- •Основи архітектурної кліматології. Лекція 1 (заняття1).
- •Лекція 2 (заняття2)
- •Лекція №3. (заняття 3)
- •Поняття клімату.
- •Лекція №4 (самостійно). Ландшафт: гідрогеологічні умови, гідрогеографічні умови, жива природа
- •Лекція №5 (самостійно).
- •Лекція №6 (заняття 4). «Загальні відомості щодо мікроклімату міського середовища».
- •Лекція №7 (заняття 6).
- •Лекція №8(самостійно).
- •Теплофізика Лекція № 9(самостійно)
- •Лекція № 10 (самостійно).
- •Світлотехніка і освітлення Лекція № 11 (заняття 8)
- •Лекція №12 (самостійно) Природне освітлення, його функції, види, системи, кількісні і якісні одиниці
- •Лекція №13 (самостійно) Штучне освітлення міських просторів і будинків. Кількісні і якісні характеристики
- •Освітлювальні прилади.
- •Прилади далекої дії
- •Прилади ближньої дії
- •Лекція №15 (заняття 10) Інсоляція будинків і територій.
- •Лекція №15 (самостійно) Архітектурне кольоровознавство.
- •Лекція № 16 (самостійно) Нормування і проектування колірного рішення
- •1. Фактори, що впливають на кольорове рішення міста.
- •2. Моделювання кольору в архітектурі і містобудуванні
- •Акустика Лекція №17 (заняття 12) Основи архітектурної акустики. Єдність архітектурних і акустичних рішень.
- •Лекція №18 (самостійно) Захист від шуму в міських просторах і будинках.
- •Лекція № 19 (самостійно) Основи акустичного проектування залів для глядачів
- •Лекція № 20 (самостійно) Акустика закритих і відкритих просторів (продовження). Звукоізоляційні і звуковбирні матеріали.
- •П.П.Чоплан фізика к. Вища школа 2004 р.
- •В.С. Волькенштейн Сборник задач по общему курсу физики с.-п.
- •Передмова
- •Навчально-методичне забезпечення лекційних занять
Лекція № 10 (самостійно).
Тепловий мікроклімат приміщень, критерії його оцінки за ознакою тепловідчуття людини.
Регульований мікроклімат у приміщеннях створюється:
1) Мірами архітектурно-планувального або будівельного проектування.
Мається на увазі не тільки захист від атмосферних впливів, але і найкраще використання природних ресурсів енергії (променистої, вітру, і ін.), тобто погодженість архітектури і клімату.
2) Застосуванням штучних способів кліматизації приміщень: опалення, вентиляції і кондиціонування внутрішнього повітря. Ця задача вирішується в тісній взаємодії з обираними характеристиками конструкцій, що обгороджують: стін, покриття, підлоги.
Комфортний мікроклімат у будинках створюється природними і штучними засобами.
До природних засобів відносяться архітектурно-планувальні і конструктивні рішення будинків (композиційне рішення, орієнтація будинків, розмірів і герметичність заповнення світлопрорізів, теплоізоляція огороджень), що визначають експлуатаційну ефективність і економічність штучних засобів (опалення, вентиляція і кондиціонування повітря).
Мікроклімат – це комплекс фізичних факторів навколишнього середовища в обмеженому просторі, який впливає на тепловий обмін людини.
Мікроклімат визначається основними фізичними параметрами: температурою, швидкістю руху і вологістю повітря, температурою навколишніх поверхонь і променистою енергією.
Вивчення теплообміну людини в різних умовах мікроклімату дозволило розробити санітарні норми мікроклімату, визначити ступінь пристосування організму і розробити міри захисту від надмірного впливу тепла, холоду і променистої енергії.
Санітарні норми мікроклімату поділяють на: оптимальні (зона теплового комфорту) і припустимі.
Оптимальні норми дотримуються на об'єктах з підвищеними вимогами теплового комфорту: у лікарнях, дитячих установах, театрах, клубах та інших.
