- •Становлення і розвиток людської психіки як екосистеми соціальної взаємодії і взаємовпливу.
- •2. Концепція п. Бергера і т. Лукмана про процеси і структури соціальної реально¬сті.
- •Об'єктивний і суб'єктивний рівні соціальної реальності.
- •4. Свобода, трансцендентність, творчість як екзистенційні характеристики людини та їх значення для психології впливу.
- •21. Зміст та критерії маніпуляції.
- •22. Прийоми маніпулятивного впливу та аргументації.
- •23. Обман як різновид маніпуляції.
- •24. Причини, які примушують людину маніпулювати
- •27. Зміст та особливості сугестивного впливу.
- •26. Етичний аспект маніпулятивного впливу.
- •28. Самонавіювання як різновид сугестивного впливу.
- •29. Навіюваність як особистісна характеристика.
- •30. Ситуативні фактори навіюваності. Сугестивний вплив у великих соціальних групах.
- •31. Переконання як різновид психологічного впливу.
- •32. Особливості та правила переконання.
- •33. Способи переконання (інформування, роз’яснення, доведення).
- •34. Техніки аргументації (метод позитивних відповідей Сократа, розгорнута аргументація, двостороння аргументація).
- •36. Умови зараження (емпатія, експресивність, залучення партнера до виконання спільних дій)
- •37. Наслідування як різновиду психологічного впливу.
- •38. Шляхи здійснення та вікові особливості наслідування.
- •40. Форми санкціонування як психологічного впливу (примус і спонукання).
- •41. Психологічний вплив як шлях реалізації насильницьких дій суб’єкта.
- •42. Групове мислення (і. Дженіс) і групова дискусія.
- •44. Експеримент Еша і концепції конформності.
- •45. Теорія когнітивного дисонансу л. Фестінгер. Експерименти с. Мілгрема: підпорядкування авторитету, груповий тиск - негативні і позитивні ефекти, вплив змі.
- •46. Тюремний експе¬римент ф. Зімбардо. Експеримент м. Шерифа (міжгрупові відносини). Експерименти е. Аронсона, метод «складової картини-головоломки».
- •47. Дженіс і Пратканіс про групове мис¬лення. Концепція м. Покрасса щодо мотиваційних механізмів впливу на поведінку людини.
- •Серцевиною педагогічної діяльності а.С. Макаренка є його досвід щодо органічного поєднання навчання з продуктивною працею
- •49. Принципи (техніки) впливу (за р. Чалдіні).
- •50. Ефекти соціальної перцепції. Причини, за якими люди піддаються впливові.
- •51. Техніки захисту від маніпуляції.
- •52. Правила конструктивного протистояння впливові та здійснення впливу.
- •53. Зміст соціального впливу.
- •54. Групова поляризація, вплив меншості, соціальний конформізм, переконання і зміна установок формування соціальних норм.
- •55. Теоретичні підходи до вивчення і трактування соціального впливу.
- •56. Концепція суб’єктивної валідності л. Фестінгера.
- •57. Теорія неформального соціального спілкування л. Фест
- •58.Теорія нормативного та інформаційного соціального впливу м. Дойча і г. Джерарда.
- •59.Теорія ймовірнісного опрацювання р. Петті і Дж. Качоппо.
- •60.Теорія конверсії меншості с. Московічі.
- •61.Процеси соціального впливу за г. Ч. Келманом (поступливість, інтерналізація, ідентифікація).
- •62.Структура публічного виступу. Вступ, встановлення контакту між аудиторією і доповідачем.
- •63.Емоційна складова публічного виступу.
- •64.Невербальні засоби спілкування з аудиторією. Зміст повідомлення.
- •65.Ефекти пов’язані з запам’ятовуванням інформації.
- •66.Особливості мовлення у публічному виступі.
- •67.Техніки підсилення змісту повідомлення.
28. Самонавіювання як різновид сугестивного впливу.
Під сугестією розуміють форму міжособистісного й міжгрупового спілкування, при якому передання інформації відбувається за допомогою частково неусвідомлюваного, направленого сигналу на вербальному чи невербальному рівнях. Сугестія відрізняється від переконання зниженим рівнем критичності й потреби у верифікації інформації.
