3.6 Методика складання операційно – технологічної карти

Операційна технологія – це комплекс агротехнічних, організаційних і економічних правил по високопродуктивному агрегаті.

Операційна технологія складається з врахуванням досягнень науки і передового досвіду. Для конкретних умов господарства передбачаються операційні технології по окремих випадках робіт і робочих ділянках у формі операційно – технологічних карт.

В операційно – технологічній карті повинні бути слідуючі дані: умови роботи, агровимогами на виконання операції, комплектування і підготовка агрегату до роботи, підготовка поля, робота агрегату на загінці, контроль та оцінка якості виконуваної роботи і експлуатаційні показники. В карті наводяться схеми і ескізи найбільш важливих технологічних регулювань, руху агрегату на робочій ділянці, підготовки поля. Також повинні бути відомості по оплаті праці.

Агровимоги включають слідуючі показники: строки і тривалість роботи; технологічні параметри, що характеризують якість виконання операції (глибин оранки чи посіву, висота зрізу, ступень подрібнення, процент вологості і т.п.); витрату матеріалів (норма висіву насіння, норма внесення добрив і пестицидів, співвідношення зерна та соломи тощо) і допустимі втрати продукції (втрати і пошкодження зерна та інше).

Агрегати комплектують із числа машин, які є в господарстві. Підбір агрегату залежить від виду роботи, особливостей зони розміщення господарства і прийнятої технології та наявності техніки.

Підготовка агрегату до роботи включає:

- Підготовка трактора (ЩТО, ходова частина, навіска);

- Підготовка сільськогосподарської машини (перевірка комплектності, технічного стану, правильність складання у відповідності до заводських інструкцій);

- Складання (навішування) агрегату в натурі;

- Дообладнання агрегатами додатковими пристроями (ємкості для аміачної води);

- Технологічна наладка машин, тобто детальний, з розрахунками (норма виливу, контрольна наважка, виліт маркера і т.д.).

Підготовка поля розпочинається з його огляду з метою виявлення і усунення перешкод. Спосіб руху і вид повороту вибирають виходячи із виконуваної операції і розміру та стану поля. До розбивки поля на загінки визначають напрямок руху агрегатів, конфігурацію поля. Важливе значення має правильна розбивка поля на загінки, визначення місце заїзду, провішування лінії першого проходу агрегата, проведення обкосів, прокосів і транспортних (розвантажувальних) магістралей та інших підготовчих заходів.

При роботі на загінці агрегат виконує робочі ходи і повороти, проводиться його технічне і технологічне обслуговування, переналадка складальних одиниць агрегату при зміні умов роботи, заправка насінням і добривами, розвантаженням тощо.

Контроль за якістю роботи здійснюється на протязі зміни по параметрах основних агротехнічних показників і включає перелік способів і послідовність контролю, порядок проведення, кількість необхідних вимірювань і числову оцінку показників якості, а також вказівки про порядок обробки вимірювань і градації з оцінки якості ( за середнім балом, сумою балів або за коефіцієнтом якості).

Всі дані, а саме – агротехнічні вимоги до операції, порядок і особливості підготовки агрегату, поля, робота агрегату, контроль і якості роботи, експлуатаційні показники (продуктивність, витрата палива,, робоча швидкість руху, затрати праці, оплата праці і т.п.), а також супроводжуючі їх схеми заносять на аркуш паперу формату А – 1 графічної частини проекту. Ці дані являються основним документом, яким повинен користуватись механізатор при виконанні конкретної операції.

Операційно – технологічні карти складаються на всі операції (основні і допоміжні), необхідні для вирощуванні і збирання сільськогосподарських культур. При зміні технології роботи, складу агрегату, роботи необхідно вносити корективи в операційно – технологічній карті.

4. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА

4.1 Призначення агрегату

Сівалка пневматична універсальна СПУ-6 призначена для посіву майже всіх зернових, зернобобових і трав’яних  культур, таких як: пшениця, жито, ячмінь, овес, горох,гречка, люпин, конюшина, ріпак, морква і т.д. на ґрунтах, що підготовлені під посів із застосуванням мінеральних та органічних добрив. Сівалка проста в обслуговуванні, універсальна в переналагоджуванні, при посіві працює один тракторист. Сівалка агрегатуються з трактором класу 1,4.

