5.4 Синтетичні та аналітичні рахунки, їхній взаємозв'язок

Інформаційна система бухгалтерського обліку складається з двох рівнів – горизонтального і вертикального.

Горизонтальні зв'язки здійснюються через кореспонденцію рахунків, що відображаються методом подвійного запису.

Вертикальні зв'язки характеризуються підпорядкуванням інформаційних рівнів синтетичного та аналітичного обліку, тобто синтетичних і аналітичних рахунків:

І рівень – Синтетичні рахунки І порядку;

ІІ рівень – Субрахунки (синтетичні рахунки ІІ порядку);

ІІІ рівень – Аналітичні рахунки.

61

Синтетичні рахунки – бухгалтерські рахунки, на яких облік господарської діяльності ведеться узагальнено. Термін «синтетичний» походить від латинської та означає об’єднання в одне ціле окремих елементів.

Узагальнення здійснюється за однорідними групами господарських засобів, джерел їхнього формування і господарських процесів у грошовому вимірнику.

Синтетичні рахунки дозволяють аналізувати стан справ підприємства в цілому. Облік, здійснюваний на синтетичних рахунках, називається

синтетичним. Його дані використовуються при складанні форм фінансової звітності.

Для управління діяльністю підприємства інформація узагальнюється не тільки на синтетичних рахунках першого порядку, але й на субрахунках, що введені для більшої дієвості обліку і його контрольних функцій.

Субрахунки застосовуються для додаткового угруповання в середині синтетичного рахунку. Кількість субрахунків регламентована Планом рахунків,

але підприємства в разі потреби можуть відкривати додаткові субрахунки.

Відмітні ознаки синтетичних рахунків наступні:

1. двохцифровий або трьохцифровий код;

2. узагальнення інформації (на синтетичних рахунках) за економічно однорідними видами майна або джерелами його утворення;

3. поточний облік і узагальнення даних наприкінці звітного періоду здійснюється тільки у грошовому вимірнику.

Аналітичні рахунки використовуються для одержання більш детальної інформації про об'єкти, що обліковуються на синтетичних рахунках.

Аналітичний облік являє собою деталізацію синтетичного обліку з метою одержання більшого обсягу інформації для оперативного управління підприємством, контролю і аналізу його господарської діяльності. Термін

«аналітичний» походить від латинської та означає розкладання цілого на окремі складові (елементи).

62

Наприклад, до синтетичного рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» відкриваються аналітичні рахунки за прізвищами працівників. До синтетичного рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» відкриваються аналітичні рахунки за кожним постачальником-підприємством.

Синтетичні рахунки конкретизуються в аналітичних рахунках.

Підпорядкування рівнів синтетичного та аналітичного обліку наочно видно з наступного прикладу:

Перший рівень – рахунок 20 «Виробничі запаси», синтетичний рахунок І-

го порядку;

Другий рівень – субрахунок 203 «Паливо», синтетичний рахунок ІІ-го

порядку;

Третій рівень – аналітичні рахунки до субрахунку 203 за видами палива:

203.1	– Вугілля-антрацит			Аналітичні
203.2	–	Мазут	рахунки
203.3	–	Масло моторне

Ознаками аналітичного обліку є:

1. трьохцифровий код субрахунків, що поєднують за підгрупами потрібну кількість аналітичних рахунків;

2. використання типових і спеціальних регістрів аналітичного обліку;

3. ведення обліку в натуральних і грошових одиницях.

Між синтетичним і аналітичним обліком існує постійний взаємозв'язок,

який виражається наступним:

• на рахунках синтетичного та аналітичного обліку сальдо розміщене з однієї і тієї ж сторони рахунку;

• якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то одночасно дебетуються чи кредитуються його аналітичні рахунки;

- кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують

загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках – частковими сумами; - сума залишків і оборотів на всіх аналітичних рахунках повинна

дорівнювати залишку та оборотам відповідного синтетичного рахунку.

63

Субрахунки при цьому виступають сполучною ланкою між аналітичними і синтетичними рахунками. Вони показують, в якій послідовності необхідно відкривати аналітичні рахунки. Тобто, субрахунки є засобом групування аналітичних рахунків.