272. Підвищення кількості амілази в сечі є ознакою:

     1. жовчно-кам’яної хвороби

     2. Гострого панкреатиту *

     3. Виразкової хвороби шлунка

     4. пієлонефриту

273. До печінкових проб належить визначення:

     1. загального білірубіну *

     2. прямого білірубіну *

     3. непрямого білірубіну *

     4. амілази

274. До печінкових проб належить визначення:

     1. АЛТ *

     2. АСТ *

     3. тимолової проби *

     4. сулемової проби *

275. Для проведення печінкових проб необхідно:

     1. взяти 5 мл жовчі

     2. взяти 5 мл венозної крові натще*

     3. взяти 5 мл венозної крові після їжі

     4. провести УЗД печінки

276. Загальний білірубін в нормі становить:

     1. 2,05-5,1 мкмоль/л

     2. 8,5-20,5 ммоль/л *

     3. 6,5-15,5 мкмоль/л

     4. 15,5-40,5 мкмоль/л

277. Співвідношення прямого і непрямого білірубіну в нормі становить:

     1. 1:1

     2. 1:3 *

     3. 3:1

     4. 2:3

278. АЛТ в нормі:

     1. 0,1-0,75 мкмоль/г/л *

     2. 0,1-0,45 мкмоль/г/л

     3. 0,5-2,12 мкмоль/г/л

     4. 1,8-2,2 мл

279. АСТ в нормі:

     1. 0,1-0,45 мкмоль/г/л *

     2. 0,1-0,75 мкмоль/г/л

     3. 0,5-1,12 мкмоль/г/л

     4. 1,8-2,2 мл

280. Тимолова проба в нормі:

     1. 0,1-0,75 мкмоль/г/л

     2. 1,8-2,2 мл

     3. 1-4 од *

     4. 8,5-20,5 од

281. Сулемова проба в нормі:

     1. 1,8-2,2 мл *

     2. 0,1-0,75 мкмоль/г/л

     3. 1-6,5 од

     4. 8,5-20,5 од

282. Печінкові проби є показником:

     1. пристінкового травлення

     2. функцій печінки *

     3. обміну заліза

     4. гомеостазу

283. Тимолова проба є показником:

     1. пігментного обміну

     2. білковоутворюючої функції печінки *

     3. дезінтоксикаційної функції печінки

     4. жовчеутворення

284. Сулимова проба є показником:

     1. жовчеутворення

     2. білковоутворюючої функції печінки *

     3. пігментного обміну

     4. дезінтоксикаційної функції печінки

285. За рівнем АЛТ і АСТ в сироватці крові можна оцінити:

     1. дезінтоксикаційної функції печінки

     2. стан пігментного обміну

     3. білковоутворюючої функції печінки

     4. стан гепатоцитів *

286. Підвищення рівня АЛТ і АСТ в сироватці крові може свідчити про:

     1. порушення пігментного обміну

     2. порушення дезінтоксикаційної функції печінки

     3. деструктивні зміни в гепатоцитах *

     4. порушення білковоутворюючої функції печінки

287. За рівнем білірубіну в сироватці крові можна оцінити:

     1. білковоутворюючу функцію печінки

     2. дезінтоксикаційну функцію печінки

     3. стан пігментного обміну *

     4. жовчеутворення

288. Методом рН-метрії можна визначити:

     1. стан всієї черевної порожнини

     2. пігментний обмін

     3. кислотоутворюючу функцію шлунка *

     4. ферментативну здатність шлунка

289. Нормальна кислотність шлункового соку (рН):

     1. 1,3-1,0

     2. 1,7-1,3 *

     3. 1,7-2,5

     4. 2,5-3,5

290. Підвищена кислотність шлункового соку (рН):

     1. 1,3-1,0 *

     2. 1,7-1,3

     3. 1,7-2,5

     4. 2,5-3,5

291. Понижена кислотність шлункового соку (рН):

     1. 1,3-1,0

     2. 1,7-1,3

     3. 1,7-2,5 *

     4. 2,5-3,5

292. Фіброгастродуоденоскопію можна провести дітям:

     1. старше1-го року

     2. з моменту народження *

     3. старше 12 років

     4. старше 3-х років

293. Які відділи ШКТ можна оглянути за допомогою фіброгастродуоденоскопії?

