6 Дані про економічну ефективність розробленої програми

6.1 Техніко-економічне обґрунтування теми дипломного проекту

7 Заходи з охорони праці та техніки безпеки

7.1 Робота з комп'ютером

Впродовж багатовікової історії людства проблеми здоров'я та безпеки праці завжди посідали чільне місце в соціальному та економічному житті суспільства і були пов'язані з розвитком суспільного виробництва та формуванням суспільного буття. Цілком зрозуміло, що вивченню питань охорони праці приділялась серйозна увага, адже саме за таких обставин людина здатна працювати продуктивніше. Тому історично склалось, що охорона праці як галузь науки виникла на перетині багатьох наук.

Головними об'єктами її досліджень є людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці та виробництва. На підставі цих досліджень розробляються заходи та засоби, спрямовані на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої діяльності і працівників розумової праці. Їх праця стала більш інтенсивною, напруженою, яка вимагає значних витрат розумової, емоційної і фізичної енергії. Це зажадало комплексне рішення проблем ергономіки, гігієни і організації праці, регламентації режимів праці і відпочинку. Так робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м'язи рук при роботі з клавіатурою ЕОМ. Велике значення має раціональна конструкція і розташовує елементів робочого місця, що важливе для підтримки оптимальної робочої пози людини-оператора, а також необхідно дотримувати правильний режим праці і відпочинку.

7.2 Опис робочого приміщення

Досліджуваним робочим приміщенням є кімната (рис. 7.1.), що містить шість робочих місць програмістів (користувачів відеодисплейних терміналів).

Робочі місця у приміщенні знаходяться на відстані 1 м одне від одного, в два ряди вздовж стін. Площа на одне робоче місце становить 6,0 м², а об'єм – 20,0 м³. Загальна площа приміщення складає 36м², а загальний об‘єм – 126 м³. Висота стелі – приблизно три з половиною метри.

Робочі столи виготовлені з ДСП та мають два метри завдовжки та один метр завширшки. Сидіння робочих місць відповідають ергономічним вимогам для найбільш зручного положення тіла при роботі з ВДТ. Відстань між користувачем та ВДТ складає приблизно 700 мм. Висота робочої поверхні столу становить 750 мм.

Відеодисплейний термінал на кожному з робочих місць розташований на відстані 600 мм від краю поверхні стола. Окрім терміналу, кожне робоче місце містить власне комп‘ютер, клавіатуру та мишу.

Рисунок 7.1 – План приміщення

7.3 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів та ергономічні вимоги до робочого місця програміста

На робочому місці користувача ПК виникають небезпечні та шкідливі фактори: підвищений рівень шуму, несприятливі мікрокліматичні умови, недостатній рівень освітленості, підвищений рівень електромагнітних випромінювань радіочастот, висока напруга електричної мережі, статична електрика та інші. Робота з ПК супроводжується також підвищеним ступенем напруженості трудового процесу. При систематичному впливі виробничих факторів, які не відповідають нормативним показникам, зростає рівень професійно зумовленої захворюваності працюючих та можуть виникнути професійні захворювання органів зору, руху, нервової системи. Таким чином, виявлення та аналіз небезпечних та шкідливих факторів виробництва користувача ПК та особливо програмістів є необхідною умовою запобігання негативних наслідків впливу небезпечних та шкідливих факторів.

Виконується дослідження робочого місця на прикладі робочого місця, використаного під час проходження переддипломної практики.

При роботі з використанням персонального комп‘ютера відзначають наступні шкідливі та небезпечні фактори, які можуть загрожувати здоров’ю робітників на робочих місцях:

– несприятливі кліматичні (мікрокліматичні) умови у повітрі робочої зони;

– напружені зорові роботи;

– інтелектуальні навантаження;

– монотонність праці;

– нервово-емоційна напруженість праці;

– невідповідність ергономічних показників робочого місця діючим вимогам;

– фізична важкість виконуваної роботи (статичні навантаження на кістково-м’язовий апарат людини);

– шуми;

– електромагнітні випромінювання;

– ризики ураження електричним струмом;

– ризики виникнення пожеж;

– недостатня, або надмірна освітленість робочого місця;

– ризик виникнення надзвичайних ситуацій природного або штучного характеру на об’єкті або території.