Особливо ефективні сугестивні технології в інтернеті з певних причин: усе ще висока довіра до неофіційних ресурсів мережі; аудиторія може бути залучена до інформації надією розв'язати будь-які проблеми; формування мережевих співтовариств на основі емпатії (співчутті). Сугестивні технології можуть торкатися нервово-психічних процесів і соціальних уявлень, настанов, суспільних норм, цінностей, думок, а також індивідуальної самосвідомості відвідувачів інтернетних ресурсів. Сугестивний вплив на мережеві співтовариства може спонукати їхніх представників до певних дій у реальному світі. "Навіювання й самонавіювання ... підсилює почуття й прагнення, піднімаючи до надзвичайного ступеня активність народних мас... Не підлягає ніякому сумніву, що психічний мікроб у відомих випадках виявляється не менш згубним, ніж фізичний мікроб, спонукаючи народи на сприятливій до того основі до спустошливих війн і взаємознищення, збуджуючи релігійні епідемії. ... проте, навіювання в інших випадках ... сприяє захопленню народів як єдиного цілого до найбільших подвигів, що залишають найвищою мірою яскравий і величний відбиток в історії народів" (В.Бехтєрев).
Щоб результативно впливати на людину, сугестивні технології в інтернеті повинні ґрунтуватися на значущих мотивах і потребах людини. За А.Маслоу, це початкові потреби - у захищеності, визнанні, задоволенні фізичних потреб.
Насамперед сугестивному впливу найбільш піддана аудиторія, що прагне розв'язати певні проблеми:
1. Люди активно шукають інформацію про проблему, що стосується їх, і фіксують інформацію, яка надходить до них зненацька та пропонує порятунок від проблеми.
2. Сила сугестивного впливу визначається ступенем віри людей у те, що існують перешкоди, які обмежують їхню спроможність реалізовувати плани.
3. Можливість сугестивного впливу зумовлюється рівнем причетності - ступенем, до якого людина відчуває себе залученою до певної ситуації й вирішує, чи діяти їй і яким чином.
29. Навіюваність як особистісна характеристика.
Психологи вказують на різні види групового впливу на особистість. Один вид здійснюється переважно у групах, що випадково виникають, стихійно формуються і не пов’язані змістовною спільною діяльністю окремих індивідів, які опинилися у складі цієї групи. Характерно також, що подібні групи звичайно є досить численними утвореннями з нестійкими міжособистісними відносинами, які виникають на короткий термін і детермінуються випадковими приводами.
У подібних випадках психологічний вплив групи на особистість зазвичай має характер “ефекту натовпу”, або підкорення цієї особистості своєрідній і часто небезпечній так званій “психології юрби”. Основними формами взаємодії людей у юрбі, як правило, стають зараження, наслідування, навіювання, переконання тощо. Причини утворення подібних випадкових груп і виникнення вказаних видів узаємодії особистостей в їхньому складі можуть бути різними. Однією з них має вважатися раптова небезпека, яка зумовлює паніку, що миттєво охоплює натовп та істотно утруднює дії та заклики тих окремих людей, котрі не піддалися паніці та здійснюють спроби заспокоїти натовп. Серед інших поширених причин, що зумовлюють виникнення специфічних психологічних станів “юрби”, можна назвати: популярні спортивні заходи типу футбольних матчів, які привертають до себе увагу багатьох тисяч уболівальників; вплив засобів масової інформації; окремі масові форми сучасної культури з виступами кумирів молоді на стадіонах, де вони збирають величезну аудиторію. Подібний же вплив характерний і для реклами, моди, окремих форм політичної або релігійної пропаганди.
Для аналізу сутності зазначених способів впливу випадкової групи на особистість розгляньмо його основні види. Зараженням прийнято вважати такий тип масового впливу, який інтегрує на емоційній основі членів однієї групи або великі маси людей. Історія знає багато випадків емоційного зараження мас: релігійні екстази (хрестові походи, аутодафе); масові психози на ґрунті чуток про пожежі, епідемії; спортивні азарти; екстази молодіжної аудиторії на концертах рок- і поп-музики тощо. Зараження виникає на основі несвідомої, мимовільної схильності людини до певних емоційних станів: гніву, агресії, радості, азарту, паніки тощо. Тут має місце не свідомий аналіз ситуацій чи зразків поведінки, а передання психічних станів. Оскільки це явище виникає серед множини індивідів, то тут діє механізм взаємного посилення емоційних впливів людей, що спілкуються.
Керівникам і всім працівникам органів публічної влади необхідно добре розуміти як психологічні механізми масового зараження, так і засоби активної протидії його впливу, особливо у випадках надзвичайних ситуацій, коли зараження істотно посилюється через взаємодію і взаємний вплив багатьох учасників. Подібні ситуації, як уже відзначалося вище, називаються панікою. Приводом для виникнення й поширення паніки може виступати якесь повідомлення, здатне викликати в окремих людей емоційний шок. При цьому можливе утворення слухових чи зорових галюцинацій, які посилюють і без того істотний вплив юрби на людину. Таким чином, для профілактики слухів важливі визначеність ситуації та впорядкованість дій людей.
