22) Значение семьи в преодолении речевых нарушений

Речевые дефекты не исчезнут сами собой со временем. Для их преодоления необходима систематическая, длительная коррекционная работа, в которой родителям отводится значительная роль, поскольку большее время ребенок проводит дома с близкими ему людьми. Родители должны формировать правильное отношение к речевому нарушению у ребенка:

- не ругать ребенка за неправильную речь; - ненавязчиво исправлять неправильное произношение; - не заострять внимание на запинках и повторах слогов и слов; - осуществлять позитивный настрой ребенка на занятия с педагогами.

Необходимо учитывать важность речевого окружения ребенка. Родители должны следить за правильностью собственной речи. Речь должна быть четкой, ясной, грамотной, выразительной. Дома чаще читайте стихи, сказки, загадки, пойте песенки. На улице наблюдайте за птицами, деревьями, людьми, явлениями природы, обсуждайте с детьми увиденное. Избегайте частого просмотра телепрограмм, особенно взрослого содержания. Играйте вместе с ребенком, налаживайте речевой, эмоциональный контакт.

23) Сложные нарушения - это повреждение двух и более систем организма, например, слепо-глухоте, слепота в сочетании с нарушением речи, УО с нарушением слуха и так далее.

Как правило, у таких детей доминирующее поражение одного органа или функции оказывается еще в роддоме, а второй и даже третий дефект оказываются гораздо позже из-за трудности диагностики. К примеру, у ребенка с врожденной глухотой только со временем появляется отставание в развитии речи или при врожденном нарушении движений могут оказаться потерянными нарушения зрения или слуха, особенно если нарушение является следствием прогрессирования заболеваний.

Причины сложных нарушений в развитии у детей:

- биологические - глубокая недоношенность, патологии беременности и родов, инфекции, перенесенные как в утробе матери, так и после рождения, наследственные заболевания.

- социально-психологические К биологическим причинам относят

24)Психопатии

1. Експлозівная (збудлива) психопатія. З самого раннього дитинства у дитини відзначається крикливість, легка збудливість, рухове занепокоєння, чуйний сон з частими пробудженнями, сіпаннями. Потім з'являються такі основні риси патологічного характеру: дратівливість і запальність, нестриманість, тощо

2. Істерична психопатія. Діти примхливі, образливі, рухливі, схильні до пояснічанью, передражнюють дорослих, наслідують їх; легко запам'ятовують вірші, жарти, анекдоти, підслухані у дорослих; вони вразливі й емоційні, часто - кумири родини. У них завищена самооцінка, прагнення здаватися більше, ніж це є насправді; прагнення бути в центрі уваги ; невситима жага визнання

3. Нестійка психопатія, при якій відзначається кричуща безвідповідальність, відсутність постійних прихильностей;

4. Астенічна психопатія. боязкість, сором'язливість, боязкість; відсутність впевненості у своїх силах; млявість, знижена активність, підвищена стомлюваність, до кінця уроку їх увага розсіюється, нездатні сприймати новий матеріал.

5.Псіхастеніческая психопатія. нерішучість, помисливість; схильність до сумнівів, труднощі в ухваленні рішення;-схильність до самоаналізу , розумова жуйка;- почуття неповноцінності, але при цьому виражене самолюбство і підвищена оцінка; - образливість;труднощі в спілкуванні

6.Паранойяльная псіхопатія. підозрілість, недовірливість;

- високий ступінь готовності до утворення надцінних ідей ( найбільш часто ідеї ревнощів, сутяжництва, винахідництва);- егоїстичність, самовпевненість, відсутність сумнівів;- віра в свою непогрішність; непоступливість, активність у відстоюванні своєї ідеї- завищена самооцінка.

7. Шизоидная психопатія. нетовариськість, відгородженість, замкнутість, скритність;- флегматичність, а й здатність на вибухи емоцій;- емоційна холодність, сухість;- відсутність емпатії;- велика близькість до природи і книгам, ніж до однолітків

8. Циклоидная психопатія, основна ознака якої - постійна зміна настрою (то підвищеного, то зниженого) з циклами від декількох годин до декількох місяців.

9.Патологічні потягу, до яких відносять клептоманію, піроманію, сексуальні психопатії (при яких статеве задоволення досягається тільки збоченим шляхом), у тому числі: гомосексуалізм (потяг до осіб своєї статі);- садизм (задоволення статевого почуття при заподіянні болю партнеру);- мазохізм (задоволення статевого почуття, коли біль заподіюється партнером);- педофілія (статеве влечніе до дітей);- содомія, зоофілія (статевий потяг до тварин);

Причин виникнення психопатій безліч, основними є наступні:

- спадкові чинники - у батьків-психопатів найчастіше народжуються і діти з аналогічною патологією - алкоголізм і наркоманія у батьків;

- різні фактори, що негативно впливають на плід у внутрішньоутробному періоді розвитку (алкогольна, нікотинова, наркотична інтоксикація матері, прийом ліків, отруєння чим-небудь, психічні травми та інфекційні захворювання, особливо вірусні, недоліки харчування, важкі токсикози вагітності, загроза переривання вагітності, відшарування плаценти та ін);

- родові травми, асфіксія в пологах, тривалі важкі пологи, накладення щипців та ін;

- черепно-мозкові травми, мозкові інфекції (менінгіти, енцефаліти), важкі отруєння в перші 3 роки життя дитини;

- тривалі виснажливі хвороби в перші 3 роки життя;

- недоліки виховання (атмосфера скандалів, пияцтва, неповна сім'я, вседозволеність і др .)

25) Аутизм - это расстройство развития нервной системы, характеризующееся нарушением социального взаимодействия, вербальной и невербальной коммуникации, и повторяющимся поведением, существуют сложности во взаимодействии с внешним миром, по этому поводу возникают нарушения в социализации. Человек с аутизмом типично избегает общения: всякое нарушение повсяк-дневного распорядка и стереотипов оказывается для него трагедией; однако интеллект аутиста снижен далеко не всегда, часто оказываются так называемые «островки знания» - области, в которых способности больного достигают нормального или даже гениального уровня.