- •1.2 Коротка геологічна характеристика шахти
- •1.3 Розкриття та підготовка шахтного поля
- •1.4 Система розробки і технологія ведення очисних робіт
- •1.5 Технологія проведення підготовчих виробок
- •1.6 Енергопостачання
- •1.7 Охорона навколишнього середовища і природних ресурсів
- •2.2 Вибір місця проведення виробки відносно пласта. Геологічні умови проведення виробки
- •2.3 Вибір технології та засобів механізації проходки
- •2.4 Вибір типорозміру кріплення
- •2.5 Розрахунок кріплення
- •2.6 Розрахунок продуктивності комбайна
- •2.7 Визначення темпів проведення
- •2.8 Провітрювання виробки, вибір вмп
- •2.9 Технологія спорудження устя виробки і технологічного відходу її
- •2.10.5 Подовження стрічкового конвеєра
- •2.10.6 Нарощування вентиляційного повітропроводу
- •2.10.7 Настилка рейкового шляху
- •2.10.8 Водовідлив при проведенні виробки
- •2.10.9 Монтаж трубопроводів і кабелів
- •2.10.10 Маркшейдерське забезпечення
- •2.11 Електропостачання дільниці
- •3.2 Попередження та локалізація вибухів вугільного пилу
- •3.4 Протипожежний захист дільниці
- •3.5 Захист людей від враження електричним струмом
- •3.6 Заходи безпеки при експлуатації вмп
- •3.7 Техніка безпеки при виконанні робіт і експлуатації прохідницького устаткування
2.9 Технологія спорудження устя виробки і технологічного відходу її
Устя проектуємої виробки являється продовженням вже проведеної та експлуатуємої частини похилу. Сполучення похилу закріплюють металевим кріпленням, при цьому, відповідальні ділянки сполучення (гострі кути, великі прольоти і т.п.) бетонуються або підсилюють металеву раму анкерами.
Кріплення в місцях сполучення похилу пласта замінюється плоским майданчиком з установкою камерних рам.
Камерна рама складається з двох стойок , на які укладаються несучи балки з двотавра, або з спеціального профілю СВП.
Стойки виготовляють з товстостінних труб діаметром 0,3 - 0,4 м, до нижньої частини яких приварюють сталеву плиту, а у верхній частині влаштовується проріз для установки балки, або приварюється опорна плита з отворами для кріплення балки.
Роботи по споруді сполучень виконуються в наступному порядку:
- встановлюється камерна рама для чого готують лунки, виймається затягування з боків виробки тільки в тому місці де встановлюватиметься стойка, випускається порода, що відшарувалася, і уручну вантажиться на транспортні засоби;
Таким же чином встановлюється друга камерна рама на іншій стороні виробки, після чого по черзі віддаляється затягування між прольотами і на камерні рами укладають балки перекриття. Затягування покрівлі виконується послідовно тільки з одного прольоту між кріпильними рамами. У міру установки перекриття укладається ж/б затяжка і віддаляються елементи старого кріплення;
Споруда устя виробки, як правило, проводиться за допомогою буро підривних робіт, причому 5-6м режим підривання щадний: глибина шпурів 0,8 - 1,3м величина заряду мінімальна. Вантаження породи на перших метрах проведення ведеться уручну. Відстань між кріпильними рамами зменшується
Згідно вимогам ПБ перші 10 м устя виробки повинні бути закріплені вогнестійким кріпленням. Величина технологічного відходу залежить від прийнятої технології проведення основної частини виробки, довжини розміщуваного устаткування, засобів транспорту і може бути 60-80м.
Після проведення устя на 10-12м вмонтовується скребковий конвеєр, прохідницький комбайн і продовжується проведення виробки з одночасним монтажем над скребковим конвеєром стрічкового конвеєра.
Після проведення технологічного відходу виробка зачищається, скребковий конвеєр демонтується і продовжують проведення виробки за основною технологією.
2.10 Технологія проведення основної частини виробки
2.10.1 Виїмка і перевантаження гірничої маси
Цикл роботи по проведенню виробки комбайном повинен починатися з огляду, заміни зубків, мастила вузлів комбайна. Ці роботи проводять машиніст комбайна і його помічник.
На робочому місці машиніст комбайна і його помічник перевіряють:
1 Справність апаратури контролю змісту метану в шахтної атмосфері і апаратура автоматичного контролю повітря.
2 Надійність і якість кріплення.
3 Справність і стан електроустаткування.