Припустимі норми мікроклімату забезпечую працездатність людини при деякій напрузі системи терморегуляції організму. Цих норм дотримуються у тих випадках, коли з ряду причин рівень сучасної техніки ще не може забезпечити оптимальних норм.
Біокомфорт як синтез теплових і аераційних умов.
Температура повітря є одним з основних факторів у комплексі метеорологічних умов, що визначають теплообмін і теплову рівновагу організму людини і зовнішнього середовища.
Тепловий комфорт приміщення сприяє регуляції температури тіла людини на постійному рівні. Досягти цього можна наступними засобами:
1) температурою повітря; 2) радіаційною температурою; 3) обсягом вологи
в повітрі; 4) швидкістю руху повітря. Потрібно відзначити, що крім фізичної терморегуляції, на людину впливають хімічна терморегуляція, тобто вплив навколишнього середовища на споживання кисню, а отже, теплотворення в організмі людини. У терморегуляції людини чималу роль грає і психологічний фактор.
Вентиляція – напрямок потоків повітря з місць з найменшим забрудненням у місця з найбільшим забрудненням.
Оптимальна температура повітря в приміщеннях коливається від 18 до 24 ° при відносній вологості 40 – 60 % залежно від призначення приміщень. У північних районах температура повітря в приміщеннях повинна бути на 2-3 ° вище (більш низька температури зовнішніх стін).
Теплотехнічна класифікація приміщень:
1) житлові, лікувально-профілактичні і дитячі установи, школи та інтернати;
2) громадські, крім зазначених вище, адміністративні та побутові, за винятком приміщень з вологим або мокрим режимом;
3) виробничі із сухим і нормальним режимами;
4) виробничі й інші приміщення з вологим або мокрим режимом;
5) виробничі будинки зі значними залишками явного тепла (більш 23 Вт/м²).
Теплотехнічне нормування огороджувальних конструкцій.
Мінімальну необхідну товщину зовнішніх стін визначають на основі теплотехнічного розрахунку з обліком:
А) розрахункової температури зовнішнього повітря в районі будівництва (середньої температури найбільш холодної п'ятиденки в році, а для легких стін
– середньої температури найбільш холодної доби);
Б) розрахункової температури і вологості внутрішнього повітря приміщень, обумовлених за нормами для будинків даного типу;
В) нормованого для будинків і приміщень кожного виду припустимого перепаду температури внутрішнього повітря і температури внутрішньої поверхні огородження;
Г) розрахункових коефіцієнтів теплопровідності матеріалів, проектованої конструкції.
Фактори, що визначають комфорт приміщень.
До найважливіших факторів, що дуже впливають на людей, які знаходяться в приміщенні, відносяться температура і вологість повітря.
Методи визначення оптимальних параметрів мікроклімату.
Для визначення зон теплового комфорту в приміщеннях зручно користуватися номограмою Корінькова (Таблиця 6), розробленої стосовно до житлових будинків для визначення ефективних температур у літній період
Таблиця 6. – Рекомендовані основні параметри мікроклімату житла (за
Коренковим В.Є.)
Параметри |
Кліматичні райони |
||
|
|
|
|
Зимовий період |
|||
Температура повітря, °C |
18-20 |
18-19 |
17-18 |
Відносна вологість повітря, % |
30-45 |
30-45 |
35-50 |
Швидкість руху повітря, м/с |
0,08-0,1 |
0,08-0,1 |
0,08-0,1 |
Середня радіаційна температура поверхонь в приміщенні не нижче, °C |
18 |
18 |
17 |
Літній період |
|||
Температура повітря, °C |
23-24 |
25-26 |
5-26 |
Відносна вологість повітря, % |
35-50 |
30-60 |
30-60 |
Швидкість руху повітря, м/с |
0,08-0,1 |
0,1-0,15 |
0,1-0,15 |
Середня радіаційна температура поверхонь в приміщенні не нижче, °C |
27 |
28 |
30 |
А також графіками Пономаревої (визначення області температур, що забезпечують тепловий комфорт в опалювальних приміщеннях (мал. 8).
Номограма для визначення ефективних температур у літню пору.
Мал.8
