Фізіологія кровообігу Модуль-1

3. Одна із причин появи 2-х кіл кровообігу – гравітація.

6. У шлуночку серця земноводних не відбувається повного перемішування артеріальної та венозної крові

9. М’язові волокна передсердь переходять у м’язову частину шлуночків.

12. Проміжний шар міокарду шлуночків є окремим для кожного із них.

15. Клапани серця відкриваються чи закриваються за рахунок руху крові

18. Під час стистоли передсердь кров не повертається у вени за рахунок венозних клапанів.

21. Між кардіоміоцитами можлива двостороння передача ПД.

25. У стані спокою мембрана робочих кардіоміоцитів майже непроникна до іонів натрію.

29. Натрієві канали кардіоміоцитів активуються при деполяризації мембрани до рівня – 80 - -70 мВ

32. В процесі деполяризації кардіоміоцитів калієвий трансмембранний струм знижується.

35. 2-га фаза ПД кардіоміоцитів – результат одночасного вхідного струму кальцію та вихідного струму калію.

38. Плато ПД кардіоміоцитів має похилий характер через одночасне поступове зниження кальцієвого та підвищення калієвого струмів.

41. Іони хлору залучені в лише у 1-шу фазу генерації ПД кардіоміоцитів.

44. Тривала рефрактерність кардіоміоцитів – один із шляхів запобігання реверберації збудження по серцю.

47. Тривалий час скорочення міокарду серця (350 мс) забезпечує вигнання крові в судинне русло.

50. Перше нормальне скорочення серця після компенсаторної паузи здійснюється із залученням механізмів гетерометричної саморегуляції.

53. Для реєстрації позитивної драбини Боудіча необхідно наносити подразники у фазу екзальтації міокарду.

56. У спокої мембрана р-клітин проникна до натрію.

59. Критичий рівень поляризації р-клітин зумовлений надмірним виходом з клітин іонів калію.

62. Чим менша здатність р-клітин до автоматії, тим більше форма їхнього ПД схожа з ПД робочих кардіоміоцитів.

65. Транзиторні клітини проводять ПД і від, і до пейсмекерних клітин.

68. Градієнт серця – здатність серця нагнітати різні тиски у правій і лівій його частинах.

71. Атріовентрикулярна затримка – результат повільної генерації ПД р-клітинами цього вузла.

75. Волокна Пуркін’є – транзиторні клітини провідної системи серця.

78. У шлуночках першими збуджуються сосочкові м’язи, з метою утримання атріовентрикулярних клапанів у закритому стані під час систоли.

81. Атріовентрикулярний вузол здатен проводити збудження в ретроградному напрямку.

84. Клітинам Пуркін’є притаманний, так само, як і робочим кардіоміоцитам, тривалий рефрактерний період.

87. Робота, яка виконується лівим і правим серцем однакова.

90. Основний лімітуючий фактор метаболізму міокарду – нестача кисню.

93. Із змінами гормонального статусу організму генеруються низькочастотні коливання пульсу

96. В момент, коли реєструються 3-й і 4-й тони серця, кишенькові клапани відкриті.

99. Найбільший об’єм крові виштовхується серцем у фазу швидкого вигнання.

102. Пауза серця це фаза швидкого наповнення кров’ю.

105. Збудження по міокарду шлуночків поширюється у напрямку від основи до верхівки шлуночків.

108. У еукінетиків ЧСС вища, ніж у гіперкінетиків, але нижча, ніж у гіпокінетиків.

111. При переході тіла із горизонтального у вертикальне положення ХОК знижується.

114. Симпатичні нерви мають тонічний вплив на серце

116. Парасимпатина нервова система впливає перш за все на інотропні і трофічні показники серця

120. Правий блукаючий нерв іннервує атріовентрикулярний вузол.

123. Зниження ефекту тривалого впливу блукаючого нерва на серце можна пояснити виділенням нервом активуючого медіатора.

126. Гетерометрична саморегуляція серця запускається при зростанні венозного повернення крові.

129. Гомеометрична саморегуляція серця призводить до зниження УО.

132. При активації парасимпатичної нервової системи крива Франка-Старлінга зміщується вправо.

134. Негативна драбина – зростання амплітуди скорочення серця при зниження частоти його подразнення.

137. Під впливом адреналіну ККД серця знижується.

140. Розтягання порожнистих вен і правого передсердя призводить до посилення сечовиділення.

143. Рефлекс Бейнбріджа можна віднести до ваго-вагальни рефлексів.

146. Адреналін має більш виражений посилюючий вплив на серце, ніж ізадрин та норадреналін.

149. Хроноінотропія – один із шляхів гетерометричної саморегуляції.

151. Саморегуляція серця здійснюється без участі нервової системи