5.5 Узагальнення даних поточного обліку

Відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку здійснюється через запис їх у відповідні регістри синтетичного та аналітичного обліку. Оскільки у звітному періоді здійснюється велика кількість операцій,

виникає необхідність їх додаткового узагальнення. Схема спрощеної технології бухгалтерського узагальнення поточних даних наведена на рисунку 5.1.

Баланс				Оборотна		Баланс
на початок періоду		Рахунки		відомість		на кінець періоду

Журнал

господарських

операцій

Рисунок 5.1 – Бухгалтерське узагальнення поточних даних

Для підведення підсумків фінансово-господарської діяльності, а також для перевірки правильності реєстрації господарських операцій на рахунках і для складання балансу в звітному періоді застосовується особливий прийом – складання оборотних відомостей.

Оборотні відомості складають окремо за рахунками синтетичного та аналітичного обліку.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками являє собою зведення оборотів і залишків за рахунками за певний період.

64

Оборотна відомість включає назву (шифр) рахунків, залишки на початок звітного періоду, обороти за дебетом і кредитом за звітний період (місяць) і

залишки на кінець звітного періоду.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками наведена в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Оборотна відомість за _________________20__ р., грн.

Шифр	Сальдо на початок			Обороти за звітний		Сальдо на кінець
синтетичних	звітного періоду			період		звітного періоду
рахунків	Д - т		К - т	Д - т	К - т		Д - т		К - т
1	2		3	4	5		6		7
10	54136,20		-	2000,00	1000,00		55136,20			-
12	19,20		-	200,00	100,00		119,20			-
13	-		3,0	2,00	4,80		-		5,80
Разом за	СД	=	СК	ОД =	ОК		С Д	=	СК
рахунками	П		П				К		К

Оборотна відомість за синтетичними рахунками використовується:

1. для складання балансу на майбутню звітну дату;

2. для контролю правильності записів на синтетичних рахунках.

Контрольне значення оборотної відомості складається в перевірці рівності трьох підсумків:

1. підсумки залишків за всіма рахунками на початок звітного періоду за дебетом і кредитом рівні: С_П^Д =С_П^К ;

2. підсумки оборотів за всіма рахунками за звітний період за дебетом і кредитом рівні: ОД = ОК;

3. підсумки залишків за всіма рахунками на кінець звітного періоду за

дебетом і кредитом рівні: С_К^Д =С_К^К .

Нерівність одного з підсумків свідчить про технічні помилки у відображенні господарських операцій на рахунках.

65

Крім того, підсумок сальдо початкового оборотної відомості (гр. 2, 3)

може звірятися з підсумком балансу на початок звітного періоду.

Підсумок оборотів за звітний період (гр. 4, 5) звіряють з підсумком журналу реєстрації господарських операцій.

На підставі значень сальдо кінцевого (гр. 6, 7) складають баланс і звіряють його підсумки з підсумками сальдо кінцевого оборотної відомості.

Отже, Оборотна відомість за синтетичними рахунками є способом узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів. Оборотна відомість дає можливість більш точно оцінити фінансово-господарську діяльність підприємства у порівнянні з балансом.

В окрему групу виділяються шахові оборотні відомості, що можуть бути рекомендовані у випадку невеликої кількості господарських операцій.

Шахову оборотну відомість будують за принципом шахової дошки. Всі рахунки в ній записуються двічі в одній і тій же послідовності: по вертикалі і горизонталі, за дебетом і кредитом. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, а який кредитується. У шаховій оборотній відомості можуть бути наведені залишки (сальдо) на початок і кінець місяця, що істотно поліпшує її обліково-аналітичні можливості.

Оборотні відомості, складені за даними аналітичних рахунків,

називаються оборотними відомостями за аналітичними рахунками.

Такі оборотні відомості складаються в кількісно-сумовому або сумовому виразі з метою деталізації інформації в розрізі синтетичного рахунка.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками бувають двох видів:

1) Оборотні відомості за товарно-матеріальними рахунками (у кількісно-

сумовому виразі); 2) Оборотні відомості за рахунками розрахунків і джерел засобів (у

грошовому виразі).

66

Питання для самоконтролю:

1. Визначення балансу за стандартами обліку.

2. Характеристика складових частин балансу.

3. Стаття бухгалтерського балансу, її ознаки.

4. Групування статей в активі балансу за розділами.

5. Групування статей в пасиві балансу за розділами.

6. Чим пояснюється рівність підсумків валюти балансу активу і пасиву?

7. В чому полягає суть подвійного характеру відображення об’єктів обліку в балансі?

8. Господарські операції першого типу, їх вплив на зміни у балансі.

9. Господарські операції другого типу, їх вплив на зміни у балансі.

10. Господарські операції третього типу, їх вплив на зміни у балансі.

11. Господарські операції четвертого типу, їх вплив на зміни у балансі.

67