Фізіологія кровообігу Модуль-1
В-2
2. Одна із можливих причин появи 2-х кіл кровообігу – наявність у гомойотермних тварин густої сітки капілярів з малим діаметром. |
+ |
5. У шлуночку серця земноводних відбувається повне перемішування артеріальної та венозної крові |
- |
8. Сумарна площа стулок атріовентрикулярних клапанів серця дорівнює площі передсердно-шлуночкових отворів . |
- |
11. Поверхневі волокна міокарду не являються спільними для передсердь. |
- |
14. Клапани серця – м’язові вирости стінки шлуночків. |
- |
17. Клапан легеневого стовбуру та атріовентрикулярний клапан правого серця відкриті у фазу швидкого вигнання крові. |
_ |
20. Кальсеквестрин – білок, що утримує іони кальцію в ендоплазматичному ретикулумі кардіоміоциту. |
+ |
23. Нексуси між кардіоміоцитами пронизані конексонами, які забезпечують обмінні прцеси між сусідніми клітинами |
+ |
28. Натрієві канали кардіоміоцитів інактивуються при деполяризації мембрани до рівня -40 - -20 Мв. |
+ |
31. Під час генерації ПД кардіоміоцитів інактивація натрієвих каналів повністю усуває вхідний натрієвий струм через клітинну мембрану |
- |
34. Калієві канали затриманого випрямлення інактивуються під час деполяризації кардіоміоцитів. |
- |
37. Тривалий рефрактерний період кардіоміоцитів забезпечується повільною інактивацією кальцієвих каналів. |
+ |
40. Інактивація калієвих каналів затриманого випрямлення супроводжується активацією калієвих каналів аномального випрямлення. |
+ |
43. Тривала рефрактерність кардіоміоцитів визначає лише поодинокі скорочення серця. |
+ |
46. Всі кардіоміоцити збуджуються одночасно. |
- |
49. Перше нормальне скорочення серця після компенсаторної паузи здійснюється із залученням механізмів гомеометричної саморегуляції. |
_ |
52. Екзальтаційна фаза серця виникає після фази відносної рефрактерності. |
+ |
55. Тахікардія не сприяє відновним процесам у міокарді під час діастоли. |
+ |
58. ПДД водіїв ритму зумовлена проникністю їхньої мембрани до натрію у стані спокою. |
+ |
61. При генерації ПД пейсмекерами відсутня 1 та 2 фази, притаманні для ПД робочих кардіоміоцитів. |
+ |
64. Транзиторні клітини - посередники між пейсмекерами та робочими кардіоміоцитами. |
+ |
67. Кожен вузол провідної системи серця має справжні і приховані пейсмекери. |
+ |
70. Градієнт серця – неоднакова здатність різних відділів серця до автоматії. |
+ |
74. Передсердно-шлуночковий вузол можна розглядати, як функціональнй синапс. |
+ |
77. Значна синхроність скорочення кардіоміоцитів є наслідком високої швидкості проведення ПД у волокнах Пуркін’є. |
+ |
80. Порушення ніжки/ніжок пучка Гіса у повній мірі компенсується робочим міокардом серця, як функціональним синцитієм |
- |
83. Перед скороченням кардіоміоцитів шлуночків сухожильні струни клапанів вже натягнуті. |
+ |
86. ККД серця знижується за умов навантаження об’ємом. |
- |
89. Ресинтез АТФ у кардіоміоцитах майже на 100 % анаеробний |
- |
92. Базальне споживання кисню серцем – кількість кисню, яку споживає зупинене серце. |
+ |
95. В момент, коли реєструються 3-й і 4-й тони серця, атріовентрикулярні клапани закриті. |
- |
98. По тривалості запису і амплітуді зубця І балістокардіографії судять про ХОК. |
- |
101. У паузу серця відсутні будь-які електричні і активні механічні прояви роботи органу. |
+ |
104. Збудження по міокарду шлуночків поширюється у напрямку від верхівки до основи шлуночків. |
+ |
107. У гіпокінетиків ЧСС вища, ніж у гіперкінетиків. |
+ |
110. Серцевий індекс = УОК/Sтіла |
- |
113. Із зростанням температури тіла зростає ХОК. |
+ |
117. Парасимпатина нервова система впливає перш за все на хронотропні і дромотропні параметри роботи серця |
+ |
119. Лівий симпатичний нерв іннервує синоатріальний вузол. |
- |
122. Причиною явища вислизання серця може бути компенсаторне посилення впливів на орган блукаючих нервів |
- |
125. Перикард протидіє перерозтягуванню серця кров’ю. |
+ |
128. Гетерометрична саморегуляція серця підвищує ККД цього органу. |
+ |
131. Під час запуску механізмів гомеометричної саморегуляції серця проявляється закон Франка-Старлінга. |
+ |
134. Рефлекс Бейнбріджа може проявлятися у зниженні ЧСС |
+ |
136. За рахунок інтракардіальної нервової системи здійснюються нейрогенні реакції саморегуляції органу. |
+ |
139. Тироксин і трийодтиронін впливають на екстрамемранні рецептори кардіоміоцитів. |
- |
142. Хеморецептори серця належать переважно до симпатичних рецепторів. |
+ |
145. Всі біологічно-активні речовини, які впливають на метаболізм кальцію, впливають на роботу серця |
+ |
148. Фізіологічне значення гомеометричної саморегуляції полягає у відновленні УО за умов зростання опору судин. |
+ |
152. ХОК = СІ/S тіла * ЧСС |
+ |