4. Конфлікт і зміни

Конфлікти трапляються. Це нормально, вони постійно присутні у людських стосунках і взаєминах. Зміни також відбуваються. Громади та людські стосунки не є статичними, а скоріше динамічними та такими, що пристосовуються та змінюються.

Конфлікти впливають на стан речей та змінюють його по-різному. Можемо проаналізувати ці зміни в рамках чотирьох широких категорій: на особистому рівні, рівні стосунків, структурному та культурному рівнях.

Конфлікт впливає на нас

на особистому рівні,

на рівні стосунків,

на структурному рівні та

на культурному рівні.

Ми також можемо поміркувати про ці зміни у пошуках відповідей на наступні два запитання:

• Які зміни відбуваються внаслідок конфлікту? Наприклад, які закономірності та наслідки має даний конфлікт?

• Яких змін ми прагнемо? Для того, щоб відповісти на це запитання, маємо спочатку з’ясувати, яких цінностей та намірів ми дотримуємося.

Розглянемо вказані чотири сфери, пам’ятаючи про ці два запитання.

Особистістний аспект конфлікту стосується змін, які торкнулися людини та є бажаними для неї. Тут мається на увазі особистість цілком, у тому числі її когнітивні, емоційні, перцептивні та духовні характеристики.

З

Зміни необхідно розглядати з описової та нормативної точок зору.

описової точки зору концепція трансформації нагадує, що конфлікт впливає на нас як особистостей не тільки негативно, але й позитивно. Конфлікт впливає на наш фізичний стан, самооцінку, емоційну стабільність, здатність сприймати інформацію правильно, а також духовну цілісність.

З нормативної точки зору концепція трансформації являє собою навмисне втручання з метою мінімізації руйнівних наслідків соціального конфлікту та максимального збільшення потенціалу для розвитку людини як особистості на фізичному, емоційному, інтелектуальному та духовному рівнях.

Стосунковий аспект являє собою зміни в індивідуальних відносинах. Тут ми розглядаємо емоційність, владу, авторитет та взаємозалежність у контексті стосунків, а також виражальні, комунікативні та інтерактивні аспекти конфлікту.

Описово трансформація стосується того, як конфлікт підриває існуючі моделі комунікації та взаємин. Ця концепція виходить за рамки розгляду напруженості навколо явних проблем і звертається до тих ґрунтовних змін, які породив конфлікт,— в тому числі до уявлень його учасників, їх бажань і прагнень, до того, як формуються їх стосунки на міжособистісному рівні, а також усередині групи та між групами. Конфлікт змінює людські стосунки. Він вимагає чітких відповідей на такі питання: наскільки близькими чи далекими хочуть залишитися люди у своїх стосунках? Як вони планують скористатися, будувати та ділитися владою? Як вони сприймають себе, один одного та свої очікування? Які в них надії та страхи щодо власного життя та стосунків, форм спілкування та взаємин?

Нормативно трансформація являє собою навмисне втручання з метою зведення до мінімуму перешкод в спілкуванні сторін та максимізації їх взаєморозуміння. Сюди відноситься прагнення виявити безпосередньо страхи, надії та цілі людей, залучених в конфліктну ситуацію, пов’язані з їх взаємовідносинами.

Структурний аспект вказує на першопричини конфлікту, а також закономірності та зміни, які конфлікт привносить у соціальні, політичні та економічні структури. При розгляді цього аспекту увага зосереджується на тому, яким чином соціальні структури, організації та установи створюються, підтримуються та змінюються в результаті конфлікту. Тут мова йде про те, як люди будують і організують соціально-економічні, політичні та інституційні відносини для задоволення основних потреб людини, забезпечення доступу до ресурсів і прийняття рішень, що впливають на окремі групи людей і громади, а також на суспільство в цілому.

Трансформація на описовому рівні включає аналіз соціальних умов, що призводять до конфлікту, а також змін, які конфлікт спричиняє в існуючих соціальних структурах і моделях прийняття рішень.

На нормативному рівні трансформація являє собою свідоме втручання задля того, щоб отримати уявлення про глибинні причини та соціальні умови, що створюють та провокують насильницькі прояви конфлікту. Крім того, вона відкрито агітує за ненасильницькі засоби з метою зниження змагальності у відносинах сторін і прагне звести до мінімуму і — в кінцевому рахунку — усунути насильство. (Також сюди відносять і ненасильницьку пропаганду та агітацію за зміни.) Прагнення до таких змін сприяє розвитку структур, що задовольняють основні потреби людини (справедливість по суті), і в той же час забезпечує максимально широку участь людей в ухваленні рішень, що впливають на їх життя (формальна, процедурна справедливість).

Культурний аспект стосується змін, що відбулися в результаті конфлікту в найширших формах колективних взаємин, в тому числі й в самосвідомості, а також у характері впливу даної культури на моделі поведінки в конфліктній ситуації.

На описовому рівні концепція трансформації допомагає зрозуміти, як конфлікт впливає на культурні характеристики групи та змінює їх, а також яким чином ці накопичені та спільні характеристики впливають на розуміння конфлікту людьми в даному контексті та на тому, як вони реагують на нього.

На нормативному рівні концепція трансформації допомагає сторонам конфлікту зрозуміти культурні особливості, що посилюють конфлікт в їхньому середовищі, а потім визначити, активізувати та використовувати ресурси та механізми в рамках даної культури, які допомагають конструктивно реагувати на конфлікт і вирішувати його.

Далі в якості аналітичної основи трансформація допомагає зрозуміти соціальний конфлікт у процесі його виникнення та змін, до яких він призводить на рівні особистості та стосунків, на структурному та культурному рівнях людського досвіду. В якості стратегії втручання трансформація спрямована на створення конструктивних процесів з наступним діапазоном цілей, орієнтованих на зміни.

Цілі змін у трансформації конфліктів Особистий рівень Мінімізація руйнівних наслідків соціального конфлікту та максимальне збільшення потенціалу для розвитку і блага людини як особистості на фізичному, емоційному, інтелектуальному та духовному рівнях. Рівень стосунків Зведення до мінімуму перешкод в спілкуванні та максимізація взаєморозуміння. Виявлення та опрацювання страхів і надій, пов’язаних із емоціями та взаємозалежністю у стосунках. Структурний рівень Виявлення та усунення корінних причин і соціальних умов, що призвели до насильницьких та інших небезпечних проявів конфлікту. Сприяння ненасильницьким механізмам, що зменшують змагальну конфронтацію сторін, а також зводять до мінімуму та врешті усувають насильство. Сприяння розвитку структур з метою задоволення основних потреб людини (справедливість по суті) та забезпечення максимально широкої участі людей в ухваленні рішень, що впливають на їх життя (процедурна справедливість). Культурний рівень Виявлення та осмислення культурних особливостей, що посилюють насильницькі прояви конфлікту. Визначення та використання ресурсів і механізмів у культурному середовищі, які допомагають конструктивно реагувати на конфлікт і розв’язувати його.