Розміри печінки за Курловим визначаються:

1. Пальпаторно

2. Аускультативно

3. перкуторно +

4. методом аускультофрикції

Методом аускультофрикції можна визначити:

1. дно шлунка

2. нижній край печінки

3. нижню межу шлунка +

4. наявність патологічного процесу в 12-палій кишці

Точка Кера – це місце проекції на передню черевну стінку:

1. печінки

2. головки підшлункової залози

3. хвоста підшлункової залози

4. жовчного міхура +

Локалізація точки Кера визначається:

1. в місці перетину зовнішнього краю правого прямого м’язу живота з правою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину) +

2. між ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

3. на межі з’єднання нижньої і середньої третини бісектриси правого квадранта

4. місце перетину бісектриси правого верхнього квадранта з правою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину) +

Локалізація точки Кера визначається:

1. в місці перетину зовнішнього краю лівого прямого м’язу живота з лівою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину)

2. в місці перетину лінії, проведеної від пупка до передньої правої аксілярної лінії, з правою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину) +

3. в місці перетину правої середньо-ключичної лінії з правою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину) +

4. на межі з’єднання середньої і верхньої третини бісектриси лівого верхнього квадранта

В нормі натискування в точці Кера:

1. помірно болюче

2. болюче

3. неболюче +

4. періодично болюче

Болючість в точці Кера характерна для захворювань:

1. печінки

2. головки підшлункової залози

3. жовчного міхура +

4. цибулини 12-палої кишки

Позитивний симптом Кера  це:

1. поява болю в правому підребір’ї при натисканні між ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

2. поява болю при постукуванні третім пальцем в точці Кера

3. поява болю при глибокому вдиху

4. поява болю особливо при глибокому вдиху при натискуванні в точці Кера +

Позитивний симптом Кера характерний для захворювань:

1. печінки

2. головки підшлункової залози

3. жовчного міхура +

4. цибулини 12-палої кишки

Для визначення симптому Кера необхідно:

1. натиснути між ніжками лівого та правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

2. постукати третім пальцем в точці Кера

3. постукати ребром кисті по лівій та правій реберних дугах

4. натиснути в точці Кера +

Позитивний симптом Лепіне  це:

1. поява болю в правому підребір’ї при натисканні між ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

2. поява болю при постукуванні третім пальцем в точці Кера +

3. поява болю в точці Кера при глибокому вдиху

4. поява болю при натискуванні в точці Кера

Позитивний симптом Лепіне характерний для захворювань:

1. печінки

2. головки підшлункової залози

3. жовчного міхура +

4. цибулини 12-палої кишки

Для визначення симптому Лепіне необхідно:

1. натиснути між ніжками лівого та правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

2. постукати третім пальцем в точці Кера +

3. постукати ребром кисті по лівій та правій реберних дугах

4. натиснути в точці Кера

Позитивний симптом Ортнера характерний для захворювань:

1. печінки

2. головки підшлункової залози

3. цибулини 12-палої кишки

4. жовчного міхура +

Позитивний симптом Ортнера  це:

1. поява болю в правому підребір’ї при натисканні між ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

2. поява болю при постукуванні третім пальцем в точці Кера

3. поява болю при постукуванню ребром кисті по правій реберній дузі +

4. поява болю особливо при глибокому вдиху при натискуванні в точці Кера

Для визначення симптому Ортнера необхідно:

1. натиснути між ніжками лівого та правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

2. постукати третім пальцем в точці Кера

3. постукати ребром кисті по лівій та правій реберних дугах +

4. натиснути в точці Кера

Для визначення симптому Георгієвського-Мюссі необхідно:

1. натиснути між ніжками лівого та правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу +

2. постукати третім пальцем в точці Кера

3. постукати ребром кисті по лівій та правій реберних дугах

4. натиснути в точці Кера

Позитивний симптом Георгієвського-Мюссі  це:

1. поява болю при натисканні пальцем над ключицею між передніми ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу +

2. поява болю при постукуванні третім пальцем в точці Кера

3. поява болю при постукуванню ребром кисті по правій реберній дузі

4. поява болю особливо при глибокому вдосі при натискуванні в точці Кера

Позитивний симптом Георгієвського-Мюссі характерний для захворювань:

1. печінки

2. головки підшлункової залози

3. цибулини 12-палої кишки

4. жовчного міхура +

Позитивний симптом Мерфі характерний для захворювань:

1. печінки

2. головки підшлункової залози

3. цибулини 12-палої кишки

4. жовчного міхура +

Позитивний симптом Мерфі  це:

1. поява болю при натисканні пальцем над ключицею між передніми ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

2. поява болю при постукуванні третім пальцем в точці Кера

3. поява болю при постукуванню ребром кисті по правій реберній дузі

4. поява болю, особливо при глибокому вдосі, в точці Кера +

Для визначення симптому Мерфі необхідно:

1. натиснути між ніжками лівого та правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

2. постукати третім пальцем в точці Кера

3. постукати ребром кисті по лівій та правій реберних дугах

4. натиснути в точці Кера

5. лівою рукою охопити тулуб дитини в ділянці правої підреберної ділянки так, щоб великий палець розташувався в точці Кера, на видосі його занурити вглиб і попросити дитину зробити вдих +

Позитивний симптом Боаса характерний для захворювань:

1. печінки

2. головки підшлункової залози

3. селезінки

4. жовчного міхура +

5. цибулини 12-палої кишки

Позитивний симптом Боаса  це:

1. поява болю при натисканні пальцем над ключицею між передніми ніжками правого грудинно-ключично-сосковидного м’язу

2. поява болю при постукуванні третім пальцем в точці Кера

3. поява болю при постукуванню ребром кисті по правій реберній дузі

4. поява болю, особливо при глибокому вдосі, в точці Кера

5. поява болю при натисненні пальцем на остисті відростки ІХ – ХІІ грудних хребців +

Пальпацію підшлункової залози проводять за методом:

1. Образцова – Стражеско

2. Курлова

3. Гротта +

4. Мейо – Робсона

Болючість в точці Дежардена характерна для захворювань:

1. печінки

2. головки підшлункової залози +

3. жовчного міхура

4. цибулини 12-палої кишки

Локалізація точки Дежардена визначається:

1. на межі з’єднання верхньої і середньої третини бісектриси лівого верхнього квадранта

2. на межі з’єднання нижньої і середньої третини бісектриси правого нижнього квадранта

3. на межі з’єднання нижньої і середньої третини бісектриси правого верхнього квадранта +

4. місце перетину бісектриси правого верхнього квадранта з правою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину)

Болючість в точці Мейо-Робсона характерна для захворювань:

1. печінки

2. головки підшлункової залози

3. жовчного міхура

4. цибулини 12-палої кишки

5. хвоста підшлункової залози +

Локалізація точки Мейо-Робсона визначається:

1. на межі з’єднання верхньої і середньої третини бісектриси лівого верхнього квадранта +

2. на межі з’єднання нижньої і середньої третини бісектриси правого нижнього квадранта

3. на межі з’єднання нижньої і середньої третини бісектриси правого верхнього квадранта

4. місце перетину бісектриси правого верхнього квадранта з правою реберною дугою (на 1 см нижче місця перетину)

Болючість в зоні Шоффара характерна для захворювань:

1. печінки

2. хвоста підшлункової залози

3. головки підшлункової залози +

4. 12-палої кишки +

Копрограма  це:

1. аналіз калу на приховану кров

2. аналіз калу на бактеріальну флору в кишечника

3. лише макроскопічне дослідження калу

4. макроскопічне, хімічне та мікроскопічне дослідження калу *

Копрограма є показником функції:

1. стравоходу

2. шлунка *

3. кишечника *

4. селезінки

Копрограма є показником функції:

1. печінки *

2. шлунка *

3. кишечника *

4. підшлункової залози *

Копрограма є показником функції:

1. печінки *

2. селезінки

3. сечового міхура

4. підшлункової залози *

Кал на копрограму збирають в:

1. стерильний посуд

2. чистий посуд *

3. коробку від сірників

4. пробірку з корком

Для копрологічного дослідження збирають:

