- •2.Як уникнути того, щоб повторення змісту навчального матеріалу не стало « мачухою» учіння? ( за в. Сухомлинським).
- •3.Побудуйте модель проблемної ситуації та опишіть її на матеріалі з предмета ( за фахом)
- •4.Обгрунтуйте положення про те, що процес навчання є процесом триєдиним
- •5.Як ви реалізуєте у своїй професійній діяльності пораду Сухомлинського про те, що немає і не може бути абстрактного учня?
- •7. Вільний час учня народжується на уроці (в. Сухомлинський). Запропонуйте шляхи вирішення актуальної педагогічної проблеми.
- •9. Чому в. Сухомлинський не радить учителю ставити оцінку учневі за погану відповідь, доповнення, письмову роботу тощо?
- •10. Яким чином Ви зможете реалізувати пораду Сухомлинського про те, що наочність- стежина пізнання і світло, як осяває цю стежину.
- •11. Наведіть приклад евристичної бесіди, що розгортається під час уроку дедуктивно.
- •12. Довести що процес навчання є системою. Яке практичне значення має уявлення вчителя про процес навчання як систему, що функціонує під час уроку?
- •15.Кожен учитель мріє про те, щоб учіння під час його уроків було цікавим для учнів. Як зробити урок цікавим? Охарактерезуйте основні шляхи формуваня в учнів інтересу до знань.
- •17.Прокоментуйте цитату в.О.Сухомлинського:
- •19. Як виховувати пам’ять учнів?
- •20. Розкрийте суть стимулююче-мотиваційного компонента процесу навчання (за фахом).
- •21. Складіть розгорнутий план-схему виступу на батьківських зборах на тему: «Особливості виховання дітей підліткового віку».
- •22. Наведіть приклад евристичної бесіди, що розгорається під час уроку традуктивно
- •23. Проаналізуйте навчальну програму з предмета (за фахом) з питань змісту загальної і політехнічної освіти.
- •28. Складіть план-схему індивідуальної та фронтальної бесіди на екологічну тему.
- •29. Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для розвитку в учнів пізнавальних інтересів, охарактеризуйте їх.
- •30. Вкажіть основні шляхи вдосконалення виховної роботи з батьками в процесі розвитку дитини.
22. Наведіть приклад евристичної бесіди, що розгорається під час уроку традуктивно
Розглянемо приклад евристичної бесіди при вивченні теми “Предмет і завдання образотворчого мистецтва”. Вчитель, бажаючи провести учнів до відповіді про значення образотворчого мистецтва в житті суспільства, починає розмову з наступного питання: “Завдяки чому люди спілкуються між собою?”. Учні в якості засобів спілкування називають сову, писемність. Вчитель доповнює їх розповіддю про можливості спілкування за допомогою жестів і задає наступне запитання: “Чи однакові можливості у цих засобів спілкування?”. За допомогою вчителя учні підходять до висновку про обмеженість можливостей усіх засобів спілкування. Після цього вчитель ставить заключне питання: “Чи є такий засіб, який міг найбільш повно передавати інформацію від однієї людини до іншої?”. Якщо учні затрудняються відповісти, вчитель може виставити рисунок, на якому зображений, наприклад, живопис на стіні, що безумовно, наштовхне їх на правильну відповідь: найбільш давнім і довершеним засобом спілкування між людьми був і залишається рисунок.
23. Проаналізуйте навчальну програму з предмета (за фахом) з питань змісту загальної і політехнічної освіти.
На сьогоднішній день існує багато різних програм із образотворчого мистецтва в початкових класах.Більшість вчителів користуються програмою Любарської Л.та Вовк К "Образатворче мистецтво" .Існують інші альтернативні програми такі як О.Середи "Розвиток естетико-творчої діяльності молодших школярів",Ващенко,Щолокової,Іванової "Інтегрований курс із мистецтва".В результаті аналізу цих програм я виявила певні спільні особливості,це ті ,які вказвні в державному стандарті. Наприклад: учні вивчають такі теми як живопис,графіка ,моделювання,паперопластика і багато іншого.Відмінності цих програм в тому , О.Середа,наприклад,вивчаючи з дітьми образотворче мистецтво залучає багато інших мистецтв.На її думку цей спосіб є ефективним,так як діти одразу засвоюють різні види мистецтв у поєднанні,що є особливо корисним для образотворчого мистецтва,бо спостерігаючи синтез засвоєння учнів є найефективнішим.Щолокова ,Ващенко, Іванова також вважають,що синтез мистецтв та їх інтеграція є досить важливими для вивчення образотворчого мистецтва в початковій школі. — вершина діяльності художника"
В навчальних програмах з образотворчого мистецтва головні завдання визначаються таким чином:
1. Формування в дітей художньо-естетичного ставлення до дійсності як здатності до неутилітариого, художнього пізнання світу та його образної оцінки. Це передбачає наявність таких особистісних якостей, як відчуття краси та гармонії, здатність емоційно відгукуватися на різноманітні прояви естетичного у навколишньому світі; вміння підмічати прекрасне у спостережуваних явищах та усвідомлювати його, потреба в спогляданні минулого.
