Тема 9. Правові проблеми забезпечення використання та охорони земель сільськогосподарського призначення

Глава 5 ЗКУ має назву «Землі сільськогосподарського призначення». Згідно з ч.1 ст. 22. ЗСГП визнаються землі, надані для виробництва с/г продукції, здійснення с/г науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. ЗСГП чи СГЗ? ЗСГП - це земельні ділянки, які перебувають на праві власності або праві користування у фізичних та юридичних осіб та які відповідно до земельно-кадастрової документації використовуються для потреб сільського господарства або призначені для цієї мети. Склад ЗСГП: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи та прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації). Під орними (сільськогосподарськими) угіддями – ріллею слід розуміти землі, які за їхніми природними властивостями можуть використовуватися для виробничих сільськогосподарських потреб. Таких властивостей їм надає їхня якісна характеристика, що зумовлюється функціональною дією гумусу – органічної складової ґрунтів. З огляду на це помилковим є вживання терміну угіддя стосовно господарських шляхів і прогонів, земель під господарськими будівлями та дворами, яке застосовується ЗКУ (ч. 2 п б)). ЗКУ встановлено пріоритетність ЗСГП, однак серед принципів земельного законодавства (ст. 5) цього не зазначено. Цей принцип знайшов своє спеціальне закріплення у ст. 23 ЗКУ. Його головним змістом є норма про те, що «землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні 74 надаватися насамперед для с/г використання». Йдеться про природну властивість цих земель виконувати функцію основного засобу виробництва. Пріоритетність ЗСГП у різних аспектах передбачена також ст. ст. 19, 130, 150, 156, 168, 207 – 209 ЗКУ. Якщо говорити точніше, то мається на увазі пріоритет сільськогосподарського земле використання. Це означає закономірність встановлення офіційних переваг цього виду земле використання перед іншими. Будучи визначеними на підставі даних державного земельного кадастру придатними для потреб сільського господарства, ці землі за загальним правилом не можуть бути використані для інших потреб. Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово- комунального господарства, залізниць та автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв’язку, магістральних трубопроводів, а також інших потреб, не пов’язаних із веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя. Принцип пріоритетності підкреслюється нормами ст. 150 ЗКУ (щодо особливо цінних земель). Відповідно до ч. 2 вказаної статті земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній чи комунальній власності можуть вилучатися або викуплятися для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв’язку, трубопроводів та інших об'єктів за постановою КМУ або за рішення відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення чи викуп земельної ділянки погоджується з ВРУ. Отже, принцип пріоритетності ЗСГП – це загальна вимога законодавства у вигляді спеціальних правил, спрямованих на збереження цих земель як найбільш цінної категорії.