1. весь кал за добу

2. вечірній кал

3. третину калу відразу після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

4. невелику кількість ранкового калу *

Кал для копрологічного дослідження здають:

1. в клінічну лабораторію *

2. в біохімічну лабораторію

3. в бактеріологічну лабораторію

4. паразитологічну лабораторію

Кал для копрологічного дослідження необхідно доставити до лабораторії:

1. відразу ж після акту дефекації

2. відразу ж після акту дефекації і тільки в теплому вигляді

3. протягом перших 2-х годин після акту дефекації *

4. через 12 годин після акту дефекації

Для копрологічного дослідження необхідно взяти:

1. весь кал за добу

2. весь кал за один акт дефекації

3. середню порцію калу

4. невелику кількість калу з декількох місць *

Кал для копрологічного дослідження береться:

1. стерильною петлею

2. чистим інструментом *

3. шпателем

4. береться відбиток липкою стрічкою

Макроскопічне дослідження калу включає оцінку:

1. форми калу *

2. консистенції калу *

3. наявності яєць гельмінтів

4. запаху калу *

Макроскопічне дослідження калу включає оцінку:

1. кількості сполучної тканини

2. кількості лейкоцитів

3. наявності патологічних домішок (крові, слизу, гною) *

4. кольору калу *

Хімічне дослідження калу, направленого для копрологічного дослідження, проводиться:

1. всім обов’язково

2. лише за призначенням лікаря *

3. не проводиться взагалі

Хімічне дослідження калу включає визначення кількості:

1. сполучної тканини

2. стеркобіліну *

3. м’язових волокон

4. аміаку *

Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

1. сполучної тканини *

2. стеркобіліну

3. м’язових волокон *

4. аміаку

Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

1. нейтрального жиру *

2. жирних кислот *

3. мил *

4. аміаку

Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

1. неперевареної клітковини *

2. стеркобіліну

3. перевареної клітковини *

4. крохмалю *

Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

1. лейкоцитів *

2. еритроцитів *

3. перевареної клітковини *

4. крохмалю *

Мікроскопічне дослідження калу включає визначення наявності:

1. епітелію *

2. найпростіших *

3. перевареної клітковини *

4. яєць гельмінтів *

5. крохмалю *

Креаторея це:

1. збільшення кількості нейтрального жиру

2. збільшення кількості сполучної тканини *

3. перетравленої клітковини

4. збільшення кількості м’язових волокон *

Стеаторея це:

1. збільшення кількості нейтрального жиру *

2. збільшення кількості сполучної тканини

3. збільшення кількості перетравленої клітковини

4. збільшення кількості м’язових волокон

Амілорея це:

1. збільшення кількості нейтрального жиру

2. збільшення кількості сполучної тканини

3. збільшення кількості м’язових волокон

4. збільшення кількості крохмалю *

Наявність креатореї є ознакою:

1. швидкого пересування хімусу по кишечнику *

2. недостатньої кількості жовчі

3. ферментативної недостатності шлунка *

4. ферментативної недостатності підшлункової залози *

Наявність стеатореї є ознакою:

1. ферментативної недостатності підшлункової залози *

2. недостатньої кількості жовчі *

3. швидкого пересування хімусу по кишечнику *

4. ферментативної недостатності шлунка

Наявність амілореї є ознакою:

1. швидкого пересування хімусу по кишечнику *

2. недостатньої кількості жовчі

3. ферментативної недостатності підшлункової залози *

4. ферментативної недостатності шлунка

Наявність в копрограмі підвищеного вмісту лейкоцитів, еритроцитів та епітелію є ознакою:

1. швидкого пересування хімусу по кишечнику

2. недостатньої кількості жовчі

3. ферментативної недостатності шлунка

4. ферментативної недостатності підшлункової залози

5. запального процесу в шлунково-кишковому тракті *

Наявність в копрограмі найпростіших та яєць гельмінтів є ознакою:

1. недостатньої кількості жовчі

2. глистяної інвазії *

3. ферментативної недостатності підшлункової залози

4. запального процесу в шлунково-кишковому тракті