2.1 Стан рівня сформованості пізнавального інтересу молодших школярів на уроках природознавства

Для вивчення можливостей ігрових технологій як засобу розвитку пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку на базі київської школи був проведений експеримент. 

В експерименті взяли участь учні 3 класу в кількості 20 чоловік. Вони були поділені на дві групи: експериментальну та контрольну (по 10 чоловік у кожній). Список дітей, які беруть участь у дослідженні наведено у додатку 1.  Експеримент складався з трьох етапів: 

1 етап - констатуючий.

  На цьому етапі була проведена первинна діагностика рівня сформованості пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку в експериментальній і контрольній групах.  2 етап - формуючий. 

На цьому етапі проводилися заняття, спрямовані на розвиток пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку.

З контрольною групою на формуючому етапі експерименту проводилися заняття, передбачені навчальним планом. Діти, що складали цю групу, не включалися у формуючий експеримент.

 3 етап - контрольний. 

На цьому етапі була здійснена повторна діагностика рівня сформованості пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку в експериментальній і контрольній групах, проведено аналіз отриманих результатів.  Для виявлення рівня сформованості пізнавальних інтересів молодших школярів ми виділили наступні критерії та показники: 

- Когнітивний (наявність пізнавальних питань, емоційна залученість дитини у діяльність); 

- Мотиваційний (створення ситуацій успіху і радості, цілеспрямованість діяльності, її завершеність); 

- Емоційно-вольової (прояв позитивних емоцій у процесі діяльності; тривалість і стійкість інтересу до вирішення пізнавальних завдань); 

- Дієво-практичний (ініціативність у пізнанні; прояв рівнів пізнавальної діяльності та наполегливості, ступінь ініціативності дитини). 

На основі виділених критеріїв, а також для аналітичної обробки результатів дослідження та отримання кількісних показників було виділено три рівня сформованості пізнавальних інтересів у молодших школярів: низький, середній і високий. 

Низький рівень - не проявляють ініціативності і самостійності в процесі виконання завдань, втрачають до них інтерес при труднощях і виявляли негативні емоції (прикрість, роздратування), не задають пізнавальних питань; потребують поетапне поясненні умов виконання завдання, показі способу використання тієї чи іншої готової моделі , допомоги дорослого.

  Середній рівень - більший ступінь самостійності у прийнятті завдання і пошуку способу її виконання. Зазнаючи труднощів у вирішенні завдання, діти не втрачають емоційного ставлення до них, а звертаються за допомогою до вихователя, задають питання для уточнення умов її виконання та отримавши підказку, виконують завдання до кінця, що свідчить про інтерес дитини до даної діяльності і про бажання шукати способи розв'язання задачі, але спільно з дорослим.

  Високий рівень - прояв ініціативності, самостійності, інтересу і бажання вирішувати пізнавальні завдання. У випадку ускладнень діти не відволікаються, виявляли завзятість і наполегливість у досягненні результату, яке приносить їм задоволення, радість і гордість за досягнення.

  Для виявлення рівня сформованості пізнавальних інтересів ми використовували метод спостереження, індивідуальні бесіди з учнями, вивченням дітей у процесі спільної підготовки і проведення колективноЇ творчої справи. У процесі спостереження ми відзначали наявність наступних проявів у молодших школярів: 

1. Відрізняється старанністю до навчання.

2. Виявляє інтерес до предмету. 

3. На уроках емоційно активний.

4. Задає питання, прагнути на них відповісти. 

5. Інтерес спрямований на об'єкт вивчення. 

6. Проявляє допитливість. 

7. Самостійно виконує завдання вчителя.

8. Виявляє стійкість вольових устремлінь 

У ході спостереження отримані наступні дані: 

На низькому (репродуктивно-наслідувальному) рівні розвитку пізнавальних інтересів перебувало 38% дітей. Дана підгрупа отримала умовну назву «Наслідувачі». Діти цієї підгрупи не виявляли ініціативності і самостійності в процесі виконання завдань, втрачали до них інтерес при труднощах і виявляли негативні емоції (прикрість, роздратування), не задавали пізнавальних питань; потребували поетапне поясненні умов виконання завдання, показі способу використання тієї чи іншої готової моделі , допомоги дорослого.

На середньому (пошуково-виконавському) рівні пізнавальних інтересів виявилося 58% дітей. Ця група дітей, що отримала назву «Вопрошайки», характеризувалася більшим ступенем самостійності у прийнятті завдання і пошуку способу її виконання. Зазнаючи труднощів у вирішенні завдання, діти не втрачали емоційного ставлення до них, а зверталися за допомогою до вихователя, ставили запитання для уточнення умов її виконання та отримавши підказку, виконували завдання до кінця, що свідчить про інтерес дитини до даної діяльності і про бажання шукати способи розв'язання задачі, але спільно з дорослим.

