Глава 3.

АРЕАЛ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ зайцеподібні У ПІВДЕННИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ.

3.1 Заєць-русак,

Багато зайцеобразньїе ведуть майже оседльїй спосіб життя.Під час суворих зим раніше на півдні Украіньї спостерігали міграцію зайців, которьіе після сільньїх зимових бур і снігопадів рухалися великими табунами з північного сходу на південний захід. Такі кочівлі спостерігалися 2-3 рази на рік, під час которьіх звірята залягали на днювання, утворюючи великі скупчення (5-6 особин / 0-1,5 га). Причому самців в таких мігруючих групах бьшо значно більше, ніж самок. Іноді зайцьі йшли по льоду в Азовське море на 0,5 км від берега і далі, де залягали на отдьіх в ледяньїх торосів (Костюченко, 1930). У своїй славляться як надзвичайно книзі про зайця-русака А.М. Колосов і М.М. Бакеев (1947) приводять данньїе разньїх авторів про кочевках звірків, которьіе виникали в разньїх частинах південної Ук¬раіньї після гололедіцьі, сільньїх снежньїх бур і міцних морозів. Внаслідок ін- інтенсивного переміщення яблучка, в одних місцях їх чисельність сильно з- припиняється, а в інших збільшувалася. У 1923 р біля Маріуполя з'явилося так багато русаків, що отдельньїе мисливці за ніч добивали по 100 звірків, а некоторне - по 500! (Н. Неженцев). У той же час, одеські мисливці відзначали, що взимку 1927 р спостерігалася сильна откочевка русаків в північно-західному напрямків, Которн збиралися в группьі по 15-20 особин (В. Зіміновскій). Необьічайно інтенсивне переміщення зайців бьшо зафіксовано після сильного бурану в лютому 1928 року, коли снігом бьши засьіпаньї всі будівлі і парки на території ймення «Асканія Нова». Після заходу сонця, рятуючись від голодної смерті, тьісячі звірків за корот¬кеє час заповнили двори і площа населеного пункту (Б. Фортунатов). За сооб- щеніям разлічньїх мисливців, така ж перекочівлі зайців, зграйками до 20 особин у кожній, мала місце взимку 1928 рр. під час морозної погоди з сільньїмі північно восточньїмі вітрами в Мелітопольському районі Запорізької області, а також в дру¬гіх місцях Приазов'я.Багато зусиль бьшо витрачено на розселення русака і в Україні, метою кото¬рого бьіло «освіження крові», т. Е. Поліпшення генотипу, которий до справжнього вре¬мені ніким в країні не вивчався. До 1968 р в Поліссі бьшо віпущено 8280 особин, а в лісостепу - 631 (Павлов та ін., 1974). У степовій зоні найбільш активно зайців рассе- лялі в 1980-1986 рр, загальна чисельність которьіх склала 2166 особин. Всього за годьі Радянської влади на території 14 областей бьшо розселено понад 12 тис. руса¬ков. Однак, зто анітрохи не вплинуло на ліквідацію депресії популяцій зтого виду в Україні (Крайнєв, 1971), оскільки її главньїмі причинами бьша високая смертність звірків від посилився впливу різних антропогенних факторів, а не інбридинг. У 1958-1960 р в республіку навіть завозили зайця-русака з Польщі (п = 173) і бьівшей Чехословаччини (п = 488), которьіх інтродуковані в Київській, Чер- ніговской і Донецькій областях.Особливо непонятньїм зараз здається розселення зайця-русака в степовій зоні (табл. 3.12), де чисельність і щільність населення зтого звірка бьілі тоді і є зараз найбільшими в країні. Зокрема, в 1960 р близько двох десятків зайців відловили на півострові Бірючий (Азово-Сиваське заповедно- мисливське господарство) і випустили в степу заповідника «Асканія-Нова». У 1963 р з Гох «Вознесенське» і «Катеринка» (Миколаївська обл.) 158 особин перевезли до Дніпропетровської області і розселили в різних мисливських господарствах УТМР. У 1969 р 182 чеських і словацьких зайців било интродуцировано на території Велико-анадольського лісництва, 54 - в Яруцком урочище і 129 - на території Азовської лісової дачі в Донецькій областіТаблиця 3.72Данньїе про вьіпусках зайця-русака в степовій зоні *Годьівьіпуска Місця вьіпуска Кількістьособин Місця вилову1959 Донецька область Волновашскій, Красноармійський р-ньї 365 Чехословаччина1963 Дніпропетровська область Полювань. господарства районньїх організацій УТМР 158 Миколаївська областьТисяча дев'ятсот шістьдесят сім Полювань. господарства районньїх організацій УТМР 68 Запорізька область Запорізька область1992-1996 Полювань. господарства районньїх організацій УТМР 148 Запорізька область, Гох «Куйбьішевское» Миколаївська область+1964 Полювань. господарства районньїх організацій УТМР 68 Гох «Вознесенське» Херсонська область1960 Чапльїнскій р-н, заповідник «Асканія-Нова» 18 Азово-Сиваш. ГЗОХ* По: М.П. Павлов та ін "(1974) з доповненнями автора