Лекція №15 (самостійно) Архітектурне кольоровознавство.

Кольоровознавство – наука про колір, систематизація сукупних даних з фізики, фізіології, психології та інших наук, що розглядають питання сприйняття людиною кольору, вплив кольору на людину, систематизацію і вимір кольору (колориметрія).

Колориметрія – сукупність засобів математичного опису кольорів та методи їх виміру (кількісне визначення).

Наука про колір кожні колірні враження поділяє на дві чітко розрізнені групи – хроматичні та ахроматичні кольори.

Хроматичні кольори мають колірний тон, яскравість (світлоту) і чистоту.

Ахроматичні кольори розрізняються тільки за яскравістю (білий, сірий, чорний). Під колірним зором розуміють здатність людини сприймати хроматичні кольори.

Закономірності взаємозв'язку кольору і світла.

Спектральний склад, кольоровість світла активно впливають на сприйняття кольорів і по-різному змінює колір, а також їх сполучення.

При достатній освітленості добре виявляються основні властивості кольорів – колірний тон, чистота, насиченість і їх співвідношення.

Використання кольору в різних світлокліматичних умовах.

Науково доведена необхідність безперервнї інформації, у тому числі і колірній. Безбарвність і колірна монотонність викликає відчуття байдужості і млявості. Неорганізована багатоколірність - безладдя і стомлення. Чисті найнасичені колірні тони – активно впливають на різні сторони психіки.

Основні фізичні характеристики кольору.

Кольоровий тон – позначає власне колірні відчуття – червоний, синій і

т.п., які породжуються випромінюванням визначеної довжини хвилі.

Яскравість або світлота – властивість, яка виражає близькість хроматичних і ахроматичних кольорів до білого або до чорного корьору.

Чистота кольору – це ступінь наближення даного кольору до чистого спектрального, що визначається в частках одиниці (наближено до поняття в колориметрії чистого кольору).

Насиченість – характеристика зорового відчуття, яка служить для оцінки відмінності даного кольору від ахроматичного кольору тієї ж яскравості і яка приблизно відповідає величині колірного розходження між даним кольором і ахроматичним кольором тієї ж яскравості.

Властивість поверхні матеріалу, що залежить від характеру її обробки й світловідбиття і впливає на сприйняття її кольору, називається фактурою.

Види фактур:

1) матова поверхня – дрібнопориста, шорсткувата, яка розсіює світло в різних напрямках. Сприймається рівномірно освітленою, не відбиває дзеркально нічого, рефлексне відбиває кольорові промені (Таблиця 8).

2) глянсова поверхня – не відбиває навколишніх предметів, але має слабкі відблиски. Дрібнобороздчата структура, характерна для особливих сортів паперу, пластмас (олійна фарба, лак, лінолеум, глазуровані плитки тощо).

3) блискуча поверхня – зовсім гладка поверхня, яка відбиває світло в одному напрямку, має світлові відблиски, дуже яскрава до визначеної точки огляду, але темна з інших сторін, відбиває навколишні предмети (колірне лицювальне скло, дзеркала, полірування, полірувальний природний камінь і метал).

Властивості кольорів, що обумовлюють їх психологічний вплив.

Емоційний тон колірного відчуття – суб'єктивне, особисте відношення до того або іншого кольору або сполученню кольорів (Таблиця 8).

Ступінь загального психологічного впливу кольору характеризується: кількістю кольору, що залежить від кольорового тону (довжина хвилі), насиченості, яскравості, площі кольорової поверхні, відстані огляду і розташування кольору (зверху, знизу, збоку (Таблиця 9)).

Характеристики психофізіологічного впливу основних кольорів.

Активні кольори діють збудженно, прискорюють процеси життєдіяльності, часто поліпшують самопочуття – червоні і жовтогарячі кольори.

Пасивні кольори, що роблять протилежний вплив – сині і фіолетові.

Таблиця 8. - Психологічні функції кольорів.

Кольори	Характеристика кольорів за асоціаціями
	теплі	холодні	легкі	важкі	відступаючи	наступаючи	збуджуючі	пригнічуючі	заспокійливі
Спектральні (хроматичні)
Червоний Помаранчевий Жовтий Жовто-зелений Зелений Зелено-блакитний Блакитний Синій Фіолетовий Пурпурний	+ + + + +	+ + + + + +	+ + + +	+ + + +	+ + + + +	+ +	+ + +	+	+ + + +
Ахроматичні
Білий Світло-сірий Темно-сірий Чорний			+ +	+ +				+ +

Співвідношення кольорів – основний фактор, що визначає характер і вплив композиції. Воно підлегле закономірностям колірних сполучень, серед яких одна з найголовніших – кольоровий контраст, що керує співвідношенням кольорів між собою по всіх основних параметрах і багатьом асоціаціям сприйняття (виступаючі – відступаючі, теплі – холодні тощо).

Три ступені контрасту: великий, середній і малий (контрастні і нюансні співвідношення).

Види контрастів і їх діапазон:

за яскравістю – світлий – темний (ахроматичні, хроматичні, змішані);

за колірним тоном – колір і його додатковий;

за насиченістю – насичений хроматичні і ахроматичний;

за чистотою - оптимальний темно-сірий;

за фактурністю – матовий – блискучий;

за асоціаціями – просторовим – виступаючі – відступаючі;

температурним: теплий - світлий;

ваговим: легкий - важкий,

за активністю впливу : пасивні - активні,

збуджені - заспокійливі, гнітючі.

Таблиця 9.

Кольори	Розташування в просторі
	зверху	збоку	знизу
Теплий, світлий, Малонасичений (блідо-жовтий, рожевий)	Збуджує	Здається ближче «зігріває»	«піднімає площину»
Теплий затемнений і середньої насиченості (коричневий, маслиново-зелений)	Пригніченість, замкнутість простору	Наближення поверхні	Міцність, надійність, стійкість
Холодний світлий, або малонасичений (блакитний, бірюзовий, ліловий)	Зорово збільшує простір, робить вище приміщення	Відчуття прохолоди, розширює простір	Відчуття зволоженої поверхні
Холодний затемнений, або насичений (темно-синій, темно-зелений тощо)	Присмерковий, півморок	Холод, відчуття суму	Пригніченість