При проведенні глибокої пальпації живота класичним є положення дитини:

1. Лежачи на животі

2. лежачи на спині +

3. стоячи

4. Сидячи на краю ліжка

Глибока пальпація живота проводиться за методом:

1. Щоткіна-Блюмберга

2. Георгієвського-Мюссі

3. Образцова-Стражеска +

4. Курлова

При проведенні глибокої пальпації живота пальпується:

1. 12-пала кишка

2. тонкий кишечник

3. товстий кишечник +

4. пряма кишка

Глибока пальпація живота проводиться:

1. тільки в певному порядку +

2. порядок пальпації немає ніякого значення

3. „проти годинникової стрілки”

4. за бажанням лікаря

Першим етапом глибокої пальпації живота є:

1. формування шкірної складки

2. установка руки лікаря перпендикулярно до пошукового органу +

3. заглиблення

4. перекачування через відділ товстого кишечника, що пальпують

Другим етапом глибокої пальпації живота є:

1. формування шкірної складки +

2. перекачування через відділ товстого кишечника, що пальпують

3. установка руки

4. заглиблення

Третім етапом глибокої пальпації живота є:

1. формування шкірної складки

2. установка руки

3. перекачування через відділ товстого кишечника, що пальпують

4. заглиблення руки всередину живота під час видиху хворого +

Четвертим етапом глибокої пальпації живота є:

1. формування шкірної складки

2. установка руки

3. заглиблення

4. перекачування (ковзання) через відділ товстого кишечника, що пальпують +

Шкірну складку утворюють в бік пупка при пальпації:

1. попереково-ободової кишки

2. висхідної ободової кишки +

3. низхідної ободової кишки +

4. сигмовидної кишки +

5. сліпої кишки +

Шкірну складку утворюють вверх при пальпації:

1. сигмовидної кишки

2. сліпої кишки

3. попереково-ободової кишки +

4. висхідної ободової кишки

5. низхідної ободової кишки

При проведенні глибокої пальпації товстого кишечника спочатку пальпується:

1. пряма кишка

2. сліпа кишка

3. сигмовидна кишка +

4. поперечно-ободова кишка

При проведенні глибокої пальпації товстого кишечника на другому місці пальпується:

1. пряма кишка

2. сліпа кишка +

3. сигмовидна кишка

4. поперечно-ободова кишка

Послідовність проведення глибокої пальпації товстого кишечника:

1. сліпа, висхідна, поперечно-ободова кишка, низхідна, сигмовидна

2. сигмовидна, сліпа, висхідна, низхідна, поперечно-ободова кишка +

3. сліпа, сигмовидна, висхідна, низхідна, поперечо-ободова кишка

4. сліпа, сигмовидна, поперечно-ободова кишка, висхідна, низхідна

При проведенні глибокої пальпації живота критеріями оцінки органу є його:

1. локалізація +

2. форма +

3. болючість +

4. розміри +

При проведенні глибокої пальпації живота критеріями оцінки органу є його:

1. щільність +

2. стан поверхні +

3. рухливість +

4. бурчання +

В нормі сигмовидна кишка при пальпації:

1. рухлива +

2. з гладкою поверхнею +

3. шириною в діаметрі 1-2 см +

4. бурчить

В нормі сигмовидна кишка при пальпації:

1. безболісна +

2. м’яка +

3. не бурчить +

4. дещо болюча

В нормі сліпа кишка при пальпації:

1. шириною в діаметрі 1-2 см

2. не бурчить

3. може бурчати при надавлюванні +

4. шириною в діаметрі 3-3,5 см +

В нормі сліпа кишка при пальпації:

1. безболісна +

2. з гладкою поверхнею +

3. дещо болюча

4. малорухлива +

В нормі поперечно-ободова кишка при пальпації:

1. безболісна +

2. з гладкою поверхнею +

3. може бурчати при надавлюванні

4. не бурчить +

В нормі поперечно-ободова кишка при пальпації:

1. розміщена на рівні пупка або дещо нижче +

2. шириною в діаметрі 2-2,5 см +

3. малорухлива

4. рухлива вверх і вниз +

В нормі поперечно-ободова кишка пальпується:

1. правою рукою

2. лівою рукою

3. бімануально +

4. білатерально +

Характерною ознакою подразнення очеревини є позитивний:

1. симптом Кера

2. симптом Щоткіна-Блюмберга +

3. симптом Керніга

4. симптом Лепіне

Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга це:

1. біль при пальпації в правій здухвинній ділянці

2. різке посилення болю при швидкому віднятті руки від передньої черевної стінки +

