4. Конституційно-правовий статус суддів України.

Головною особою у правосудді є суддя, який, виконуючи свої функції, виступає носієм судової влади. Судді обіймають свої посади безстрокове, крім тих, хто призначається на посаду вперше. Судді перебувають на по­саді до досягнення ними 65 років. Конституцією України гаран­тується недоторканність суддів.

Згідно із ст. 127 Конституції України на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів:

• грома­дянин України,

• не молодший 25 років,

• який має вищу юридичну освіту

• стаж роботи у галузі права не менш як 3 роки,

• проживає в Україні не менш як 10 років

• володіє державною мовою.

Суддя суду за­гальної юрисдикції – це призначена чи обрана посадова особа органу судової влади, яка одноособово чи колегіально здійснює правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністратив­ного та кримінального судочинства на оплачуваній основі.

Суддями спеціалізованих судів мо­жуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрис­дикції цих судів.

Для суддів судів обласної ланки, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду України зако­ном встановлено більш високий віковий ценз та стаж роботи за юри­дичною спеціальністю.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої (ч. 2 ст. 127 Конституції Ук­раїни). Порушення цих вимог є правовою підставою для звільнення судді.

На посаду професійного судді не можуть бути рекомендовані гро­мадяни, визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними, ті, що мають психічні чи інші захворювання, які перешкоджають вико­нанню обов'язків судді, щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи, а також ті, що мають не зняту чи непогашену судимість.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впли­ву, нікому не підзвітні й підкоряються лише закону. Гарантії са­мостійності судів і незалежності суддів забезпечуються:

• особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів, їх незмінюваністю і недоторканністю;

• поряд­ком здійснення судочинства, встановленим процесуальним законом, таємницею постановлсння судового рішення;

• забороною втручання у здійснення правосуддя;

• встановленою законом відпо­відальністю за неповагу до суду чи судді;

• особливим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів;

• належними матеріальним та соціальним забезпеченням суддів;

• фінансуванням органів суддівського самоврядування;

• визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їх сімей, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.

Законом України «Про статус суддів» визначені обов'язки суддів, які зобов'язані при здійсненні правосуддя:

• дотримуватися Консти­туції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ із дотриманням установлених законом строків;

• додержуватися вимог службової дисципліни та розпорядку роботи суду; не розголошувати відомості, то становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;

• не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді й можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості й незалежності.

Судді мають право:

• вимагати від громадян і посадових осіб виконання своїх розпо­ряджень, пов'язаних із здійсненням правосуддя;

• витребувати від державних органів, органів місцевого самовря­дування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності, політичних партій, громадян та їх об'єднань не­обхідні документи та іншу інформацію з питань, які розглядаються судом. Державні органи, посадові особи, об'єднання громадян, інші юридичні і фізичні особи зобов'язані беззаперечно виконувати вимо­ги та розпорядження суддів, пов'язані із виконанням їх посадових функцій. Невиконання вимог і розпоряджень суддів тягне встановле­ну законом відповідальність;

• судді можуть мати й інші права відповідно до законодавства.

Уперше призначений суддя приймає присягу такого змісту: „Урочи­сто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійсню­вати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим”. Присяга складається перед Президентом України.

Судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду Украї­ни та суддів, які призначаються на посаду судді вперше (ст. 126 КУ).

Повноваження судді припиняються у разі його смерті, а звільня­ється суддя з посади органом, що його обрав або призначив, у разі:

• закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

• досягнення суддею 65 років;

• неможливості виконувати свої повноваження за станом здо­ров'я;

• порушення суддею вимог щодо несумісності;

• порушення суддею присяги;

• набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

• припинення його громадянства;

• визнання його безвісно відсутнім або оголошення помер­лим;

• подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Закінчення строку, на який обра­но чи призначено суддю (п. 1), стосується лише суддів Кон­ституційного Суду і суддів, які вперше призначаються на посаду.

В Україні створено і діє механізм відповідальності членів суддівсько­го корпусу за неналежне виконання ними своїх професійних обов'язків. До нього входять кваліфікаційні комісії суддів, які склада­ються з суддів, представників органів виконавчої влади, місцевого са­моврядування, науковців. До компетенції цих комісій віднесено на­дання висновку про можливість обрання (призначення) конкретної особи на посаду судді, накладення на суддів дисциплінарних стягнень аж до звільнення з посади.