- •1. Трансформація конфліктів?
- •2. Лінзи трансформації конфліктів
- •3. Визначення трансформації конфліктів
- •4. Конфлікт і зміни
- •5. Точки дотику розв’язання та трансформації конфліктів
- •6. Мапування конфліктів
- •Малюнок 1. Загальна картина трансформації конфліктів
- •7. Процесні структури як майданчики для змін
- •Малюнок 2. Зміни у вигляді кола
- •Малюнок 3. Проста процесна структура
- •Малюнок 4. Майданчик для трансформації
- •8. Розвиток нашого потенціалу
- •II: Розвивати вміння об’єднувати
- •III: Розвивати вміння представляти
- •IV: Розвивати вміння сприймати складності як поміч, а не перешкоду
- •V: Розвивати вміння чути та залучати
- •9. Практичне застосування концепції
- •1. На що допомагають звернути увагу наші лінзи?
- •2. Які питання допомагають поставити наші лінзи?
- •3. Що може підказати майданчик для трансформації?
- •10. Висновки
10. Висновки
Лінзи трансформації конфліктів ставлять питання як самим учасникам конфліктів, так і спеціалістам-конфліктологам, допомагаючи з’ясувати потенціал для конструктивних перетворень, що притаманний конфлікту. Ці лінзи можуть застосовуватися для багатьох типів конфліктів; можливості для більш широких бажаних змін притаманні будь-якому конфліктному випадку, від особистого до структурного рівня. Завдання, яке стоїть перед спеціалістом, полягає в тому, щоб оцінити, наскільки необхідною за даних обставин є розробка трансформаційних заходів в тому чи іншому випадку.
Основна перевага цієї концепції полягає в її здатності розглядати кілька варіантів можливих заходів. Я припустив, що ідея трансформації розвиває та об’єднує позитивну роль і сильні сторони підходів з розв’язання конфліктів. При цьому розв’язання конфліктів не обов’язково залучає трансформуючий потенціал конфлікту. Інакше кажучи, можна скористатися трансформаційним підходом і зробити висновок, що найбільш доцільно — це швидко та безпосередньо розв’язати проблему — і все, крапка. Але в обмежено вузькому розумінні розв’язання конфліктів ніколи автоматично не ставить питань та запитів, необхідних для того, щоб запалити потенціал більш широких перетворень.
Зрозуміло, що трансформаційний підхід в одних випадках є більш доречним, ніж в інших. Є багато конфліктів та суперечок, коли простий підхід з розв’язання конфліктів, наприклад, вирішення проблеми або перемовини, має найбільший сенс. Суперечки, які потребують швидкого та остаточного вирішення проблеми, де сперечальники не мали, не мають і не будуть мати практично ніяких тривалих стосунків, безсумнівно є ситуаціями, де з’ясування соціальних паттернів, тенденцій і структурних моделей має обмежену цінність. Наприклад, одноразова ділова суперечка з приводу оплати між двома особами, які ледве знайомі одна з одною і навряд чи зустрінуться знову, не є місцем для з’ясування можливості застосування трансформаційної моделі. У кращому випадку, якщо припустити її застосування, головну увагу можна мабуть приділити таким питанням: чому цей випадок стався саме з цими людьми та чи не може він повторюватися з іншими.
З іншого боку, там, де мали місце значущі стосунки та взаємовідносини у минулому та спільна історія, де передбачаються значущі взаємовідносини в майбутньому, де конфліктні випадки виникають на рівні організацій, громад та у більш широкому соціальному контексті,— там вузьке розуміння розв’язання конфліктів допомагає вирішити проблеми, але не враховує ширших можливостей для конструктивних перетворень. Це особливо важливо в умовах, коли ми спостерігаємо повторювані та глибоко вкорінені цикли конфліктних епізодів, які вже позначилися руйнівними та насильницькими тенденціями. З точки зору трансформації конфліктів ці ситуації завжди несуть в собі можливості для перетворень.
Вузьке розуміння розв’язання конфліктів допомагає вирішити проблеми,
але не враховує ширших можливостей для конструктивних перетворень.
Проте в будь-якій ситуації необхідно оцінити та проаналізувати рішення про те, щоб скористатися всіма потенційними можливостями для змін. Наприклад, наша родина не вдається до глибокого трансформаційного аналізу, коли ми сперечаємося через брудний посуд. Але в окремі моменти все ж трапляються випадки, які дійсно створюють обставини для глибоких роздумів про наші принципи, структуру наших взаємовідносин, про наше «я» як особистості та родини. Брудний посуд завжди має такий потенціал. Ми звичайно не воліємо втілити його в життя при кожній зручній оказії. Але коли ми все ж таки прагнемо втілити цей потенціал в життя, він відкривається тільки тоді, коли маємо концептуальну основу, яка стимулює вивчення обставин, забезпечує нас лінзами, щоб роздивитись, що відбувається, а також пропонує інструментарій, щоб ми мали змогу передбачити конструктивні зміни. Саме цю концептуальну основу пропонує трансформація конфліктів.
