Фізіологія кровообігу Модуль-1
В-1
1. Одна із причин появи 2-х кіл кровообігу – наявність в альвеолах атмосферного повітря. |
+ |
4. Вперше 4 камерне серце зустрічається у крокодилів. |
+ |
7. У шлуночку серця земноводних не відбувається повного перемішування артеріальної та венозної крові за рахунок наявності в ньому лакун та м’язових трабекул |
+ |
10. Асинхронне скорочення передсердь і шлуночків забезпечується наявністю фіброзних кілець навколо атріовентрикулярних отворів. |
+ |
13. Внутрішні шари міокарду передсердь та шлуночків не переходять із правого у ліве серце. |
_ |
16. Клапани серця відкриваються чи закриваються за рахунок різниці тиску по обидва боки клапанів. |
+ |
19. Під час стистоли передсердь кров не повертається у вени за рахунок сфінктерів венозних судин. |
+ |
22. Кардіоміоцити передають ПД лише в одному напрямку, що попереджає рециркуляції імпульсу в міокарді. |
- |
26. Інактивація натрієвих каналів кардіоміоцитів наступає після досягнення ПД. |
- |
30. Під час генерації ПД кардіоміоцитів інактивація натрієвих каналів не усуває повністю вхідний натрієвий струм через клітинну мембрану |
+ |
33. Калієві канали аномального випрямлення інактивуються під час реполяризації кардіоміоцитів. |
- |
36. 2-га фаза ПД кардіоміоцитів – результат одночасного вхідного струму кальцію та вхідного струму хлору. |
- |
39. Плато ПД кардіоміоцитів має похилий характер через одночасне поступове зниження кальцієвого та підвищення хлорного струмів. |
_ |
42. В момент закінчення рефрактерності міокарду шлуночки наполовину розслаблені. |
+ |
45. Всі кардіоміоцити скорочуються одночасно. |
- |
48. Екстрасистола виникає внаслідок подразнення серця стимулом у фазу відносної рефрактерності. |
+ |
51. Чим раніше після нормальної систоли виникає екстрасистола, тим менша компенсаторна пауза. |
- |
54. Для реєстрації позитивної драбини Боудіча необхідно наносити подразники у фазу відносної рефрактерності міокарду. |
- |
57. У спокої мембрана р-клітин не проникна до натрію. |
- |
60. Критичий рівень поляризації р-клітин зумовлений надмірним виходом з клітин іонів кальцію. |
- |
63. Чим менша здатність р-клітин до автоматії, тим менше форма їхнього ПД схожа з ПД робочих кардіоміоцитів. |
- |
66. Латентні водії ритму генерують імпульси після справжніх водіїв ритму. |
- |
69. Градієнт серця – здатність серця нагнітати різні тиски у передсердях і шлуночках. |
- |
72. Атріовентрикулярна затримка можлива за рахунок специфічної геометричної орієнтації р-клітин цього вузла. |
+ |
76. Волокна Пуркін’є притаманні і шлуночкам, і пересердям. |
+ |
79. При блокаді ніжки пучка Гіса ПД у шлуночках передається лише кардіоміоцитами. |
+ |
82. Під час систоли шлуночків першими збуджуються сосочкові м’язи. |
+ |
85. ККД серця зростає за умов навантаження тиском |
- |
88. Об’єми крові, які за хвилину виштовхуються правим і лівим серцем, однакові |
+ |
91. Базальне споживання кисню серцем – кількість кисню, яку споживає серце у спокої. |
- |
94. Початок систоли шлуночків супроводжується виникненням 1-го тону |
+ |
97. Під час формування 2-го тону серця кишенькові клапани закриваються, а атріовентрикулярні відкриваються |
- |
100. Електрична пауза серця реєструється на сегменті T-P ЕКГ. |
+ |
103. Фаза асинхронного скорочення триває від кінця зубця Р ЕКГ до 1-го тону серця. |
- |
106. У гіперкінетиків УО крові більший, ніж у еукінетиків. |
+ |
109. Ударний індекс = ХОК/Sтіла |
- |
112. В жарку вологу погоду ХОК знижується. |
- |
115. У стані спокою блукаючі нерви постійно пригальмовують роботу серця |
+ |
118. Симпатичні нерви посилюють трофічні процеси в міокарді. |
+ |
121. Тривала активація блукаючого нерва спричиняє реакцію вислизання серця. |
+ |
124. Тонічний вплив парасимпатичних нервів на серце сприяє зростанню резервів цього органу. |
+ |
127. Під чес реалізації гетерометричних механізмів саморегуляції серця УО не змінюється. |
_ |
130. ККД серця знижується за кмов реалізації механізмів гомеометричної саморегуляції. |
+ |
133. При активації симпатичної нервової системи крива Франка-Старлінга зміщується вправо. |
+ |
135. Серцевоактивуючий центр локалізується в інтермедіолатеральному ядрі довгастого мозку. |
- |
138. Кортикостероїди не мають прямого впиву на серце. |
+ |
141. Механорецептори серця належать переважно до парасимпатичних рецепторів. |
+ |
144. Серце – ендокринний орган. |
+ |
147. Периферичні рефлекси серця замикаються в спинному мозку. |
- |
150. В основі ритмоінотропної залежності лежать слідові електричні процеси на мембрані кардіоміоцитів. |
+ |
