- •Основи архітектурної кліматології. Лекція 1 (заняття1).
- •Лекція 2 (заняття2)
- •Лекція №3. (заняття 3)
- •Поняття клімату.
- •Лекція №4 (самостійно). Ландшафт: гідрогеологічні умови, гідрогеографічні умови, жива природа
- •Лекція №5 (самостійно).
- •Лекція №6 (заняття 4). «Загальні відомості щодо мікроклімату міського середовища».
- •Лекція №7 (заняття 6).
- •Лекція №8(самостійно).
- •Теплофізика Лекція № 9(самостійно)
- •Лекція № 10 (самостійно).
- •Світлотехніка і освітлення Лекція № 11 (заняття 8)
- •Лекція №12 (самостійно) Природне освітлення, його функції, види, системи, кількісні і якісні одиниці
- •Лекція №13 (самостійно) Штучне освітлення міських просторів і будинків. Кількісні і якісні характеристики
- •Освітлювальні прилади.
- •Прилади далекої дії
- •Прилади ближньої дії
- •Лекція №15 (заняття 10) Інсоляція будинків і територій.
- •Лекція №15 (самостійно) Архітектурне кольоровознавство.
- •Лекція № 16 (самостійно) Нормування і проектування колірного рішення
- •1. Фактори, що впливають на кольорове рішення міста.
- •2. Моделювання кольору в архітектурі і містобудуванні
- •Акустика Лекція №17 (заняття 12) Основи архітектурної акустики. Єдність архітектурних і акустичних рішень.
- •Лекція №18 (самостійно) Захист від шуму в міських просторах і будинках.
- •Лекція № 19 (самостійно) Основи акустичного проектування залів для глядачів
- •Лекція № 20 (самостійно) Акустика закритих і відкритих просторів (продовження). Звукоізоляційні і звуковбирні матеріали.
- •П.П.Чоплан фізика к. Вища школа 2004 р.
- •В.С. Волькенштейн Сборник задач по общему курсу физики с.-п.
- •Передмова
- •Навчально-методичне забезпечення лекційних занять
Лекція №18 (самостійно) Захист від шуму в міських просторах і будинках.
Екологічні наслідки впливу шуму на живі організми
Акустичний клімат – сукупність деяких природнокліматичних і акустичних характеристик навколишнього середовища (напрямок вітрів, видгляд підстеляючих поверхонь, і рівні транспортних та виробничих шумів).
Ці характеристики визначають підхід до містобудівного й об'ємного проектування з урахуванням захисту від шуму і отже, значно впливають на планувальні і конструктивні вирішення забудови в цілому.
Дані акустики є основою для планувальних, містобудівних, композиційних і конструктивних прийомів для зниження рівня шуму і забезпечення необхідного звукопоглинання і звукопідсилення в забудові, окремих будинках і приміщеннях.
Біологічна дія звуку на організм людини багато в чому пов'язана з наявністю в навколишнім середовищі шумів. Шум – це безладне сполучення різних за частотою і силою звуків, або різних складних тонів. Шум має визначену частоту, або спектр (Гц), і інтенсивність – рівень звукового тиску (дб).
У виробничих умовах вплив шуму на працюючих звичайно поєднується з поруч іншими несприятливими факторами – вібрацією, незадовільним мікрокліматом, впливом інфразвуку і ультразвуку, електромагнітним полем.
Шум і напруженість праці біологічно еквівалентні за своїм впливом на нервову систему людини.
Вібрація – механічне коливання пружних тел. Періодична вібрація цілком характеризує коливальний спектр, що визначає частоти й амплітуди простих (гармонійних) коливань. Частотні спектри вібрації охоплюють інфразвукові частоти – менше 16 гц, звукові – від 16 до 20000 Гц і ультразвукові – понад
20000 Гц.
Природні джерела вібрації в середовищі – це існуючі в природі явища: коливання повітряних і водних мас (шторми, тайфуни і т.п.), коливання земної кори (землетрусу, вулкани). Штучні джерела вібрації – різні механізми (вібраційне устаткування, віброінструменти), транспортні засоби, акустичні системи і т.д. причини вібрацій – зворотно-поступальні рухи при обертанні, удари і тертя, пульсація відпрацьованого повітря в пневмоінструментах, вихроутворення в ракетних двигунах, загальні струси при русі транспорту нерівною дорогою.
Ультразвук – пружні коливання і хвилі, частота яких перевищує верхню межу діапазону звукових частот.
Залежно від частоти ультразвук має специфічні особливості генерації, прийому, поширення і застосування.
Інфразвук – пружні хвилі, низькочастотні коливання, аналогічні звуковим хвилям, але нечутні для людини. Низька частотність інфразвукових коливань може поширюватися в межах до тисячних часток гц. Верхня межа – 16 –25 Гц, деякі дослідники допускають сприйняття коливань з частотою від 1 до 15 Гц.
Резонанс – явище різкого зростання інтенсивності змушених коливань у якій-небудь системі, що настає при наближенні частоти періодичного зовнішнього впливу до частоти власних коливань системи.
Шуми бувають повітряними – звуки голосу людини і тварин, телевізора; ударними – пересування меблів, стук дверей; структурними – струс конструкцій від вібрацій.
Містобудівні і конструктивні методи шумозахисту.
Далекість від джерела звуку, троянда вітрів і вид поверхні, що підстилає.
За своїм характером шум буває тривалим з постійним вузьким діапазоном спектру__(гудіння електромотора), тривалим із широким діапазоном малозмінюваним спектром (вуличний шум – шумове тло, що утвориться в результаті додавання різноманітних елементарних шумів), епізодичним – з вузьким спектром, високим рівнем і малою тривалістю (сигнали транспортних засобів).
Перша група за інтенсивністю – вухо людини до цих звуків малочутливе, друга група - основна маса звукових сигналів, третя – дратівний вплив на людину – стомлення, роздратованість.
Архітектурно-планувальні міри: зонування території – раціональне планування - тобто прості засоби шумозахисту територій.
За ступеню гучності місто поділятися на чотири зони:
Промислова – найбільш гучна територія (рівень звукового тиску - 80дБ).
Громадський і торгівельний центр міста – гучна зона, але тільки з інтенсивним рухом транспорту і пішоходів – 70 дб.
Житлова забудова – відносно тиха зона – 60 дб.
Зона тиші – (зона лікарень, бібліотек, дитячих установ, рекреація) – не більше 50 дб.
Вплив на рівень зниження шуму оказує температура, вологість повітря і вітер: характер рельєфу, характер земного покриву.