Найменша кількість дітей (4%) перебували на високому (пошуково-продуктивному) рівні пізнавальних інтересів. Дана підгрупа дітей, умовно названа «Шукачі», відрізнялася проявом ініціативності, самостійності, інтересу і бажання вирішувати пізнавальні завдання. У випадку ускладнень діти не відволікалися, виявляли завзятість і наполегливість у досягненні результату, яке приносило їм задоволення, радість і гордість за досягнення.  Результати діагностики представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Показники рівня сформованості пізнавальних інтересів на констатирующем етапі експерименту 

Група	когнітивний (наявність пізнавальних питань, емоційна залученість дитини у діяльність)			мотиваційний(створення ситуацій успіху і радості, цілеспрямованість діяльності, її завершеність)			Емоційно-вольової (прояв позитивних емоцій у процесі діяльності; тривалість і стійкість інтересу до вирішення пізнавальних завдань)			дієво-практичний (ініціативність у пізнанні; прояв рівнів пізнавальної діяльності та наполегливості, ступінь ініціативності дитини)
	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
Експериментальна група	5	14	1	4	15	1	4	14	2	3	16	1
Контрольна група	1	16	3	-	13	7	1	14	5	2	15	3

У відсотковому відношенні результати діагностики за групами можна представити у вигляді таблиці 2. 

Таблиця 2. Результати констатуючого етапу 

Критерії і показники	Констатуючий етап
Когнітивний (наявність пізнавальних питань, емоційна залученість дитини у діяльність)	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
КГ	30%	65%	5%
ЕК	25%	65%	10%
мотиваційний (створення ситуацій успіху і радості, цілеспрямованість діяльності, її завершеність)	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
КГ	49%	31%	20%
ЕК	44%	33%	23%
емоційно-вольової (прояв позитивних емоцій у процесі діяльності; тривалість і стійкість інтересу до вирішення пізнавальних завдань)	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
КГ	65%	33%	2%
ЕК	69%	31%	-
дієво-практичний (ініціативність у пізнанні; прояв рівнів пізнавальної діяльності та наполегливості, ступінь ініціативності дитини)	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
КГ	32%	58%	10%
ЕК	25%	53%	22%

У результаті проведеної роботи на констатуючому етапі експерименту було встановлено, що 30% всіх досліджених мають низький рівень сформованості пізнавальних інтересів, виходячи з чотирьох критеріїв, визначених на початку експерименту. Ці діти не виявляють ініціативності і самостійності в процесі виконання завдань, втрачали до них інтерес при труднощах і виявляли негативні емоції (прикрість, роздратування), не задають пізнавальних питань; потребують поетапне поясненні умов виконання завдання, показі способу використання тієї чи іншої готової моделі, допомоги дорослого.  57% випробовуваних показали середній рівень. Ці діти, відчуваючи труднощі у вирішенні завдання, не втрачають емоційного ставлення до них, а звертаються за допомогою до вчителя, задають питання для уточнення умов її виконання та отримавши підказку, виконують завдання до кінця, що свідчить про інтерес дитини до даної діяльності і про бажанні шукати шляхи вирішення завдання, але спільно з дорослим. 

Лише 13% дітей мають високий рівень сформованості пізнавальних інтересів. У випадку ускладнень діти не відволікаються, виявляли завзятість і наполегливість у досягненні результату, яке приносить їм задоволення, радість і гордість за досягнення. 

Отримані результати дозволяють зробити висновок, що більшість досліджених низький та середній рівень пізнавальних інтересів з «Природознавства», що говорить про необхідність їх розвитку та розробки і впровадження експериментальної методики навчання.

Ми вважаємо за доцільне під час експериментального навчання використати класифікацію ігрових завдань, в основі яких лежать прийоми розумової діяльності. Це пояснюється тим, що розвиток прийомів розумової діяльності є важливим засобом ефективного засвоєння навчального матеріалу та формування у молодших школярів пізнавального інтересу.

Включенню в процес розв'язання пізнавальних завдань сприяють також індивідуальні завдання, які готують учнів до участі в пошуковій діяльності. Учням із слабо розвиненими пізнавальними інтересами можна пропонувати такі завдання, які потребують простого відтворення побаченого факту, переказу конкретної події. Наприклад, треба дізнатися: Що росте на городі? З чого мама варить борщ? Як виглядала твоя колиска? Яку колискову співала твоя мама? Хто придумав для тебе ім'я? тощо. Використання відповідей на запитання забезпечують активну участь дітей у колективній діяльності, спонукають учнів до виконання складніших завдань: - Яких птахів ти бачив у дворі ? З працею людей яких професій зустрівся по дорозі до школи ? Що зараз цвіте ? Що дозріває ? Що вже дозріло ?

