3. Розкрийте методику навчання дітей розповіданню за іграшками.

Описування предметів, іграшок учить дітей виділяти найхарактерніші ознаки предметів, знаходити для опису точні слова і вирази, визначати відмінне і схоже в предметах у процесі їх порівняння. Вправи на описування іграшок, предметів готують дітей до проведення дидактичних ігор на опи-сування. Такі заняття запропонувала в свій час Є.І. Тихєєва, вона надавала їм великого значення в розвитку точності словника, зв'язного мовлення, логічності мислення, в розширенні кругозору дітей. Навчання описуванню іграшок, предметів проводиться в усіх групах дитячого садка, але в молодшій групі діти описують іграшки, предмети з допомогою вихователя. В молодшій і середній групах дітей вчать описувати предмети при наявності їх, а в старшій і підготовчій — ще й по пам'яті. Діти повинні навчитися складати «загадки» про предмет або його зображення — описувати найхарактерніші ознаки предмета, не називаючи його, впізнавати предмет за описом. Крім того, в процесі описування треба вчити дітей порівнювати предмети між собою, виділяючи різницю між ними, а також спільні ознаки. Описуванню іграшок повинно передувати розглядання їх, під час якого діти вчаться виділяти деталі й якості іграшок, оволодівають відповідним словником. Вихователь ставить запитання щодо зовнішнього вигляду, якостей іграшки, дій з нею. Діти підбирають порівняння, викорис-товують різноманітну лексику. На перших заняттях вихователь використовує загальний наочний ма-теріал (шість-вісім досить великих предметів або іграшок). Потім можна проводити заняття з індивідуальним роздавальним ма-теріалом. Для таких занять треба підбирати іграшки невеликі, різнорідні (але приблизно однакової складності). Бажано підбирати іграшки з яскраво вираженими індивідуальними особливостями і демонструвати їх у русі. Підбирають також іграшки одного найменування, але різні за зовнішнім виглядом. Такий підбір забезпечує активізацію словника дітей та розвиток зв'язного мовлення на основі використання прийому порівняння. Підбираючи матеріал для описування і порівняння, треба пам'ятати про його доступність дітям цього віку. Підбирати матеріал слід відповідно до кола знань про навколишнє, визначений програмою виховання та навчання в дитячому садку в кожній віковій групі. На початку заняття вихователь нагадує дітям про те, що вони розглядали багато іграшок. Повідомляє, що сьогодні вона теж принесла іграшки. Ставить мету перед дітьми — розглянути іграшку і розповісти про неї. У середній групі вихователь дає зразок опису. Наприклад: «Послухайте, діти, спочатку розкажу я про іграшку, а потім будете розповідати ви. Це лялька Оксана. У неї чорні коси, а в них червона стрічка. Одягнена Оксана в сукню — білу з синіми смужками. На ногах біленькі панчішки й синенькі черевички. Ляльку Оксану можна годувати, вкладати спати, возити в колясці». Після цього вихователь пропонує дітям описати аналогічну іграшку (наприклад, ляльку Таню в іншому вбранні), що дозволить їм скласти свою розповідь, легко наслідуючи зразок. Дитина підходить до столу вихователя, бере в руку іграшку, розглядає її і, повернувшись обличчям до групи, починає описувати. Поступово зразок опису замінюється планом. У середній групі діти спочатку не можуть утримати в пам'яті весь план опису. Тому в ході описування ними предмета виникає необхідність нага-дувати їм запитання плану, допомагати навідними запитаннями. У старшій і підготовчій групах можна вже не давати зразок, а обмежитися лише планом (три-п'ять запитань). Наприклад: Як називається іграшка? Якого вона кольору, форми? З чого зроблена? Як з нею можна гратися? Або: Що це? З чого зроблено? Якого кольору, форми  Для чого потрібно? Де його зробили? Протягом заняття слід викликати і тих дітей, що вміють, і тих, що не вміють описувати. Якщо спочатку викликана дитина не зможе описати іграшку, то це саме завдання можна запропонувати іншій дитині. Якщо й інші діти описують незв'язно, схематично, то варто в ході заняття дати свій зразок опису. На заняттях слід заохочувати спроби дітей привносити свій досвід. Для описування підбираються знайомі предмети, і діти можуть включати в опис свої враження від них. Описані іграшки залишаються на столі вихователя, якщо вони потрібні для порівняння, класифікації, а потім їх треба сховати, щоб вони не відвертали увагу дітей. У процесі заняття можна використати хорове звуконаслідування, читання віршів, загадування загадок, ігрові вправи з іграшкою. Це зробить заняття цікавішим.