- •1 Призначення та область використання
- •Призначення системи
- •Область застосування
- •2 Перегляд аналогічних існуючих систем
- •2.1 Огляд існуючих систем, технологій, архітектур, програмних рішень по профілю теми дипломного проекту Антифішинговий захист в Opera
- •Захист від фішингу й шкідливих програм в Google Chrome
- •Захист від фішингу в Firefox
- •Захист від фішингу й шкідливих програм в Safari
- •Фільтр SmartScreen в Internet Explorer
- •2.2 Обґрунтування вибору засобів для побудови системи та мови програмування
- •2.3 Розгорнута постановка завдання
- •3 Опис і обґрунтування проектних рішень
- •3.1 Опис функціонування системи
- •Міри протидії
- •Крім цього, можна виділити наступні правила:
- •3.2 Розробка структурної схеми
- •1. Підміна іконки файлу
- •2. Назва файлу, яка інтригує
- •3. Гра на прагненні користувачів одержати доступ до жаданого контенту
- •4. Імітація живого спілкування
- •5. «Дорожнє яблуко»
- •6. Експлуатація страхів користувача
- •3.3 Розробка функціональної схеми
- •3.4 Розробка діаграми процесів
- •4 Реалізація проекту. Розрахунки і експериментальні дані, що підтверджують правильність проектних рішень
- •4.1 Блок-схеми та опис алгоритмів функціонування системи
- •4.2 Захист розробленого програмного забезпечення
- •5 Методика впровадження системи в промислову експлуатацію
- •6 Дані про економічну ефективність розробленої програми
- •6.1 Техніко-економічне обґрунтування теми дипломного проекту
- •7 Заходи з охорони праці та техніки безпеки
- •7.1 Робота з комп'ютером
- •7.2 Опис робочого приміщення
- •7.3 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів та ергономічні вимоги до робочого місця програміста
- •7.4 Вимоги до параметрів мікроклімату
- •7.5 Заходи забезпечення сприятливих умов праці користувачів вдт
- •7.6 Розрахунок та проектування інженерно-технічного заходу захисту від шкідливого (небезпечного) виробничого фактору (освітленість приміщення)
- •7.7 Висновки
- •8 Основні висновки
- •Перелік скорочень, символів та спеціальних термінів
- •Список літератури
5 Методика впровадження системи в промислову експлуатацію
На рисунку 5.1 зображено інтерфейс браузеру Mozilla Firefox на вкладці встановлених розширень (плагинів), де зображується встановлене розроблене ПЗ - системи протидії технологіям соціальної інженерії у мережі Інтернет.
Розроблене ПЗ немає розширеного інтерфейсу ПЗ воно після встановлення у браузер починає працювати в автоматичному режимі роботи. Для редагування налаштувань необхідно як зображено на рисунку 5.1 натиснути кнопку налаштування. Після чого у браузер у звичайному вікні виведуться поточні налаштування які можна змінити на поточні необхідні.
Рисунок 5.1 – Зображення встановленого розробленого плагіну
Рисунок 5.2 – Вікно розробника ПЗ
Форма авторського права зображена на рисунку 5.2. Обрано умови розповсюдження – Shareware.
Під умовно-безплатним програмним забезпеченням можна розуміти спосіб або метод розповсюдження комерційного ПЗ на ринку (тобто на шляху до кінцевого користувача), при якому випробувачеві пропонується обмежена за можливостями (не повнофункціональна або демонстраційна версія), терміном дії (тріал версія) або версія з вбудованим набридливим нагадуванням про необхідність оплати використання програми.
В угоді про використання (ліцензії для кінцевого користувача, EULA) також може бути обумовлена заборона на комерційне або професійне (не тестове) її використання.
Основний принцип умовно-безплатного ПЗ - «спробуй, перш ніж купити» (try before you buy). ПЗ що поширюється як умовно-безплатний, надається користувачам безоплатно. Звичайно користувач платить тільки за час завантаження файлів через Інтернет або за носій (CD диск, флешку, ключ). Протягом певного терміну, що становить зазвичай тридцять днів, він може користуватися програмою, тестувати її, освоювати її можливості.
Якщо після закінчення цього терміну користувач вирішить продовжити використання ПЗ, він зобов'язаний купити його (зареєструватися), заплативши авторові певну суму.
В іншому випадку користувач повинен припинити використання ПЗ та видалити його зі свого комп'ютера.
Під час роботи над програмою було проведено тестування програмного забезпечення, тобто технічне дослідження, призначене для виявлення інформації про якість продукту відносно контексту, в якому воно має використовуватись.
Тестування включає як процес пошуку помилок або інших дефектів, так і випробування програмних складових з метою їх оцінки.
Проводилась оцінка:
– відповідності поставленим вимогам;
– правильна відповідь для усіх можливих вхідних даних;
– виконання функцій за прийнятний час;
– практичність;
– сумісність з ОС та стороннім ПЗ.
Оскільки число можливих тестів для програмних компонент практично нескінченне, тому стратегія тестування полягала в тому, щоб провести всі можливі тести з урахуванням наявного часу та ресурсів.
Як результат ПЗ тестувалось стандартним виконанням програми з метою виявлення помилок або інших дефектів.
Проводилось тестування форматом білої засноване на аналізі керуючої структури програми. Програма вважається повністю перевіреною, якщо проведено вичерпне тестування маршрутів (шляхів) її графа управління.
У цьому випадку формуються тестові варіанти, в яких:
– Гарантується перевірка всіх незалежних маршрутів програми.
– Знаходяться гілки True, False для всіх логічних рішень.
– Виконуються всі цикли (у межах їхніх кордонів та діапазонів).
– Аналізується правильність внутрішніх структур даних.
Недоліки тестування "білої скриньки":
– Кількість незалежних маршрутів може бути дуже велика.
– Повне тестування маршрутів не гарантує відповідності програми вихідним вимогам до неї.
– У програмі можуть бути пропущені деякі маршрути.
– Не можна виявити помилки, поява яких залежить від даних.
Переваги тестування "білої скриньки" пов'язані з тим, що принцип «білої скриньки» дозволяє врахувати особливості програмних помилок:
– Кількість помилок мінімально в «центрі» і максимально на «периферії» програми.
– Попередні припущення про ймовірність потоку керування або даних у програмі часто бувають некоректними. У результаті типовим може стати маршрут, модель обчислень за яким опрацьована слабо.
– При записі алгоритму програмного забезпечення у вигляді тексту на мові програмування можливе внесення типових помилок трансляції (синтаксичних та семантичних).
– Деякі результати в програмі залежать не від вихідних даних, а від внутрішніх станів програми.