2. Розвиток специфічних для художньо-творчого процесу універсальних якостей особистості як основи для розвитку її творчого потенціалу, художньо-творчої уяви, оригінального, нестереотипного асоціативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового сприйняття та емоційно-естетичної оцінки, культури почуттів.
3. Формування знань і уявлень про образотворче мистецтво, його історію та роль у житті людей, навичок розуміння мови різних видів образотворчого мистецтва; усвідомлення ролі художнього образу в мистецтві і розвиток навичок його сприйняття та емоційно-естетичної оцінки, культури почуттів.
4. Формування потреб і здібностей щодо продуктивної художньої творчості, вміння створити виразний художній образ, оригінальну композицію мовою того чи іншого виду образотворчого мистецтва; оволодіння основами художньо-образної мови і виражальними можливостями художніх матеріалів та різних видів художніх технік, що допоможе набувати свободи вираження у творчості.
5. Розвиток сенсорних здібностей дітей, що більшою мірою сприятиме повноцінності художньо-естетичного сприймання та поліпшенню якісного боку практичної художньо-творчої діяльності.
24. Складіть розгорнутий план години класного керівника про необхідність читання класичної літератури. Запропонуйте інші форми виховної роботи, які можна використовувати при розв’язанні даної проблеми.
ТЕМА: Книга вчить, як на світі жить...
МЕТА: сформувати інтерес учнів до класичної літератури, естетичну погребу ознайомлюватись з її шедеврами, опрацьовувати і пропускати через душу їх зміст, виховувати бажання наслідувати приклад улюблених героїв в повсякденному житті.
ФОРМА: година класно керівника.
ОБЛАДНАННЯ: відеосюжет експрес-опитуванням, фрагмент кінофільму "Пастка" виставка нових видань класичної літератури.
ПЛАН ЗАХОДУ
I. Організаційна частина.
1) Привітання з учнями, налагодження контакту з ними.
II. Актуалізація життєвого, чуттєвого та читацького досліду.
1) Перегляд відеосюжету, відзнятого вчителем напередодні на вулицях міста - експрес-опитування перехожих:
- як часто ви читаєте художні книжки?
- ваш улюблений письменник?
- остання прочитана вами книжка?
2) Вступне слово вчителя: розповідь про проблеми падіння інтересу читацькою загалу, до книжки, зокрема до класичної літератури, визначеній головних цілей і завдань заходу.
ІІІ. Основна частина.
1) Літературна композиція конкурс на краще декламування уривка з улюбленого твору класичної літератури2) Розповідь запрошеного керівника шкільного методу об’єднання вчителів української мови та літератури (або місцевою письменника чи журналіста) про улюблений твір класичної літератури і вплив, як ця книжка вплинула на його життя.
3.Читання уривка з повісті І.Франка "Перехресні стежки" і демонстрування фрагменту з його екранізації "Пастка", порівнянння виражальних засобів двох видів мистецтва, висновки про особливу, виграшну роль слова як засобу виливу на людину.
4. Презентація бібліотекарем нових видань класичної літератури, які надійшли у шкільну бібліотеку.
5.Захист учнями читацьких формулярів.
IV. Заключна частина.
1) Висновки учнів та вчителя про пізнавально-виховну роль творів класичної літератури.
2) Подяка гостям заходу.
3) Анонсування теми наступного заходу.
Інші форми виховної роботи, які можна використовувати при розв’язанні даної проблеми:
читацька конференція, тематичні вечори, обговорення книг, бібліотечні уроки, диспути тематичні.
25.Змоделюйте ситуацію використання прийому вибуху у виховній роботі. Метод "вибуху" передбачає вплив педагога на вихованця засобами, які є протилежними тим, що їх звичайно чекає від вихователя особистість. Це досить специфічний засіб впливу і вимагає від вихователя прояву особливої майстерності. Цей метод можна використовувати з урахуванням таких факторів: у процесі необхідності перевиховання школярів; глибокого знання індивідуальних особливостей вихованця; володіння технікою застосування такого методу; наявності позитивного соціального клімату, в якому перебуває вихованець. Цей метод не можна віднести ні до заохочення, ні до покарання. Його своєрідність у тому, що він сприяє стимулюванню позитивної діяльності особистості вихованця, і може використовуватися для гальмування негативних дій вихованців. Метод "вибуху" передбачає вплив педагога на виховання засобами, які є протилежними тим. що вів їх зазвичай очікує від вихователя. Це досить специфічний засіб впливу, який вимагає від вихователя прояву особливої майстерності. Цей метод можна застосовувати з урахуванням таких чинників: у разі необхідності перевиховання школярів; глибокого знання індивідуальних особливостей вихованця; досконалого володіння технікою застосування такого методу; наявності здорового психологічного клімату в колективі, в якому перебуває вихованець.