     1. стравохід *

     2. шлунок *

     3. 12-палу кишку *

     4. поперечно-ободову кишку

294. Перед проведенням фіброгастродуоденоскопії необхідним є:

     1. обов’язкове промивання шлунку

     2. обов’язкове дотримання дієти за 3 доби до обстеження

     3. не харчуватися 3 доби до обстеження

     4. прийти на обстеження натще *

295. За допомогою ФГДС можливо:

     1. оглянути слизову стравоходу, шлунку та 12-палої кишки *

     2. віддефіренціювати гастрит чи виразкова хвороба *

     3. зупинити кровотечу *

     4. ввести ліки безпосередньо до місця виразки *

296. За допомогою ФГДС можливо:

     1. видалити маленькі пухлини *

     2. видалити поліпи товстої кишки

     3. взяти шматочки тканин на біопсію *

     4. взяти мазки на хелікобактер пілорі *

297. Про наявність хелікобактера пілорі свідчить:

     1. виявлення мікроба в слині методом ПЦР

     2. позитивний дихальний тест *

     3. виділення чистої культури пілоричного хелікобактера із біоптату *

     4. підвищення титру антитіл в результаті імуноферментного дослідження крові *

298. Методом УЗД органів черевної порожнини можна дослідити:

     1. печінку *

     2. жовчний міхур *

     3. шлунок

     4. підшлункову залозу*

299. Методом УЗД жовчного міхура можна дослідити:

     1. його форму *

     2. його розміри *

     3. осад *

     4. стан стінки *

300. Методом УЗД печінки можна дослідити:

     1. структурні зміни *

     2. кількість білірубіну

     3. її розміри *

     4. білковоутворюючу функцію

301. Методом УЗД підшлункової залози можна дослідити:

     1. структурні зміни *

     2. інсуліноутворюючу функцію

     3. кількість виділеної амілази

     4. її розміри *

302. Ведучою гастроентерологічною патологією у дітей є:

     1. ізольований гастрит

     2. ізольований дуоденіт

     3. гостро-дуоденіт +

     4. виразкова хвороба

303. Для езофагіту характерно:

     1. метеоризм

     2. рідкий стілець

     3. болі за грудиною +

     4. закрепи

     5. нудота

304. Морфологічними формами гастродуоденіту у дітей є:

     1. поверхнева +

     2. ерозивна +

     3. геморагічна +

     4. виразково-некротична

     5. змішана +

305. „Біль – їжа – спокій” – це формула якого захворювання:

     1. виразкової хвороби шлунка

     2. виразкової хвороби 12-палої кишки +

     3. гострого панкреатиту

     4. раку шлунку

306. Болі при ізольованому гастриті характеризуються:

     1. голодними болями

     2. посиленням болю після фізичного навантаження

     3. ранніми болями +

     4. посиленням болю в положенні на правому боці

307. Болі при ізольованому дуоденіті характеризуються:

     1. голодними болями +

     2. посиленням болю в горизонтальному положенні

     3. ранніми болями

     4. посиленням болю після прийому жареної їжі

308. Больовий синдром при дуоденіті характеризується:

     1. голодними болями +

     2. посиленням болю в горизонтальному положенні

     3. ранніми болями +

     4. посиленням болю після прийому жареної їжі

309. Найбільш частим ускладненням гастро-дуоденіту є:

     1. кровотеча з ерозій

     2. рефлюкс-езофагіт +

     3. перівісцирит

     4. дуоденогастральний рефлюкс

310. Найбільш часта локалізація виразкової хвороби у дітей:

     1. дно шлунка

     2. тіло шлунка

     3. пілоричний відділ шлунка

     4. луковиця 12-палої кишки +

     5. постбульбарний відділ 12-палої кишки

311. В розвитку виразкової хвороби 12-палої кишки важливе значення відводиться:

     1. вірусу грипу

     2. клебсієлі

     3. хелікобактеру пілорі +

     4. стафілококу

312. Підґрунтям хронічного гастриту у дітей є:

     1. порушення режиму харчування дитини з тривалими проміжками між прийомами їжі +

     2. сухоїдіння, погане розжовування їжі, вживання їжі поспіх +

     3. негативні емоції, часті переживання та стресові ситуації +

     4. імунні реакції негайного та сповільненого типу

313. Для хелікобактеріозу характерна наявність:

     1. гіперплазії слизової оболонки пілоричної зони +

     2. ерозивно-виразкового процесу +

     3. гіперацидності +

     4. дуоденогастрального рефлексу +

314. Ускладненнями виразкової хвороби є:

     1. кровотеча +

     2. пенетраця +

     3. перфорація +

     4. пілоростеноз +

     5. перівісцерит +

315. Гостра шлунково-кишкова кровотеча характеризується :

     1. кровавою блювотою +

     2. меленою +

     3. блідістю шкірних покривів +

     4. колапсом

     5. гіпертермією

316. Назвіть ознаку, яка не свідчить про кровотечу з виразки шлунку:

     1. раптове відчуття слабкості

     2. запаморочення

     3. блювання „кавовою гущею”

     4. мелена

     5. брадикардія +

     6. зниження артеріального тиску

317. Особливостями виразкової хвороби у підлітків є:

     1. „безболевий” початок захворювання +

     2. швидке прогресування +

     3. пізня діагностика +

     4. гіперсекреція шлункового соку +

318. Найбільш інформативним дослідженням при гастриті є:

     1. ендоскопія з біопсією +

     2. рентгенконтрастне дослідження

     3. УЗД

     4. ректороманоскопія

319. Гастродуоденіт – це запалення слизової оболонки:

     1. шлунка

     2. 12-палої кишки

     3. шлунка та 12-палої кишки +

     4. шлунка, тонкої і товстої кишок

320. Для діагностики гастродуоденіту найбільш інформативні дані:

     1. копрограмми

     2. рентгенологічного дослідження

     3. езофагогастродуоденоскопії з біопсією +

     4. дуодентального зондування

     5. УЗД шлунку, 12-палої кишки

321. Симптомами, які складають диспепсичний синдром у разі хронічного гастриту, дуоденіту є:

     1. відрижка +

     2. тривалий стійкий головний біль

     3. печія +

     4. нудота, рідше – блювання +

     5. постійні розлади сну

322. З перебігом дуоденіту зв’язана патологія:

     1. хронічний тонзиліт

     2. коліт

     3. пієлонефрит

     4. дискінезія жовчовидільних шляхів +

     5. езофагіт

323. При підозрі на виразкову хворобу 12-палої кишки необхідно провести:

     1. дослідження калу на приховану кров +

     2. гастродуоденоскопію +

     3. дуодентальне зондування

     4. рН –метрію +

324. Клінічними проявами виразкової хвороби 12-палої кишки є:

     1. печія +

     2. блювота, що не приносить полегшення

     3. нудота +

     4. голодні болі +

     5. відрижка +

325. Апетит при виразковій хворобі 12-палої кишки:

     1. знижений

     2. підвищений +

     3. не змінений

     4. спотворений

326. Найбільш частим ускладненням виразкової хвороби у дітей є:

     1. перфорація

     2. пенетраця в підшлункову залозу

     3. малігнізація

     4. кровотеча +

     5. непрохідність

327. Що з перерахованого є чинником агресії у разі формування виразкової хвороби ?

     1. Хлористоводнева кислота +

     2. Добра секреція слини

     3. Пепсин +

     4. Регенерація епітелію

     5. Жовчні кислоти +

328. Що з перерахованого є чинником захисту у разі формування виразкової хвороби ?

     1. Хлористоводнева кислота

     2. Добра секреція слини +

     3. Пепсин

     4. Регенерація епітелію +

     5. Жовчні кислоти

329. Основними чинниками ризику виникнення виразкової хвороби є:

     1. нервово-психічні перевантаження +

     2. хронічні захворювання шлунку та 12-палої кишки +

     3. порушення ритму і характеру харчування +

     4. гіподинамія

     5. фізичне перевантаження

330. Медикаментозні засоби, що належать до подразників слизової оболонки шлунка це:

     1. альмагель

     2. ацетилсаліцилова кислота +

     3. преднізолон +

     4. анальгін +

     5. ентеросептол

331. Основним синдромом виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки є:

     1. астеновегетативний

     2. больовий +

     3. локальних змін

     4. диспепсичний

332. Назвіть характер болю у разі перфорації виразки шлунку або 12-палої кишки:

     1. ниючий

     2. пекучий

     3. оперізуючий

     4. „кинджальний”

     5. тиснучий

333. Що є нетиповою ознакою для гастриту із зниженою кислотністю?