4.2 Будова та робота агрегату

Рама 1 сівалки (рис. 4.1) з замком 3 для автоматичного приєднання до трактора спирається на два опорних колеса 16, одне з яких (ліве) приводне. На рамі закріплений двосекційний бункер для насіння 7, сошниковий брус 9 і вентилятор 18. На осі лівого колеса встановлена зірочка механізму приводу висівного апарату. До сошниковому брусу приєднуються повідці 10 з анкерними чи однодисковими сошниками 11, 15 розпушувачі слідів коліс сівалки і трактори і два слідовказувачі. Стандартна ширина міжрядь 125 мм. При кріпленні на повідках вузькорядних килевидних сошників ширина міжрядь становить 62,5 мм. Кріплення повідків дозволяє пересувати їх уздовж сошникового бруса, що змінює ширину. Пневматична висівна система включає відцентровий вентилятор 18, заслінку 19, ежектор 2, вертикальну шахтну трубу 4, висівний апарат 8 котушкового типу, головку-розподільник 5 і насіннєпроводи 6.

Кожен сошник має пружину 14, натягом якої регулюється глибина загортання насіння. На задніх стандартних анкерних сошниках закріплені пружинні загортачі 12. Сівалки з дисковими сошниками комплектуються ланцюговими загортачами. Пневматична висівна система включає відцентровий вентилятор 18, заслінку 19, ежектор 2, вертикальну шахтну трубу 4, висівний апарат 8 котушкового

типу, головку-розподільник 5 і насіннєпроводи 6.

Рис. 4.1 Сівалка пневматична універсальна СПУ-6: а - загальний вигляд; б – технологічна схема; 1 – рама; 2 – ежектор, 3 – замок автозчіпки; 4 – шахтна труба; 5 – головка розподільника; 6 – повітронасіннєпровід; 7 – бункер; 8 – висівний апарат; 9 – брус; 10 – повідець; 11 – сошник; 12 – загортач; 13 – клапан; 14 - пружина; 15 – розпушувач; 16 – опорне колесо; 17 – підніжка; 18 – вентилятор; 19 – заслінка.

Робочий процес сівалки. При русі сівалки з включеними робочими органами обертання від лівого опорно-приводного колеса 16 через ланцюгову передачу і редуктор передається на котушку і ворошитель висівного апарату 8 (рис.1). Котушка захоплює насіння і подає його в ежектор 2, де воно підхоплюються повітряним потоком вентилятора 18 і направляються через шахтну трубу 4 до розподільної головки 5. Повітряно-насіннєва суміш головкою розподіляється по повітро-насіннєпроводах 6 і подається до сошникам 11. Сітка, встановлена в бункері, захищає насіння від попадання в них сторонніх предметів. При посіві рівень зерна в бункері не повинен бути нижче захисної сітки; для дрібних і слабкосипучих насіння – не вище захисної сітки.

Опис модернізації сівалки СПУ-6.

При використанні існуючої сівалки СПУ-6 продуктивність агрегатів залишається низькою через погану рівномірність розподілу насіння в повітряному потоці. Однак найменші неточності у виготовленні або складанні розподільника, а також робота сівалок на схилах призводять до порушення рівномірності поперечного розподілу насіння. Пневматична сівалка типу СПУ найчастіше дозволяє отримати поперечну нерівномірність 8,1 – 15,3 %, що значно перевищує допустимий показник 3 %. Навіть при самій ретельній регулюванні сівалки буває важко отримати рівномірні сходи, це має негативний вплив на розвиток рослин і кінцевий урожай.

Ми провели модернізацію розподільної головки, поміняли її кришку на сферичну, виготовлену з прозорого матеріалу (оргскло), також під кришку встановили вставку для кращого розподілу насіння по насіннєпроводам. Також створили ефект закручування повітряного потоку (завихрення) в трубі, встановили вентилятор з двома лопатями, щоб добитися більш рівномірного розподілу насіння по повітряному каналу.