4 Наявність протипожежних засобів в вибої.
Після приведення комбайна в робочий стан, машиніст комбайна повідомляє про це ланковому і гірничому майстру. Ланковий дає вказівки прохідникам про заняття своїх місць. Одержавши від робочих повідомлення про готовність, за узгодженням з гірничим майстром, дає дозвіл машиністу комбайна на виробництво робіт по проведенню виробки комбайном.
Роботи по виїмці вугілля і породи проводяться в наступній послідовності:
1 Машиніст комбайна підганяє до вибою і забурує виконавчий орган комбайна в тій частині вибою, де м'якше порода.
2 Забуривши виконавчий орган, машиніст комбайна починає виїмку вугілля і породи по вибою горизонтальними шарами, тобто переміщаючи виконавчий орган по горизонталі.
3 Пересунувшись по вибою на величину одного циклу, машиніст комбайна залишає комбайн, забурує заздалегідь виконавчий орган в груди вибою по центру так, щоб стріла виконавчого органу знаходилася в горизонтальному положенні. Далі машиніст комбайна дає вказівки ланковому про зведення кріплення.
Оглядається і обстукується вибій, зводиться тимчасове кріплення, а потім під його захистом зводять постійне кріплення. Після зведення кріплення цикл повторюється.
2.10.2 Зведення постійного кріплення.
Стійки встановлюють по черзі в лунки і скріпляють їх між рамними стяжками (не менше ніж на 0,4 м нижче за замка) з раніше встановленою аркою. За наявності слабких порід в підошви стойки встановлюють на лежні або підкладки.
До місця зведення кріплення замки ЗСД доставляють в зібраному вигляді з «наживленими» гайками.
При зведенні кріплення, замок у такому вигляді насувають на місце з'єднання елементів. При цьому нижню скобу розташовують перпендикулярно до елементів кріплення, а верхню скобу - під кутом приблизно 30о.
Затягують гайки, починаючи з нижньої скоби до розклинки профілів і початку вигину планок, із зусиллям 35-40 кН.
Після здійснення податливості кріплення на 50 мм проводять контрольне затягування гайок.
Для запобігання розширенню і розриву зовнішнього профілю по днищу рекомендується між днищами профілів закладати дерев'яні прокладки розміром 120х40х25 мм.
Верхняк сполучають з верхняком раніше встановленої рами між рамним стяжками.
Між замками суміжних рам встановлюють міжрамні дерев'яні розпірки і пробивають дерев'яні клини в двох точках між кріпленням і стінками виробки на висоті, рівній приблизно 0,6 її ширини.
У такому ж порядку встановлюють наступну арку, після чого всі прохідники затягують спочатку покрівлю, а потім боки виробки затяжками, порожнечі за ними заповнюють дрібною породою.
Затягування і забутовку боків проводять одночасно з обох сторін, починаючи знизу.
При вивалах вугілля (породи) порожнечі заповнюють кострами з дерева, а на пластах, схильних до самозапалювання вугілля, костри викладають тільки з негорючих матеріалів.
2.10.3 Допоміжні роботи
До допоміжних робіт відносять: встановлення тимчасового кріплення; нарощування конвеєрів; нарощування трубопроводів; устрій водовідливної канавки; доставка матеріалів і обладнання; маркшейдерське обслуговування.
Нарощування конвеєрів, трубопроводів, кабелів, влаштування монорейкової лороги проводять у ремонтну зміну ланка слюсарів та ГРП. Доставка матеріалів ведетьсяя щозміни.
2.10.4 Встановлення тимчасового кріплення
Тимчасове кріплення встановлюється перед зведенням постійного, яке виготовляється із відрізків СВП-19 довжиною 4-6 м, які закріплюються спеціальними конструкціями до замків. На консолі укладається деревяний щит із дошки товщиною не менше 5 см. Це запобіжне тимчасове кріплення застосовується при любих площинах перерізу виробок і міцності порід покрівлі. Робочий полок потрібний для забезпечення зведення постійного кріплення, може бути декількох конструкцій.
Дві пари драбинок, зварених з труб діаметром 50 мм встановлюють на місці зведення кріплення таким чином, щоб рама, яку будуть зводити була між ними., На драбини викладають телескопічні труби з привареними до кінців гаками з полосової сталі (діаметр труби залежить від ширини виробки). На труби кладуть 5-6 брусів, а на них щити з дошки товщиною 50 – 60 мм.
