956р.-«Про усунення наслідків брутальних порушень законності стосовно колишніх військовополонених і членів їхніх родин»

• реабілітація невинно засуджених:

І етап-1953р.

ІІ етап-1954-1955рр.

ІІІ етап-1956р.-створено 90 комісій з реабілітації

• перейменування геоеграфічних назв, пов’язаних з Сталіним

м.Ворошиловград перейменовано на Луганськ(1958)

м.Сталіно-на Донецьк (1961)

• 1954р-м.Проскурів-Хмельницький-Кам’янець-Подільська область-Хмель-ницька

• 19 лютого 1954р.-Указ «Про передачу Кримської області з складу РРФСР до складу УРСР»-це рішення грунтувалося на «спільній економіці, теріторіальній близькості і тісних господарських і культурних зв’язках між Кримом і Україною»

• посилення ролі громадських організацій

-передання мілких злочинців на поруки колективу

-запровадження народних дружин

• ухвалено рішення про реабілітацію репресованих народів -повернулися до рідних місць чеченці, інгуші, карачаївці, балкарці, калмики-у праві на реа- білітацію відмовлено поволзьким німцям, кримським татарам

• 1961р.-ХХІІ з’їзд КПРС-«Нинішнє покоління радянських людей житиме за комунізму».

• партійно-державна номенклатура- не сприйняла спроби лібералізації- замах на свої кастові інтереси.

• 1962 р.- партію  було поділено на дві частини: промислову й аграрну

• рішення про систематичне оновлення складу парторганів- керівні посади в КПРС обійматимуть не більше, ніж двічі по чотири роки-страх втратити «теплі» місця згуртував в опозицію до М. Хрущова

• Реформи в політичній сфері сприяли певній лібералізації та демократизації суспільно-політичного життя:

- люди отримали можливість більш вільно висловлювати свої думки;

- відновилися демократичні норми діяльності КПРС;

- зросла роль Рад ;

- розпочалася реабілітація жертв масових репресій-з 1962 р. комісії по реабі- літації поступово припинили свою діяльність-паралельно з реабілітацією жертв сталінських репресій відбувалися нові політичні репресії- 25 грудня І958 р. Верховна Рада СРСР прийняла закон "Про кримінальну відпові- дальність за державні злочини", у кримінальний кодекс було введено статтю "антирадянська агітація та пропаганда";

• засуджено культ особи Сталіна. Це зробив особисто М.Хрущов на XX з'їзді КПРС (лютий 1956 р.) у доповіді "Про культ особи і його наслідки". З'їзд засудив репресивну політику сталінського режиму і проголосив курс на демократизацію суспільства- культ особи Сталіна не був розвінчаний до кінця: доповідь Хрущова не була опублікована, не були розкриті причини культу особи і репресій -реформи в політичній сфері були половинчастими і непослідовними

• Спроба розширення прав республік:

-українці частіше висувалися на керівні посади в республіці 1953 р. перший секретар ЦК КПУ -призначено Кириченка - першого україн- ця на цій посаді (1953-1957 рр.)-відтоді першими секретарями КПУ призна- чалися тільки українці: М.Підгорний (1957-1963 рр.), П.Шелест (1963-1972 рр.), В.Щербицький (1972-1989 рр.);

-активізувалася діяльність України на міжнародній арені ;

- унаслідок реформи управління економікою в 1957 р. під контроль України перейшло 97% заводів республіки проти 34% в 1953 р.

- всі ці заходи здійснювалися під суворим контролем центру, до якого згодом знову повернулися його командні функції.

Економічні реформи:

• Після 1953 р. Хрущов починає ліквідовувати недоліки в системі управління на мікро- та макрорівнях і здійснює наступні зміни:

• розширення прав і самостійності директорів;

• впровадження нового порядку планування, що обмежує число директивних показників згори;

• скорочення звітності керівним організаціям, що дублювала офіційну статис- тичну звітність;

• скорочення і спрощення управлінського апарату.

• 1957 р. - реорганізація управління промисловістю за територіальним принципом, суть якої - в ліквідації галузевих міністерств в областях Рад народного господарства (раднаргоспів)- територія країни була розподілена на 11 районів, у кожному з яких створювався раднаргосп як орган управління господарством

• зміни в організацію планування -розробка плану починалася безпосередньо на підприємствах-раднаргоспах-у Держплані республіки і завершувалася в Держ- плані СРСР краще використання місцевих ресурсів, виробничих потуж-ностей

с початку дало позитивний ефект:

• скорочення бездумних зустрічних перевезень вантажів з одного кінця країни в інший,

• з'явилися додаткові стимули розвитку для підприємств місцевого підпоряд-

кування,

зросла ініціатива на місцях,

• прискорення технічну реконструкцію багатьох підприємств

• реорганізація збила ритм виконання п'ятирічних завдань-щоб приховати ці збої, керівництво країни змінило п'ятирічний план і запровадило на 1959-1965 рр. новий доопрацьований семирічний план

• значна увага відводилася подальшому піднесенню оборонної промисловості