2. Елементи методу бухгалтерського обліку

Тема 4. Бухгалтерський баланс

1. Сутність і побудова балансу

2. Структура і зміст активу балансу

3. Структура і зміст пасиву балансу

4. Класифікація бухгалтерських балансів

5. Вплив господарських операцій на зміни в балансі

4.1 Сутність і побудова балансу

Оперативне управління господарюючим суб’єктом вимагає достовірних і точних даних про стан і наявність господарських засобів, їх склад і розміщення,

а також про джерела їх формування і цільове призначення. Таку інформацію отримують за допомогою бухгалтерського балансу.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на визначену дату його активи, зобов'язання і власний капітал у вартісній оцінці.

Дата балансу – дата, на котру складений баланс підприємства. Зазвичай датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Термін „ баланс ” походить від латинської і означає „ дві чаші терезів ”,

як символ рівноваги. Загальне і широке його застосування розпочинається з ХІV століття в Західній Європі. З тих пір у безлічі мов з'явилося слово

«баланс», що в перекладі означає «рівновага». Терези, як символ рівноваги,

зображені на гербі Міжнародної спілки бухгалтерів.

Як обліковий термін баланс має два значення:

1. рівність двох підсумків протилежного значення, що мають місце в рахунках, відомостях і таблицях;

2. таблиця, що відображає результат облікової реєстрації в грошовій оцінці на визначений момент часу.

41

Основою побудови балансу є подвійне угруповання об'єктів бухгалтерського обліку (майна підприємства):

1. За складом і функціональною роллю;

2. За джерелами утворення і цільовим призначенням.

Баланс за своєю побудовою – це двостороння таблиця, де ліва сторона -

актив, відображає склад і розміщення господарських засобів підприємства;

права сторона – пасив, фіксує джерела утворення господарських засобів і включає величину власного капіталу і зобов'язань підприємства на дату складання балансу. У перекладі з латинської «актив» означає діяти, діяльний; «пасив» – бездіяльний.

Іншими словами, пасив балансу відображає, якими джерелами господарських засобів розпоряджається підприємство, а актив – як ці засоби використані. Сума господарських засобів не може бути більше чи менше суми джерел їхнього утворення – вони завжди рівні. Тобто, найважливішою

особливістю балансу є рівність підсумків лівої і правої сторін:
Активи = Пасиви.	(4.1)
Оскільки в балансі відображаються активи, зобов'язання і власний
капітал, для них справедливим є рівняння:
Активи = Власний капітал + Зобов'язання ,	(4.2)
Звідкіля: Власний капітал = Активи – Зобов'язання.	(4.3)

Наведене рівняння зветься балансовим рівнянням, оскільки обидві його частини мають бути збалансовані. Воно характеризує вартість чистих активів,

тобто майна, яке остаточно, після вирахування зобов’язань, є власністю підприємства і може бути об’єктом розподілу між засновниками чи акціонерами при ліквідації підприємства або його закритті.

Загальний підсумок балансу, тобто сума всіх активів або сума всіх пасивів називається валютою балансу.

Задача балансу – надати узагальнену інформацію про господарські засоби та їхні джерела на визначену дату. Отже, аналізуючи показники балансу, слід пам’ятати про їх моментну природу з метою одержання коректних висновків.

42

• балансі наводяться відомості станом на початок поточного року (графа

2. і кінець звітного періоду (графа 4).

Господарські засоби та джерела їхнього утворення групуються в балансі за економічно однорідними групами, які називають статтями балансу.

Статті балансу мають назву, окремий цифровий код. Вони поділяють на активні (ті, що розміщені в активі балансу) і пасивні (в пасиві балансу).

МФУ розробляє і затверджує номенклатуру статей балансу та погоджує їх з Держкомстатом України.

Зміст і форма балансу, загальні вимоги до розкриття його статей сформульовані П(С)БО 2 „Баланс”.