     1. Погіршення апетиту

     2. Неприємний присмак у роті

     3. Печія +

     4. Нудота

     5. Важкість в епігастральній ділянці

334. При вродженому пілоростенозі синдром блювоти як правило виникає у віці:

     1. 2-х – 3-х неділь життя +

     2. після 2-х місяців життя

     3. з перших днів життя

     4. 1 – 1,5 місяців життя

335. Яке дослідження має найбільшу інформативність при синдромі блювання в періоді новонародженності?

     1. УЗД органів черевної порожнини

     2. ЕФГДС +

     3. Рентгенографія органів грудної клітини

     4. Рентгендослідження стравоходу і органів черевної порожнини

336. Що є найчастіше причиною розвитку дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей?

     1. Прийом надто гарячої або холодної їжі

     2. Тривалий прийом НПВС

     3. Синдром загального неврозу +

     4. Вживання недоброякісної, грубої їжі

337. Дискінезія жовчовивідних шляхів та жовчного міхура характеризується:

     1. болями в животі +

     2. болями в правому підребір’ї +

     3. вираженою емоціональною лабільністю +

     4. печією

     5. головними болями +

338. Головним симптомом дискінезії жовчовивідних шляхів є:

     1. відрижка кислим

     2. нудота і блювання

     3. тупий, ниючий біль у правому підребірї +

     4. стійкий біль у надчеревній ділянці

339. Нормальна моторна функція жовчного міхура визначається при його скороченні на:

     1. 50 % первинного об’єму

     2. 35 % первинного об’єму

     3. 70 % первинного об’єму +

     4. 20 % первинного об’єму

340. Гіперкінетична дискінезія жовчного міхура характеризується його скороченням після прийому жовчогінного сніданку на:

     1. 50 % первинного об’єму

     2. 35 % первинного об’єму

     3. 40 % первинного об’єму

     4. 85 % первинного об’єму +

341. Гіпокінетична функція жовчного міхура діагностується при його скороченні після прийому жовчогінного сніданку на:

     1. 55 % первинного об’єму

     2. 30 % первинного об’єму +

     3. 70 % первинного об’єму

     4. 65 % первинного об’єму

342. Клінічними проявами гіпокінетичного варіанту ДЖВШ є:

     1. постійні ниючі болі в правому підребір’ї +

     2. зв’язок болей з прийомом їжі +

     3. гострі нападоподібні болі в животі з ірадіацією в плече, лопатку

     4. постійні диспепсичні розлади +

343. Клінічними проявами гіперкінетичного варіанту ДЖВШ є:

     1. постійні ниючі болі в правому підребір’ї

     2. короткочасні, виражені диспепсичні розлади +

     3. нападоподібні, короткочасні болі в животі +

     4. постійні диспепсичні розлади

     5. зв’язок болей з емоціональними факторами +

ССС

1. У порівнянні з дорослими розміри серця новонародженого відносно:

   1. більші +

   2. менші

   3. однакові

2. Овальний отвір розташований:

   1. між правим і лівим шлуночками

   2. між правим і лівим передсердям +

   3. між правими передсердям і шлуночком

   4. між лівими передсердям і шлуночком

3. Анатомічне закриття Боталлової протоки у доношених дітей завершується:

   1. до моменту народження

   2. на 3-му місяці життя +

   3. до кінця 1-го року життя

   4. на 3-му році життя

4. У новонародженого серце займає положення:

   1. вертикальне

   2. горизонтальне +

   3. косе

5. У дітей старшого віку серце займає положення:

   1. вертикальне

   2. горизонтальне

   3. косе +

6. У новонародженого серце має форму:

   1. округлу +

   2. грушовидну

   3. овальну

7. У новонародженого розміри передсердь відносно шлуночків:

   1. менші

   2. більші +

   3. однакові

8. У новонародженого розміри лівого шлуночка відносно правого:

   1. однакові +

   2. більші

   3. менші

9. Головний стовбур легеневої артерії у новонародженого:

   1. відносно довгий

   2. відносно короткий +

   3. поділяється на дві приблизно однакові гілки +

   4. поділяється на дві гілки, які значно відрізняються за діаметром

10. Поділ головного стовбура легеневої артерії у новонародженого на дві приблизно однакові гілки може спричинити:

    1. стабілізацію тиску між судинами

    2. перепад тиску між судинами +

    3. появу систолічного шуму периферичного стенозу легеневої артерії +

    4. появу діастолічного шуму недостатності клапанів легеневої артерії

11. У новонароджених просвіт аорти відносно легеневого стовбура:

    1. ширший

    2. вужчий +

    3. однакові

12. Просвіт аорти та легеневого стовбура зрівнюються у дітей в:

    1. 2-3 роки

    2. 5-6 років

    3. 10-12 років +

    4. 16-17 років

13. У дітей після 12 років просвіт аорти відносно легеневого стовбура:

    1. ширший +

    2. вужчий

    3. однаковий

14. Особливості будови судинної стінки новонароджених:

    1. добре розвинені еластичні волокна

    2. погано розвинені еластичні волокна +

    3. добре розвинені м’язові волокна

    4. погано розвинені м’язові волокна +

15. Просвіт вен відносно артерій у новонароджених:

    1. ширший

    2. вужчий

    3. однаковий +

16. Просвіт вен відносно артерій у дітей старшого віку:

    1. ширший +

    2. вужчий

    3. однаковий

17. Центральна регуляція серцевої діяльності новонародженого здійснюється:

    1. переважно через симпатичну нервову систему +

    2. переважно через парасимпатичну нервову систему

    3. в однаковій мірі через пара- і симпатичну нервову систему

18. Скарги при захворюванні ССС у дітей старшого віку:

    1. відчутне серцебиття +

    2. диспепсичні розлади

    3. експіраторна задишка

    4. серцева задишка +

19. Скарги при захворюванні ССС у дітей старшого віку:

    1. біль в ділянці великих суглобів +

    2. біль в поперековій ділянці

    3. біль в ділянці серця +

    4. біль при сечовипусканні

20. Скарги при захворюванні ССС у дітей:

    1. набряки нижніх кінцівок +

    2. набряки повік

    3. блідість шкірних покривів +

    4. ціаноз шкірних покривів +

21. Скарги при захворюванні ССС у дітей раннього віку:

    1. відчутне серцебиття

    2. напади раптового крику +

    3. експіраторна задишка

    4. задишково-ціанотичні напади +

22. Скарги при захворюванні ССС у дітей раннього віку:

    1. швидка втомлюваність, через яку немовля робить зупинки під час смоктання +

    2. біль в ділянці великих суглобів

    3. значне потовиділення +

    4. біль в поперековій ділянці

23. Загальні скарги при захворюванні ССС у дітей:

    1. блідість шкірних покривів

    2. ціаноз шкірних покривів

    3. млявість +

    4. зниження апетиту +

24. Загальні скарги при захворюванні ССС у дітей:

    1. набряки нижніх кінцівок

    2. підвищення температури тіла +

    3. слабкість +

    4. біль в ділянці серця

25. З метою деталізації болю в ділянці серця необхідно вияснити:

    1. характер +

    2. інтенсивність +

    3. іррадіацію +

    4. постійний біль чи періодичний +

26. З метою деталізації болю в ділянці серця необхідно вияснити його зв’язок з:

    1. з кашлем

    2. зміною положення тіла +

    3. фізичними навантаженнями +

    4. психоемоційними навантаженнями +

27. За характером біль в ділянці серця може бути:

    1. гострий +

    2. тупий +

    3. пекучий колючий +

    4. стискаючий +

28. Біль в ділянці серця може віддавати:

    1. в праве плече

    2. в ліве плече +

    3. в праву лопатку

    4. в ліву лопатку +

29. Підвищення артеріального тиску може супроводжуватися:

    1. головним болем +

    2. нудотою, блюванням +

    3. розладами стулу

    4. запамороченням +

30. Виникнення захворювань ССС у дітей часто пов’язують з:

    1. порушенням режиму харчування

    2. фізичними перевантаженнями +

    3. психоемоційними перевантаженнями +

    4. переохолодженням

31. Виникнення захворювань ССС у дітей часто пов’язують з:

    1. порушенням режиму праці і відпочинку +

    2. перенесеними напередодні інфекційними захворюваннями +

    3. вживанням антибіотиків

    4. вживанням недоброякісної їжі

32. Патології ССС у дітей часто виникають після перенесення:

    1. гострої респіраторної інфекції +

    2. пієлонефриту

    3. ангіни +

    4. скарлатини +