Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кровообіг-модуль1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
293 Кб
Скачать
☆

Фізіологія кровообігу Модуль-1

В-1

1. Одна із причин появи 2-х кіл кровообігу – наявність в альвеолах атмосферного повітря.

+

4. Вперше 4 камерне серце зустрічається у крокодилів.

+

7. У шлуночку серця земноводних не відбувається повного перемішування артеріальної та венозної крові за рахунок наявності в ньому лакун та м’язових трабекул

+

10. Асинхронне скорочення передсердь і шлуночків забезпечується наявністю фіброзних кілець навколо атріовентрикулярних отворів.

+

13. Внутрішні шари міокарду передсердь та шлуночків не переходять із правого у ліве серце.

_

16. Клапани серця відкриваються чи закриваються за рахунок різниці тиску по обидва боки клапанів.

+

19. Під час стистоли передсердь кров не повертається у вени за рахунок сфінктерів венозних судин.

+

22. Кардіоміоцити передають ПД лише в одному напрямку, що попереджає рециркуляції імпульсу в міокарді.

-

26. Інактивація натрієвих каналів кардіоміоцитів наступає після досягнення ПД.

-

30. Під час генерації ПД кардіоміоцитів інактивація натрієвих каналів не усуває повністю вхідний натрієвий струм через клітинну мембрану

+

33. Калієві канали аномального випрямлення інактивуються під час реполяризації кардіоміоцитів.

-

36. 2-га фаза ПД кардіоміоцитів – результат одночасного вхідного струму кальцію та вхідного струму хлору.

-

39. Плато ПД кардіоміоцитів має похилий характер через одночасне поступове зниження кальцієвого та підвищення хлорного струмів.

_

42. В момент закінчення рефрактерності міокарду шлуночки наполовину розслаблені.

+

45. Всі кардіоміоцити скорочуються одночасно.

-

48. Екстрасистола виникає внаслідок подразнення серця стимулом у фазу відносної рефрактерності.

+

51. Чим раніше після нормальної систоли виникає екстрасистола, тим менша компенсаторна пауза.

-

54. Для реєстрації позитивної драбини Боудіча необхідно наносити подразники у фазу відносної рефрактерності міокарду.

-

57. У спокої мембрана р-клітин не проникна до натрію.

-

60. Критичий рівень поляризації р-клітин зумовлений надмірним виходом з клітин іонів кальцію.

-

63. Чим менша здатність р-клітин до автоматії, тим менше форма їхнього ПД схожа з ПД робочих кардіоміоцитів.

-

66. Латентні водії ритму генерують імпульси після справжніх водіїв ритму.

-

69. Градієнт серця – здатність серця нагнітати різні тиски у передсердях і шлуночках.

-

72. Атріовентрикулярна затримка можлива за рахунок специфічної геометричної орієнтації р-клітин цього вузла.

+

76. Волокна Пуркін’є притаманні і шлуночкам, і пересердям.

+

79. При блокаді ніжки пучка Гіса ПД у шлуночках передається лише кардіоміоцитами.

+

82. Під час систоли шлуночків першими збуджуються сосочкові м’язи.

+

85. ККД серця зростає за умов навантаження тиском

-

88. Об’єми крові, які за хвилину виштовхуються правим і лівим серцем, однакові

+

91. Базальне споживання кисню серцем – кількість кисню, яку споживає серце у спокої.

-

94. Початок систоли шлуночків супроводжується виникненням 1-го тону

+

97. Під час формування 2-го тону серця кишенькові клапани закриваються, а атріовентрикулярні відкриваються

-

100. Електрична пауза серця реєструється на сегменті T-P ЕКГ.

+

103. Фаза асинхронного скорочення триває від кінця зубця Р ЕКГ до 1-го тону серця.

-

106. У гіперкінетиків УО крові більший, ніж у еукінетиків.

+

109. Ударний індекс = ХОК/Sтіла

-

112. В жарку вологу погоду ХОК знижується.

-

115. У стані спокою блукаючі нерви постійно пригальмовують роботу серця

+

118. Симпатичні нерви посилюють трофічні процеси в міокарді.

+

121. Тривала активація блукаючого нерва спричиняє реакцію вислизання серця.

+

124. Тонічний вплив парасимпатичних нервів на серце сприяє зростанню резервів цього органу.

+

127. Під чес реалізації гетерометричних механізмів саморегуляції серця УО не змінюється.

_

130. ККД серця знижується за кмов реалізації механізмів гомеометричної саморегуляції.

+

133. При активації симпатичної нервової системи крива Франка-Старлінга зміщується вправо.

+

135. Серцевоактивуючий центр локалізується в інтермедіолатеральному ядрі довгастого мозку.

-

138. Кортикостероїди не мають прямого впиву на серце.

+

141. Механорецептори серця належать переважно до парасимпатичних рецепторів.

+

144. Серце – ендокринний орган.

+

147. Периферичні рефлекси серця замикаються в спинному мозку.

-

150. В основі ритмоінотропної залежності лежать слідові електричні процеси на мембрані кардіоміоцитів.

+