3. посилення болю при різкому вдиху

4. різке посилення болю при глибокій пальпації передньої черевної стінки

Позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга обумовлений:

1. збільшенням абдомінальних лімфатичних вузлів

2. запаленням жовчного міхура

3. запаленням підшлункової залози

4. подразненням очеревини +

Пальпацію нижнього краю печінки найчастіше проводять по:

1. передній серединній лінії живота

2. правій середньо-ключичній лінії +

3. лівій середньо-ключичній лінії

4. середній аксілярній лінії

В нормі пальпацію нижнього краю печінки проводять:

1. бімануально +

2. білатерально

3. правою рукою

4. лівою рукою

Перед пальпацією нижнього краю печінки необхідно:

1. зробити очисну клізму

2. поділити передню черевну порожнину на 9 квадрантів

3. зробити УЗД печінки

4. визначити нижній край печінки перкуторно +

При проведенні пальпації нижнього краю печінки необхідно з’ясувати:

1. розташування по відношенню до правої реберної дуги +

2. болючість +

3. наявність бурчання

4. форму краю печінки +

При проведенні пальпації нижнього краю печінки необхідно з’ясувати:

1. його рухливість +

2. форму краю печінки +

3. консистенцію печінки +

4. поверхню печінки +

Нижній край печінки в нормі:

1. у всіх виступає на 1-2 см нижче правої реберної дуги

2. у дітей до 5-7 років виступає на 1-2 см нижче правої реберної дуги +

3. знаходиться на рівні реберної дуги у всіх старше 5-7 років +

4. знаходиться на 2-3 см вище правої реберної дуги у всіх старше 5-7 років

Гепатомегалія – це:

1. зменшення розмірів печінки

2. опущення печінки

3. збільшення розмірів печінки +

4. недорозвинення печінки

В нормі нижній край печінки:

1. болючий

2. безболісний +

3. заокруглений

4. загострений +

В нормі нижній край печінки:

1. м’який +

2. гладенький +

3. ущільнений

4. горбистий

В нормі при перкусії передньої черевної стінки майже по всій поверхні виникає:

1. тимпанічний звук +

2. тупий звук

3. притуплення перкуторного звуку

4. ясний легеневий звук

Тупий звук в нормі визначається при перкусії над:

1. шлунком

2. печінкою +

3. ділянками кишок заповненими каловими масами +

4. заповненим сечовим міхуром +

Притуплений звук в нормі визначається при перкусії над:

1. шлунком

2. печінкою

3. ділянками кишок заповненими каловими масами

4. селезінкою +

За „шумом плеску” визначають:

1. нижній край печінки

2. нижню межу шлунка +

3. дно шлунка

4. верхню межу шлунка

При визначенні нижньої межі печінки перкусію проводять по:

1. передній серединній лінії живота

2. правій середньо-ключичній лінії +

3. лівій середньо-ключичній лінії

4. середній аксілярній лінії

При визначенні нижньої межі печінки перкусію проводять:

1. зверху вниз до тимпанічного звуку

2. знизу вверх до тупого звуку +

3. немає значення

Розміри печінки за Курловим визначають:

1. у дітей старше 5 років +

2. починаючи з моменту народження

3. лише у дітей старше 12 – 14 років

4. тільки у дорослих

За Курловим перший розмір печінки – це відстань між:

1. верхньою і нижньою межами печінки по передній серединній лінії

2. верхньою і нижньою межами печінки по правій середньо-ключичній лінії +

3. нижньою межею печінки по лівій реберній дузі та верхньою межею печінки по передній серединній лінії

За Курловим другий розмір печінки – це відстань між:

1. верхньою і нижньою межами печінки по передній серединній лінії +

2. верхньою і нижньою межами печінки по правій середньо-ключичній лінії

3. нижньою межею печінки по лівій реберній дузі та верхньою межею печінки по передній серединній лінії

За Курловим третій розмір печінки – це відстань між:

1. верхньою і нижньою межами печінки по передній серединній лінії

2. верхньою і нижньою межами печінки по правій середньо-ключичній лінії

3. нижньою межею печінки по лівій реберній дузі та верхньою межею печінки по передній серединній лінії +

1-й розмір печінки за Курловим:

1. 6 – 8 см

2. 9 – 11 см +

3. 7 – 9 см

2-й розмір печінки за Курловим:

1. 6 – 8 см

2. 9 – 11 см

3. 7 – 9 см +

3-й розмір печінки за Курловим:

1. 6 – 8 см +

2. 9 – 11 см

3. 7 – 9 см