- •1) Від середини симфізу до задьи) верхнього гребеня клубових кісток справа і зліва; цей розмір дорівнює 17 см;
- •2) Від передньо-верхнього гребеня однієї сторони до задньо-верхнього гребеня з протилежної сторони і навпаки. Цей розмір дорівнює 21 см;
- •3) Від остюкового відростка V поперекового хребця до передиьо-верхнього гребеня правої і лівої клубових кісток. Цей розмір дорівнює 18 см.
- •1) Поздовжнє — поздовжня ось плода і поздовжня ось матки збігаються (ось плода — лінія, яка проходить від потилиці до сідниць).
- •2) Поперечне — поздовжня вісь плода перетинає поздовжню ось матки під прямим кутом;
- •3) Косе — поздовжня ось плода утворює з поздовжньою віссю матки гострий кут.
- •1) Положення голівки до початку пологів не індиферентне, а трохи зігнуте, тобто потилиця і мале тім'ячко нижче за велике;
- •3) Зазначають залежність біомеханізму пологів
- •V момент не відрізняється від четвертого моменту біомеханізму пологів при передньому виді потиличного передлежання.
- •1) Передчасні пологи(у 50 % випадків);
- •2) Гестози вагітних зустрічаються значно частіше, ніж при од-ноплідній вагітності;
- •3) Багатоводдя (досить часте ускладнення).
- •1. Обидва плода у поздовжньому положенні.
- •2. Обидва плода у поперечньому положенні.
- •3. При поздовжньому положенні плодів вони можуть бути в різних передлежаннях (обидва у головному, обидва у тазовому, один у головному, другий у тазовому та навпаки).
- •1. Гемодинамічні проби:
- •2. Виявлення прихованих набряків:
- •4. Визначення часу Лі-Уайта До появи клінічної симптоматики пізніх гестозів має місце гіперкоагуляція периферичної крові, внаслідок чого скорочується час Лі-Уайта, який в нормі становить 6—8 хвилин.
- •5. Дослідження кількості тромбоцитів у динаміці Вона знижується за 2 тижні до виникнення клінічних симптомів гестозу.
- •1) При зовнішньому вимірюванні прямий розмір дорівнює 12 см і більше;
- •2) При вагінальному дослідженні велике і мале тім'ячка стоять на одному рівні;
- •3) Після народження голівка має «баштову» форму.
- •IV момент — внутрішнє повертання плечків та наружне повертання голівки.
- •2.Англ. Щипці (Сімпсон) на відміну від франц. Легкі і мають зовсім вільний замок.
- •3. Нім. Щипці (Негеле) являють перехідну форму між фран. Й англ., їх замок напіврухомий, вони середнього розміру, грубіші від англ., але легші за франц.
- •4.Російські щипці (Лазаревич) позбавлені тазової кривини і, крім і того, мають рухомий замок і бранші, які не перетинаються.
- •II позиція — голівка в порожнині малого тазу. Тракції спрямовані на коліна сидячого акушера. Щипці, накладені при такому положенні голівки, називаються порожнинними.
- •Накладання вихідних щипців
- •2. Накладання порожнинних щипців
- •1. Операції, які зменшують об'єм плода (краніотомія, евентерація).
- •2. Операції розчленування плода на частини і витягання його по частинах (декапітація, спондилотомія, екзартикуляція).
- •3. Операції, які зменшують об'єм тіла за рахунок максимального збільшення рухомості між окремими частинами тіла плода (клейдотомія, пункція черепа при гідроцефалії, переломи кісток кінцівок).
- •3) Стан матері, що потребує негайного плодоруйнування (серцево-судинні захворювання, еклампсія та деякі випадки передчасного відшарування посліду).
- •2) Замкнення гілок;
- •3) Витягання голівки. Характер і напрям тракцій ті самі, що і при витягуванні голівки щипцями.
- •1) Захват випавшої ручки помічником і відведення її в сторону, протилежну тій, де перебуває голівка, якщо ручка не випала, операцію починають з другого моменту;
- •2) Введення в вагіну руки і захват шийки плода;
- •3) Введення і розміщення декапітаційного гачка;
- •IV момент — через утворений в тулубі отвір абортцангом чи іншими щипцями поступово виймають зруйновані органи черевної або грудної порожнин.
- •1. Незначне відшарування клінічне не діагностується до моменту народження посліду.