Для учнів, пізнавальні інтереси яких особливо виявляються в ситуаціях, коли можна продемонструвати свій життєвий досвід, можна збільшувати питому вагу завдання на встановлення причино-наслідкових звяз'ків у природі. Наприклад: Чому у звірів взимку шерсть стає густою, пухнастою, а навесні – рідшає ? Чому лише наприкіці зими, на початку весни у звірів народжуються малята?

Для учнів, які характеризуються стійким пізнавальним орієнтуванням, прагненням до систематизації, узагальнення знань, доречними є завдання, які спрямовують їх мислення на усвідомлення способу дій, пошуки взаємозв'язку явищ. Наприклад: Чому замерзають калюжі ? Кого називають хоробрим ? Яким хочуть тебе бачити батьки ? та інші.

Під час формувального експерименту учням пропонувалися такі завдання у колективній, груповій та індивідуальній роботі на різних етапах уроку. Основними формами були запитання, логічні вправи, тести.

Розглянемо зразки ігрових завдань, які ми використовували під час уроків природознавства в 3 класі для формування пізнавальних інтересів учнів.

Тема уроку: Гриби в природі

1. Розшифруй і запиши назви грибів.Чи всі ці гриби є їстівними

2. Доповни речення.

Гриби- це __________________організми. У ґрунті перебуває ____________ гриба. Гриби розмножуються _________________. Гриби бувають______________________ і ____________________. Отруйні гриби дуже_______________________.

3. Розфарбуй їстівні гриби.

Тема уроку: Грунт.Охорона грунту.

1. Як потрібно охороняти грунт? Доповни схему.

2. Прономеруй і запиши речення.

Тема уроку. Вода

1. Допиши речення, якою буває вода.

Вода лл'ється, бо вона ________________. Якщо воду заморозити, вона стане __________________. Якщо воду нагрівати, вона перетворюється на__________________________________.

Отже, вода буває:

1. ___________________________

2. ___________________________

3. ___________________________

2. Проведи досліди і зроби висновок.

Кинь в одну склянку з водою ложку цукру, а вдругу - солі ірозмішай. Куди зникли цукор і сіль?

Вони_____________________. Отже, вода________________ речовини.

Тема уроку. Повітря

1. Проведи досліди і зроби висновок.

Опусти соломинку у воду і подуй.

Кинь у склянку з водою грудочку грунту або цукру-рафінаду.

У воді появляються ________________________. Це - _______

3. Познач у кружечках, де корисна, а де шкідлива робота вітру.

Наприклад , вивчаючи тему: «Склад повітря» під час закріплення вивченого ми запропонували дітям кросворд:

1. Що появляється на дзеркалі, коли ми на нього дихаєм? (Пара);

2. Чого в повітрі найбільше? (Азоту);

3. Як називається рух повітря? (Вітер);

4. Що ми проводимо на уроках природознавства з метою вивчення певних явищ? (досліди);

5. Що встановлюють на підприємствах щоб повітря було чистим? (фільтри);

6. Властивість повітря (Прозорість);

7. Синонім від слова катастрофа? (Аварія).

Нами підібрані елементи ігрових технологій, які можна використати під час проведення уроків з природознавства (див. Додаток А).

Зазначимо, що позитивний вплив пізнавальних завдань можливий лише за умови, якщо завдання буде прийняте кожним учнем. Важливо задіяти комплекс методичних засобів, застосування яких допомагає зробити завдання суб'єктивно значущим і посильним для розв'язання дітьми з різним рівнем сформованості пізнавальних інтересів. З цією метою необхідно:

• забезпечити педагогічно доцільне поєднання елементів пошукової діяльності з дітьми за зразком;

• передбачити індивідуальні підготовчі завдання;

• використовувати засоби конкретизації завдань шляхом наближення до індивідуального досвіду дитини;

• подати пізнавальні завдання у форму ігрової ситуації.

Під час експерименту нами було проведено анкетування для вчителів, що викладають предмет «"Природознавств" в початковій школі (див. Додаток Б), у якому більшість педагогів зазначили, що активно використовують на своїх уроках ігрові технології.

Запропонована робота пройшла експериментальну перевірку у 3 класі й дозволила зробити висновки, що використання в комплексі на уроках ігрових технологій є ефективним засобом формування пізнавальних інтересів учнів, а також, на створення сприятливого психологічного мікроклімату в класі та покращення успішності молодших школярів із курсу "Природознавство" .