26. Підготуйте вступне слово до години класного керівництва на морально-етичну тему Тема: Життя – це мить,зумій його прожити Як би там не змінювалось суспільство, все одно протягом тисячоліть залишаються одвічні цінності, які мають велике значення для людей усіх поколінь, конфесій та культур. Однією з таких одвічних цінностей, безумовно, є дружба. Люди дуже часто вживають це слово у своїй мові, тих чи інших людей називають своїми друзями, але ж мало хто може сформулювати, що таке дружба, хто такий справжній друг, яким він має бути. На жаль, я не виняток. І мені також важко визначити, що таке дружба. Але, я вважаю, це потрібно усвідомити раз і назавжди, бо це важливо, насамперед, для самого себе. Справжній друг для мене - це, насамперед, людина, спілкування з якою не тільки дає мені задоволення, а й сприяє розвитку мене як особистості, людини. Мені здається, що, спілкуючись із друзями, люди можуть розвиватися не менше, ніж під час навчання чи читання книжок. Я маю на увазі не здобування нових знань - для цього достатньо погортати енциклопедію, а навчання духовне, духовне вдосконалення. Поширеною є думка, що друг - це той, хто знаходиться поруч, коли в тебе є якісь проблеми, тобто «пізнається у біді». Можливо, це так. Адже людина, яка кудись зникає, коли тобі потрібна допомога чи просто підтримка, навряд чи може зватися справжнім другом. Але це не єдине і не головне. Друг - той, хто поруч, коли в тебе все гаразд. Спробую пояснити свою думку. Мені відомі випадки, коли люди спілкуються тільки тоді, коли є певні проблеми: вони використовують одне одного для того, щоб розповісти про щось погане, поскаржитися. Вони є безкоштовними психологами одне для одного, і тільки. Зі справжнім другом має бути цікаво і тоді, коли все добре, бо в таких ситуаціях ти розумієш по-справжньому, чи потрібна тобі ця людина, якщо тобі від неї кічого не треба, Виходить ось такий каламбур, але він насправді передає моє ставлення до питання дружби. Приклади справжньої дружби ми спостерігаємо і в класичній літературі. Проте зазначимо, що найчастіше література окреслює лише частину, певний етап життя героїв. У реальному світі люди часто і радикально змінюються, іноді вони змінюються, як-то кажуть, «у різні боки». Тоді друзі можуть ставати настільки різними, що спілкування одне з одним їм більше не цікаве. Насправді різні люди можуть бути і найкращими друзями, вони тоді доповнюють одне одного, спілкування стає цікавішим, їм є чого навчитися одне в одного. Але в друзів мають бути однакові цінності, схожі духовні орієнтири, тоді вони зможуть порозумітися навіть тоді, коли їхнє ставлення до певних реалій різне. Духовні цінності людини можуть змінюватися з часом, і це може призвести до того, що дружба зникне. Мені це здається нормальним, це цілком природне явище, краще так, ніж дружба «за звичкою».
27. Опишіть роботу з батьками учнів середніх класів під час проведення у школі дня відкритих дверей День відкритих дверей для батьків у школі. Цей вид роботи потребує єдності школи, батьків, учнів, спри яє згуртуванню шкільного колективу. Цього дня у шко лі проводять батьківські збори, лекції, консультації, екскурсії по школі, організовують виставки, вечори, читацькі конференції. В деяких школах їх присвячу ють питанням трудового, естетичного виховання дітей у сім'ї та ін. В одних школах день відкритих дверей для батьків проводять щочверті, в інших — щомісяця. Роботу з його підготовки очолює батьківський комітет і комісія з питань педагогічної пропаганди. Його до цільно починати з лекції, доповіді, конференції, в яких задіяні всі батьки. Відтак вони працюють диференці йовано. Хоч би якою була програма, батьки повинні отримати вичерпні відомості про своїх дітей і погово рити з директором, його заступниками, учителями, класними керівниками, шкільним лікарем, органами дитячого самоврядування. День відкритих дверей. У деяких школах для цього виділяють певний день місяця, в інших проводять його залежно від конкретних умов. У цей день в школу запрошують усіх батьків. Відвідування уроків, безпосереднє ознайомлення з роботою вчителя, спостереження за дітьми є дієвою формою педагогічної пропаганди. Щоб батьки з безлічі вражень виділили справді потрібне, класний керівник проводить з ними вступну бесіду. Він визначає, на що потрібно звернути особливу увагу. Спостерігаючи за іншими дітьми, легше визначити причини відставання у навчанні сина чи доньки. Вчитель може запропонувати батькам звернути увагу на прийоми, які він застосовує для зосередження уваги учнів на необхідному, на те, як вводить у навчальний процес ігрові ситуації тощо. Учитель звертає увагу батьків і на те, як у класі здійснюється турбота про здоров’я учнів: у приміщенні прибрано, провітрено, педагог стежить за осанкою учнів, запобігає їхній втомі, вводячи у процес уроку фізкультхвилинки, турбується про вчасне та якісне харчування. Перед організацією дня відкритих дверей, якщо він відбувається вперше, батьків слід попередити, щоб вони в жодному разі не перебивали вчителя, а всі пропозиції та побажання висловлювали після уроку. Педагогічні практикуми за активної участі батьків. Батьки попередньо домовляються зі мною, на яку тему їм виступити перед дітьми. Потім самостійно готуються та виступають перед дітьми із доповідями та іграми.
