2.2. Обов'язок як культ господаря

Кожен самурай належав певному господареві, саме ж слово самурай в перекладі з японської означає "людина, яка служить". Коли починалася війна, то практично всі самураї були рядовими членами армії, а не знатними воєначальниками, що стоять на чолі.

З конфуціанства ідеологія самураїв насамперед сприйняла конфуціанські вимоги про "вірності обов'язку", слухняності своєму панові, а також вимоги, що стосуються морального вдосконалення особистості. Конфуціанство сприяло виникненню в середовищі самураїв і в їхній ідеології презирства до продуктивної праці, зокрема до праці селян. Це ставлення виправдовувало безжалісну експлуатацію японського селянства висловом, приписуваним Конфуція: "Шалені від народу керує їм". Те ж саме лягло в основу етико-політичної філософії Мен-цзи, іншого корифея конфуціанства, який називав принцип керування пануючого класу "загальним законом всесвіту".

Бути слугою - це не що інше, як слідувати за своїм паном, надавати підтримку , довіряючи йому вирішувати, що добре і що погано, і зрікаючись власних інтересів. Якщо знайдеться всього два або три людини подібного роду, володінню пана ніщо не загрожує.

Самурай повинен бути не тільки зразковим сином, але і вірнопідданим.

Самурай, сповнений почуття справжньої синівської шанобливості, надходячи на службу до пана, глибоко розуміє Шлях вірності і проявить його не тільки тоді, коли його пан процвітає, але і коли той в біді, він не залишить пана навіть у тому випадку, якщо число васалів його скоротиться зі ста до десяти і з десяти до одного. Вірність, справедливість і мужність суть істиної чесноти самурая.

Хороший слуга насамперед думає про свого пана. Це вища категорія слуг. Якщо людина належить до відомого роду, історія якого налічує не одне покоління, важливо, щоб він глибоко усвідомив борг перед своїми предками, віддав своєму панові тіло і душу і щиро поважав його. надавати підтримку своєму панові, довіряючи йому всі свої сподівання і відрікаючись від особистої вигоди. [21,с. 178]

Для слуги у відносинах з господарем головне - відданість. Хоча відданість може спочатку здаватися тобі недоступною, насправді вона у тебе перед очима. Якщо ти одного разу вирішиш довіритися, то ту ж саму мить ти станеш бездоганним слугою.

Щоранку слід вклонитися панові і батькам, а потім божествам покровителям і буддам захисникам, які прихильні до пана. Якщо на перше місце поставити свого пана, то батьки зрадіють, а боги і будди віднесуться до цього з схваленням. Для воїна не існує інших думок, крім думок про свого пана. Якщо вирішити це для себе раз і назавжди, то будеш думати тільки про свого пана і не залишиш його ні на мить. Існує дві речі, яку роблять слугу недосконалим, це багатство і шана.

Вірність, справедливість і мужність - ці важливі якості просто зобов'язані були мати ті, хто слідував бусідо. За правду і честь воїн повинен був йти до кінця і віддати без зволікання своє життя, якщо буде потрібно. В історії відомі випадки, коли в ім'я ідеалів бусідо самурай, отримавши в бою смертельні рани, ще довгий час запекло боровся, і стікаючи кров'ю, продовжував знищувати ворогів. У записках великих самураїв зустрічаються згадки про випадки, коли навіть будучи обезголовленим, воїн встигав прихопити когось з собою в могилу. Як приклад мужності і вірності обов'язку Ямамото Цунетомо розповідає, що в битві при Тенмокудзане, коли після загибелі Кацуйорі армія Такеда Сінгена побігла з поля бою, воїн Цутія Содзо, багато років був у немилості, вийшов один проти ворожого війська зі словами: «Цікаво, де всі ті люди, які так хоробро говорили кожен день? Я відплачу своєму панові за те розташування, яке він мені надав ». І він загинув у бою, борючись поодинці проти цілої армії. [51,с. 28]

Коли б то самурай не лягав спати, ноги його ні на мить не повинні бути звернені у бік його пана. Де б він не встановлював солом'яну мішень для вправ у стрільбі з лука, стріли ніколи не повинні летіти в бік його пана. Коли він кладе на землю спис або алебарду, вістря їх також не повинно бути направлено у бік пана. А якщо він почує розмову про свого пана, або ж сам що-небудь говорить про нього, він повинен негайно скочити, якщо він лежить, і випрямитися, якщо він сидить, бо в цьому полягає Шлях самурая.

Самурай, що служить у пана, ніколи не повинен нишком засуджувати помилки своїх товаришів, які він бачив або про які чув. Бо людині не дано зрозуміти, наскільки він може помилятися в таких речах чи не розуміти їх.

Самурай у великому боргу перед своїм паном, який він не може відшкодувати інакше, як зробивши дзюнсі (вбивство через вірность) і пішовши у смерті за ним. [43,с. 154]

Якщо самурай робить щось для свого пана, він повинен вести себе так, як ніби це його остання можливість довести пану свою відданість

Самурай, що знаходиться на службі, навіть останній приєднався васал, а тим більше ветеран, повинен добре знати історію сім'ї свого пана, її походження, відомості про його предків і опису героїчних вчинків. Про все це він зобов'язаний запитати у старших членів клану. В іншому випадку, якщо під час розмови з ким-небудь з чужих людей він проявить незнання цих речей, то його вважатимуть недостойною людиною, навіть якщо в усьому іншому він є хорошим васалом.

