7.6 Розрахунок та проектування інженерно-технічного заходу захисту від шкідливого (небезпечного) виробничого фактору (освітленість приміщення)

Пропонуються наступні покращення умов праці на даному робочому місці: покращення умов штучного освітлення (ДБН В.2.5-28-2006 – “Природне та штучне освітлення)”.

Нормованим параметром природного освітлення є коефіцієнт природного освітлення (КПО).

КПО встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт. Робота оператора ПК відноситься до робіт середньої точності (ІV розряд зорових робіт, мінімальний розмір об'єкту розрізнення складає 0,5 – 1,0мм), для яких при використанні бокового освітлення КПО=1,5%.

Для штучного освітлення нормованим параметром виступає Емін – мінімальний рівень освітленості, та Кп – коефіцієнт пульсації світлового потоку, який не повинний бути більшим ніж 20%.

Мінімальна освітленість встановлюється в залежності від розряду виконуваних зорових робіт. Для ІV розряду зорових робіт вона складає 300 – 500 лк.

Перевіримо освітленість робочого місця користувача ПК досліджуваного приміщення на відповідність розряду зорової роботи. За даними вимірювань рівень природної освітленості поверхні, де розташований ПК, складає 200 лк при освітленості тієї же поверхні відкритим небосхилом в 20000 лк, тобто КПО = 1%, що не відповідає нормативному КПО.

Для штучного освітлення у приміщенні використовуються люмінесцентні лампи, які в порівнянні з лампами розжарювання мають ряд істотних переваг:

• за спектральним складом світла вони близькі до природного світла;

• мають підвищену світлову віддачу (у 2-5 разів вищу, ніж у ламп розжарювання);

• мають триваліший термін служби (до 10 тис. часів).

Розрахунок штучного освітлення проведемо для кімнати площею 36 м², ширина якої складає 9м, довжина – 4м, висота – 3,5м. Скористаємося методом використання світлового потоку.

Для визначення потрібної кількості світильників, які повинні забезпечити нормований рівень освітленості, визначимо світловий потік, що падає на робочу поверхню за формулою:

, (7.1)

де:

F – світловий потік, що розраховується, Лм;

E – нормована мінімальна освітленість, Лк; Е = 300 Лк;

S – площа освітлюваного приміщення (у нашому випадку S=36м² );

Z – відношення середньої освітленості до мінімальної (зазвичай приймається рівним 1,1...1,2, в нашому випадку Z =1,1);

K – коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників в процесі експлуатації (його значення залежить від типу приміщення і характеру робіт, що проводяться в ньому, в нашому випадку К = 1,5);

n – коефіцієнт використання світлового потоку, (виражається відношенням світлового потоку, що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп, і обчислюється в долях одиниці; залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризуються коефіцієнтами відбиття від стін (ρст.) і стелі (ρстелі)), значення коефіцієнтів дорівнюють ρст = 40% і ρстелі=60%.

Обчислимо індекс приміщення за формулою:

, (7.2)

де:

S – площа приміщення, S = 36м²;

h – розрахункова висота підвісу, h = 3,4 м;

A – ширина приміщення, А = 4 м;

B – довжина приміщення, В = 9 м.

Підставивши значення отримаємо:

Знаючи індекс приміщення І, за таблицею знаходимо п =0,22. Підставимо всі значення у формулу для визначення світлового потоку F:

Лм

Для освітлення використані люмінесцентні лампи типу ЛБ 40-1, світловий потік яких F = 4320 Лм.

Розрахуємо необхідну кількість ламп у світильниках за формулою:

, (7.3)

де:

N – визначуване число ламп;

F – світловий потік, F = 81000 Лм;

Fл – світловий потік лампи, Fл = 4320 Лм.

.

В приміщенні використовуються світильники типу ОД. Кожен світильник комплектується двома лампами. Тобто необхідно використовувати 10 світильників із 20 працюючими лампами в них. На момент атестації робочого місця оператора працювало 12 ламп, тому рівень штучного освітлення не задовольняв санітарним нормам.

Для покращення умов праці рекомендуємо збільшити рівень загальної освітленості приміщення шляхом встановлення 8 додаткових ламп.