- •1) Втратою матки здібності до скорочення в зв'язку з просякненням її стінки кров'ю;
- •2) Попаданням з просякненої кров'ю стінки матки речовин типу кров'яного та тканинного тромбопластину в кровообіг, що призводить до розвитку двз-синдрому.
- •1) Усунення основної причини, яка викликала цю патологію;
- •2) Нормалізація системи зсідання крові;
- •3) Нормалізація гемодинамики.
- •1. Акушерські засоби і операції, які проводяться з метою зупинки кровотечі.
- •2. Анестезіологічні заходи, спрямовані на знеболювання і забезпечення акушерських і хірургічних втручань.
- •3. Заходи щодо виведення хворої з шоку (відновлення крововтрати, корекція гемодинаміки та метаболічних процесів).
2. Операції розчленування плода на частини і витягання його по частинах (декапітація, спондилотомія, екзартикуляція).
3. Операції, які зменшують об'єм тіла за рахунок максимального збільшення рухомості між окремими частинами тіла плода (клейдотомія, пункція черепа при гідроцефалії, переломи кісток кінцівок).
До найбільш частих операцій слід віднести краніотомію, декапітацію та клейдотомію, інші операції зустрічаються дуже рідко.
Декапітація — обезголовлення плода при запущеному поперечному положенні.
Спонділотомія — розтин хребта.
Евісцерація та евентерація — видалення внутр. органів грудної та черевної порожнин.
Краніотомія — це операція, за допомогою якої досягається зменшення об'єму передлеглої або наступної голівки та проводиться її вилучення у запавшому стані. Вона може бути виконана на мертвому, а у виключних випадках на живому плоді.
Показання:
1) наявність мертвого або нежиттєздатного плода-виродка при клінічному або анатомічне вузькому тазі, слабості пологової діяльності, яка веде до надмірно довгих пологів, рубцові звуження вагіни, пухлини матки та придатків;
2) загроза для життя матері та відсутність умов для кесарського розтину, вакуум-екстракції плода, накладання щипців (несприятливе вставлення голівки, лобове передлежання, ліцмановське вставлення голівки);
3) Стан матері, що потребує негайного плодоруйнування (серцево-судинні захворювання, еклампсія та деякі випадки передчасного відшарування посліду).
Показання для краніотомії при живому плоді виникають дуже рідко — лише в тих ситуаціях, коли показано негайне розродження, а провести кесарський розтин немає умов. До них належать ті самі показання, що й при мертвому плоді.
Умови для виконання краніотомії:
а) розкриття маточного зіву не менше ніж на 6 см;
б) відсутність плідного міхура;
в) мертвий плід.
Краніоклазія проводиться лише при повному розкритті.
Необхідний інструментарій: вагінальні дзеркала, нульові щипці або щипці Мюзо, ложки Фолькмана або кюретки, перфоратор, краніокласт, гачок Брауна, ножиці Зібольда або Феноменова. Операція проводиться під в/в наркозом. Перед операцією необхідно спорожнити сечовий міхур і продезинфікувати зовнішні статеві органи та вагіну.
Техніка операції. Краніотомія складається з трьох етапів: 1) перфорація голівки; 2) ексцеребрація; 3) краніоклазія.
Перфорація голівки проводиться в такому положенні, як і для вагінальних операцій і складається з наступних моментів: 1) введення дзеркал у вагіну та оголення голівки; 2) захват шкіри голівки щипцями та її фіксація; 3) власне перфорація.
Операція перфорації голівки. Шкіру голівки плода між щипцями розтинають у поперечному напрямку і трохи відшаровують від кісток черепа. Під контролем зору перфоратор вводять в область шва або тім'ячка в складеному положенні і виводять в розкритому, що розширює перфораційний отвір. При лицевих передлежаннях перфорація здійснюється через рот, при лобовому — через зіницю, при тазових передлежаннях і наступній голівці — через потиличний отвір. Операція ексцеребрації полягає у видаленні мозкової речовини через перфораційний отвір. Спочатку кюреткою мозок руйнують, а потім видаляють за допомогою великої кюретки або вимивають катетером.
Операція краніоклазії. Краніоклазією називається операція витягання перфорованої та зменшеної за об'ємом голівки за допомогою краніокласта. Якщо такої потреби немає, обмежуються перфорацією і ексцеребрацією, після чого плід народжується сам. Операція складається з трьох моментів:
1) введення і розміщення ложок краніокласта. Першою вводять внутрішню ложку через перфоративний отвір опуклістю, зверненою до обличчя, другою — зовнішню ложку, за тими ж правилами, що і першу, і розміщують на обличчі;