Більшість самураїв під час частих міжусобиць постійно змінювало своїх господарів. Якщо феодал чимось не влаштовував або несвоєчасно платив, то воїн попросту переходив на інший бік. При цьому ніяких докорів сумління він не відчував і вже тим більше не здійснюючи харакірі. Правда, наказ господаря самураєм виконувався беззаперечно. Навіть якщо це було веління позбавити себе життя або виступити проти переважаючого силами противника. [38,с. 172]

Також був такий клас воїнів як роніни, це самураї що втратили заступництво свого сюзерена, або не зуміли уберегти свого пана від смерті і залишився без господаря. Слово ронін буквально означає «блукаюча людина» які вже не мали статусу і можливостей самурая.

Відповідно до японськими культурними традиціями, ронін був часто фігурою ганебної, підданої глузуванням і приниженням. Статус ронінів був незавидним, так як вони не отримували постійного платні від своїх панів, що, в свою чергу, було необхідною умовою для кожного справжнього самурая. [44,с. 225]

Існувала навіть приказка «Сім падінь, вісім підйомів», що означала право самурая піти у мандри строком на рік сім разів за час служіння, щоразу повертаючись на службу до свого господаря. Непривабливість положення роніна, очевидно, підігрівалася самураями, які, будучи жорстко обтяжені своїми обов'язками, обурювалися особистою свободою ронінів. Існувало багато переказів про простого роніна, захищавших бідних поселян від зарозумілого самурая, здатного вбити будь-кого, який посмів йому заперечити.

У середньовічній Японії втрата самураєм свого господаря було звичайною справою. Однак поняття "ронін" включає в себе щось більше. Наприклад, самурай, що задумав помститись, міг покинути свого господаря за його ж вимогою. Адже така дія могла кинути тінь на самого господаря. Ставши роніном, самурай міг не боятися, що його колишній клан буде покараний. Іноді воїни ставали ронінами, щоб змінити рід діяльності, відправитися в подорожі. Часто роніни ставали охоронцями. У результаті навіть син самурая, що став роніном, вважався ним же з моменту свого народження. [33,с. 166]

Висновок до розділу 2

Життя самурая по кодексу Бусідо –це служіння свому господарю вірою і справедливіст,де головне у відносинах з господарем це віданність, ажде самурай переводиться як « людинна що служить». Для воїна не існує інших думок, крім думок про свого пана. Вірність, справедливість і мужність суть істиної чесноти самурая. Самурай у великому боргу перед своїм паном, який він не може відшкодувати інакше, як зробивши дзюнсі (вбивство через вірность) і пішовши у смерті за ним.

Якщо самурай робить щось для свого пана, він повинен вести себе так, як ніби це його остання можливість довести пану свою відданість. Самурай що служить повинен знати історію сім'ї свого пана, її походження, відомості про його предків, якщо він він проявить незнання цих речей, то його вважатимуть недостойною людиною, навіть якщо в усьому іншому він є хорошим васалом. Вірність сюзерену вимагала неодмінної помсти за образу пана.

Поруч з вірністю стояв принцип боргу, який перетворив природну наполегливість і завзятість воїнів в піднесенні початку морального порядку.

Вірність своєму слову завжди високо цінувалася у самураїв. Брехня або порушення обіцянки покривали ім'я воїна ганьбою.

Гордість і почуття власної гідності - те, чим повинен був володіти самурай, щоб викликати повагу в суспільстві. Якщо була зачеплена гордість або честь, то це легко могло стати причиною вбивства кривдника або ритуального самогубства, як способу змити ганьбу зі свого імені.

Самурай повинен не тільки бути не прив'язаним до матеріальних благ, а й віддавати перевагу духовним цінностям і високу мораль, , кодекс Бусідо закликав берегти свою честь, а значить, служити своєму господареві відданістю, вірою і правдою.

Будучи професійними воїнами, самураї повинні були основну увагу приділяти військовому ремеслу і визнавати тільки його єдиним заняттям, гідним «благородної» людини, тобто бусі.

По кодексу Бусідо кожен самурай звик дивитися на життя як на сновидіння всередині сновидінь, де єдиним, а головне, реальною подією була тільки смерть. Де б не був і що б не робив Самурай , вдень і вночі ,він повинен завжди пам'ятати про смерть. Якщо він не пам'ятає про смерть, він буде безтурботний і необережний, він буде говорити слова, які ображають інших

Самурай зобов'язаний віддати своєму князю душу і тіло; крім того, він повинен бути мудрим, милосердним і мужнім. Без цього він нічого не досягне. Крім вірності і почуття обов'язку однією з ключових вимог Бусідо була особиста хоробрість, незламною мужністю самурая.

У числі головних принципів самурайської моралі виділялися: вірність панові; Ввічливість; мужність; правдивість; простоту і помірність; презирство до особистої вигоди і грошей. Таким чином, основним в бусідо були вірність сюзерену, з яким буси знаходився у відносинах заступництва і служіння, і честь зброї, що був привілеєм воїна-професіонала, а не ідеї лояльності до монарха або патріотичного ставлення до всієї Японії.

Розділ 3. Ритуалізація самогубства у контексті Бусідо