3.3 Визначення ширини поворотної смуги і розбивка поля на
загінки
Визначення ширини поворотної смуги
Для гонових способів руху при відсутності можливості повороту за межами поля на кінцях загінок необхідно залишити смуги для холостих заїздів і поворотів. Ширина поворотної смуги залежить від складу агрегату і виду повороту та повинна бути обґрунтована. Її розміри не повинні бути більшими за розміри, які визначаються двома умовами:
- можливістю безперешкодного повороту;
- необхідністю обробітку поворотної смуги цим же МТА.
Орієнтовна ширина поворотної смуги (Е ,м) визначається за формулою при безпетльових поворотах:
[1,
c.
48]
(3.9)
де Rmin - мінімальний радіус повороту, м
dk – кінематична ширина агрегату, dk = 6 м;
e – довжина прямолінійного виїзду агрегату на поворотну смугу, м.
Для агрегатів з начіпними машинами радуіси поворотів можуть мати слідуючі значення:
=
1,7
Кінематична
ширина агрегату може бути прийнята як
конструктивна ширина захвату, тобто
=Вк
Довжина прямолінійного виїзду агрегату на поворотну смугу залежить від типу МТА, форми повороту, кінематичної довжини і поворотливості МТА.
- Для начіпних МТА
=(0,3…0,6)
,
м
[1,c.
48]
(3.10)
де lа – кінематична довжина агрегата.
,
м
[1, c.
49] (3.11)
де
– відповідно кінематична довжина
трактора і машини, м;
м.
Отже:
м.
Тоді:
e=(0,5)
3,32 = 1,99
Тоді орієнтовна ширина поворотної смуги
Остаточно ширина поворотної смуги береться кратною ширині захвату агрегату, щоб при наступному обробітку її агрегат проходив ціле число разів.
К=
[1, c.
49] (3.12)
[1,
c.
49] (3.13)
де
‒ конструктивна ширина захвату агрегату,
м
‒ коефіцієнт
використання ширини захвату
= 0,96
= 6м
Тоді заокругливши К до цілого числа в більшу сторону
Еопт= К∙ Вр, м [1, c. 49] (3.14)
де Вр – робоча ширина захвату агрегату, м
Еопт= 3 ∙ 5,76 = 17,28м.
Розбивка поля на загінки
Загінка – це ділянка поля, призначена для роботи агрегату протягом однієї-двох змін. Для кожного агрегату відводиться індивідуальна загінка. Оптимальною шириною загінки є така, при якій для даного способу руху забезпечується мінімальна довжина холостих ходів.
Ширина загінки:
,м
[1, c.
49] (3.15)
де Lр - робоча довжина загінки, м;
,
м
де L - довжина поля, L = 960 м;
Е - ширина поворотної смуги, м;
Вр- робоча ширина захвату агрегата, м;
Кс - коефіцієнт пропорціональності; для безпетльових способів - 3;
Оптимальна ширина загінки повинна бути кратною ширині захвату, тобто:
,
[1, c.
50]
(3.16)
Приймаємо К = 22.
Сопт =К Вр, м; [1, c. 50] (3.17)
3.4 Визначення коефіцієнта робочих ходів
Однією з оцінок правильності вибору кінематичних параметрів МТА є коефіцієнт робочих ходів.
Коефіцієнт робочих ходів, що показує ступінь використання на корисну роботу загального шляху агрегату в загінці, є важливою характеристикою вибраного способу руху, яка впливає на продуктивність агрегату і являє собою відношення сумарного робочого шляху агрегату на загінці до всього пройденого шляху і визначається за формулою:
,
[1, c.
50]
(3.18)
де Sр - загальна довжина робочого шляху aгрегaту на загінці, м;
Sx - загальна довжина холостого шляху агрегату на загінці, м.
Для ділянки довжиною L з шириною поворотної смуги Е при умові, що ділянка має ширину С і обробляється одним агрегатом з шириною захвату Вр загальна довжина робочих ходів буде становити:
,м
[1, c.
50]
(3.19)
де пр.х. – кількість робочих ходів;
Довжина холостих ходів визначається як добуток кількості пх.б. холостих безпетльових поворотів на середню довжину безпетльового повороту
Sх.б. = пх.б Lх.б, м [1, c. 49] (3.20)
де пх.б - кількість петлевих поворотів на загінці, шт.
Середня довжина холостого ходу:
,м
[1, c.
50]
(3.21)
де Rтіп – мінімальний радіус повороту, м
е – довжина прямолінійного проїзду агрегату на поворотну смугу, м.
х – середня довжина прямолінійного проїзду агрегату по поворотній смузі, х=0.
3.5 Розрахунок продуктивності МТА
Продуктивність агрегату – це кількість виконаної роботи високої якості за певний проміжок часу: годину, зміну.
Годинну продуктивність агрегату (Wгод,га/год) визначають за формулою:
[1,
c.
52] (3.22)
де
– коефіцієнт використання часу.
Вр – робоча ширина захвату агрегата, м
Vp – робоча швидкість руху агрегата, км/год
де Bk – конструктивна ширина захвату агрегату, м
- коефіцієнт використання ширини захвату, м
5,76
Коефіцієнт використання часу для колісного трактора при довжині гонів 1000 м r =0,82
Отже
Зміну
продуктивність агрегату
),
визначають за формулою:
[1,
c.
52] (3.23)
де
– тривалість зміни, 7 год.
При виконанні технологічних операцій паливо витрачається при русі агрегату з навантаженням, холостих поворотах і переїздах, під час короткочасних зупинок агрегата з працюючим двигуном.
Витрату
палива на 1га роботи (
)
визначають за формулою:
[1,
c.
53] (3.24)
де
витрата
палива за зміну, кг/зм
[1,
c.
53] (3.25)
де
- відповідно годинна витрата палива при
виконанні роботи, для трактора МТЗ-1221
,
.
відповідно
час чистої роботи, час холостих рухів,
час зупинок, год.
[1,
c.
53]
(3.26)
,
год
год.
Тоді
.