Малюнок 2. Зміни у вигляді кола

Але бувають моменти, коли ми відчуваємо, ніби зайшли в глухий кут. Перед нами стіна, яка не дає рухатися вперед.

Також трапляються моменти, коли здається, що процеси змін повернули назад. Таке враження, що руйнується все, чого ми досягли. Ми чуємо вигуки: «Одним махом перекреслені всі плоди важкої праці!» Ми начебто починаємо плисти проти течії, намагаючись подолати бистрину, і все через те, що зміни — навіть позитивні — не виключають поп’ятної течії або зворотної хвилі.

Ще бувають моменти, коли ми відчуваємо, що переживаємо повний занепад сил. Йдеться вже не просто про регрес. Все розвалюється і руйнується прямо на очах. В постійній зміні періодів загострення та затухання конфліктів і постконфліктного відновлення миру ми дуже важко переживаємо ці гнітючі моменти, коли здається, що все потрібно починати з нуля знову.

Всі ці стани та переживання, хоч і не завжди в тому самому хронологічному порядку, є звичайними складовими кола змін. Розуміння змін як циклічності допомагає нам впізнавати та передбачати їх. Коло відображає ту думку, що жодна точка часу не визначає широку картину. Швидше за все зміни містять у собі безліч різних тенденцій та векторних орієнтирів як частин цілого.

Коло застерігає нас на кожному кроці: обережно, занадто швидке просування вперед є нерозумним. Зустріч з перешкодою, мабуть, дає зручну можливість тверезо оцінити ситуацію. Відступивши назад і озирнувшись, ми можемо знайти більш раціональні шляхи просування вперед. А падіння може допомогти відкрити цілком нові перспективи.

На кожному кроці циклічне мислення звертається до нас із практичним закликом: придивись, побач, налаштуйся. Воно нагадує нам, що зміни, як і саме життя, ніколи не бувають статичними. Їх можна порівняти з круговим сегментом динамічної процесної структури.

З іншого боку, лінійність змін означає, що все рухається з однієї точки в іншу. У математиці пряма лінія є найкоротшою відстанню між двома точками. Лінійна орієнтація асоціюється з раціональністю мислення, розумінням того, що відбувається виключно з точки зору логічних причин і наслідків. То як же це співвідноситься з тією характеристикою змін, яку ми щойно описали як неоднонаправлений і нелогічний процес в чистому вигляді? Визнання лінійного характеру змін вимагає від нас звернути увагу на їх загальну спрямованість і мету. Це ще один — і найважливіший — спосіб побачити взаємозв’язок і рух до спільного знаменника різних факторів у переплетінні закономірностей і тенденцій.

Лінійна перспектива передбачає, що суспільні сили мають різновекторну спрямованість розвитку, не завжди помітну неозброєному оку та рідко зрозумілу протягом стислого періоду часу. Лінійна перспектива вимагає від нас трохи відступити назад і подивитися, в якому напрямі розвивається соціальний конфлікт та відбуваються зміни, яких ми прагнемо, а сюди відноситься як минуле, так і майбутнє. Зокрема, вона вимагає від нас звертати увагу на характер кіл, а не лише на безпосередній досвід.

Зміни як процесні структури

На малюнку 3 графічно представлена проста процесна структура у вигляді динамічних кіл, сплетених воєдино, що задає їм сумарний імпульс і напрям руху. Також у ній можна побачити й спіралеподібну конструкцію, що складається з різноспрямованих внутрішніх елементів, залучених у загальний рух.