Можливо, найважливішим є те, що трансформація конфліктів ставить перед нами великі питання: куди ми прямуємо? Навіщо ми цим займаємось? Що ми сподіваємося привнести та побудувати? Я переконаний, що переважна більшість фахівців, які вирішили працювати в цій галузі, звернулися до неї, тому що бажають сприяти змінам в суспільстві. Я впевнений, що більшість громад, що продемонстрували свою прихильність пошуку конструктивних шляхів вирішення конфліктів, також зацікавлені не просто в збереженні статус-кво, але й в зміні життя на краще. Вони намагаються змінити спосіб, в який людські спільноти реагують на конфлікт. Зміни, яких прагнуть ці фахівці та громади, полягають в переході від насильницьких і руйнівних моделей поведінки до можливостей, що є творчими, чуйними, конструктивними та ненасильницькими.
Я належу до цих практиків, і, можливо, моя упередженість спонукає мене бачити те, що я хотів би бачити. А бачу я, що ми як людство, на рівні місцевому та глобальному, стоїмо на порозі історичних змін, коли вкорінене насильство і примус будуть замінені повагою, творчим підходом до вирішення проблем, індивідуальними і соціальними можливостями для діалогу, а також ненасильницькими системами, що забезпечать безпеку людини та соціальні зміни. Для цого знадобиться цілий комплекс процесів перетворень, в основі яких буде лежати трансформуюче розуміння нашого життя та взаємин. У цьому я бачу завдання та надію для галузі трансформації конфліктів.
Нехай багатоманітність істиною осяє твоє обличчя.
Нехай вітри добрих змін лагідно дмуть тобі в спину.
Нехай твої ноги відшукають справжні шляхи.
І нехай почнеться низка змін!
Примітки
[1] Нові науки — це відкриття в галузі фізики, біології та досліджень навколишнього середовища, які в другій половині XX століття започаткували розвиток квантової теорії, теорії хаосу тощо.
Дивись розгляд цих питань стосовно до самонавчальних організацій у книжці Маргарет Уїтлі «Лідерство та нові науки» (Leadership and the New Sciences, San Francisco, CA: Barrett-Koehler, Publishers, 1994, p. 16).
[2] Ibidem.
[3] Див. розгляд змісту та взаємовідносин у книжці Дж. Хокер та У. Вільмота «Міжособистісний конфлікт» (Interpersonal Conflict, Dubuque, Iowa: Wm. C. Brown Publishers, 1985) або обговорення занепокоєння, емоційного процесу та симптоматичного змісту у книжці Едвіна Фрідмана «Із покоління в покоління» (Generation to Generation: Family Process in Church and Synagogue, N.Y.: Guilford Press, 1985).
Рекомендована література
Bush, Baruch and J. Folger. The Promise of Mediation: Responding to Conflict Through Empowerment and Recognition (San Francisco: Jossey-Bass, 1994).
Curle, Adam. Another Way: Positive Response to Contemporary Violence (Oxford: Jon Carpenter Publishing, 1995).
Friedman, Edwin. Generation to Generation: Family Process in Church and Synagogue (New York: Guilford Press, 1985).
Hocker, Joyce and William Wilmot. Interpersonal Conflict (Dubuque: Brown and Benchmark, 2000).
Kriesberg, Louis. Constructive Conflicts: From Escalation to Resolution. Second Edition (New York: Rowman and Littlefield Publishers, 2003).
Mayer, Bernard. The Dynamics of Conflict Resolution: A Practitioner's Guide (San-Francisco: Jossey-Bass, 2000).
Rothman, Jay. Resolving Identity-Based Conflicts in Nations, Organizations and Communities (San Francisco: Jossey-Bass, 1997).
Ury, Bill. The Third Side: Why we fight and how we can stop (New York: Penguin, 2000).
Wehr, Paul and Heidi and Guy Burgess. Justice without Violence (Boulder: Lynne Riener, 1994).
Wheatley, Margaret. Leadership and the New Science: Learning about organization from an orderly universe (San Francisco: Berrett-Koehler, 1994).
Деякі книжки з трансформації конфліктів, написані Дж. П. Ледераком
Preparing for Peace: Conflict Transformation Across Cultures (Syracuse University Press, 1995).
Building Peace: Sustainable Reconciliation in Divided Societies (U.S. Institute of Peace Press, 1997).
The Journey Toward Reconciliation (Herald Press, 1999).
From the Ground Up: Mennonite Contributions to International Peacebuidling, edited with Cynthia Sampson (Oxford University Press, 2000).
Into the Eye of the Storm: A Handbook of International Peacebuilding (Jossey-Bass,
2002).
Про автора
Широко відомий своїм новаторським підходом у галузі трансформації конфліктів, меноніт Джон Пол Ледерак брав участь у врегулюванні конфліктів у Латинській Америці, Азії, Африці, а також на своїй батьківщині, в США. За останні 20 років він приймав участь у розробці та проведенні галузевих навчальних програм у 25 країнах на п’яти континентах.
У 1988 році він отримав ступінь доктора наук з соціології в Університеті шт. Колорадо, а у 1994 році став засновником науково-практичного Центру справедливості та відновлення миру у Східному менонітському університеті в шт. Віргінія. Зараз професор Ледерак працює в католицькому Університеті Нотр-Дам у шт. Індіана, де викладає курс міжнародного відновлення миру. Східний менонітський університет присвоїв йому звання заслуженого науковця.
Ледерак є автором 22 книжок та підручників з розв’язання та трансформації конфліктів, а також медіації.
Переклав з англійської Дік Кисельов © 2016
