39.Комплекс соціальної інфраструктури та сфера послуг в україні.

До складу соціального комплексу входять соціальна сфера (сфера послуг) й виробництво товарів народного споживання. Соціальна сфера, виробляючи послуги, сприяє розвитку людської особистості і відіграє важливу роль у суспільному відтворенні. Головна функція соціальної сфери - це підтримка трудових і соціальних здібностей кожної людини в межах суспільно необхідних кількісних і якісних норм шляхом задоволення духовних потреб; підвищення загальноосвітнього й професійного рівня населення; покращення здоров' я нації. Соціальна інфраструктура складається із соціально-споживацького й соціально-культурного комплексів. Соціально-споживацький комплекс включає торгівлю, громадське харчування, житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, охорону навколишнього середовища, громадський транспорт, зв' язок, кредитування і державне страхування. Соціально-культурний комплекс включає освіту, науку, релігію, культуру і мистецтво, охорону здоров' я, фізкультуру і спорт, інститути громадського суспільства, сім' ю. Житлово-комунальне господарство. Незважаючи на постійне поліпшення рівня благоустрою житла, в житлово-комунальній сфері існує багато проблем. Серед них - підвищення темпів якісного соціального житлового будівництва, упровадження нових форм управління житловим фондом, заснованих на колективній власності мешканців. Торгівля і громадське харчування. Показником, що характеризує розвиток торгівлі є роздрібний товарообіг, а товарообіг громадського харчування прогнозують окремим показником і вводять складовою до загального обігу роздрібного товарообігу. Ці показники відображують дію складної сукупності соціальних і економічних чинників (купівельна спроможність населення, розвиненість мережі торговельних закладів, товарна забезпеченість, інформаційна, транспортна інфраструктура тощо).

Білет №16

16. Основні грошово-кредитні, податкові, цінові регулятори з боку держави регіональної політики.

- грошово-фінансові (норма обов'язкових резервів, ставка міжбанківського кредиту, операції національного банку з державними облігаціями на ринку цінних паперів);

- податкові фактории: види і ставки податків (місцеві, загальнодержавні, з ПДВ, податок на прибуток, на землю); об'єкти оподаткування (юридичні особи, малі і середні підприємства, фізичні особи); пільги (екологічні проекти)

- цінова політика як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку – регулювання державою цін на певні види продукції

- норми амортизаційних відрахувань - включається в собівартість, виключається із податку на прибуток; прискорена амортизація;

- квоти – дозвіл на виробництво певного обсягу продукції і продаж. Ліцензії- дозвіл держави на ведення певної діяльності

- зовнішньоторговельні (ліцензії на здійснення операцій) та митні регулятори – збір на товари, які ввозяться або вивозяться (захист внутрішнього ринку, створення конкуренції)

- дотації і субсидії для економічного розвитку, господарювання в ринкових умовах;

важелі бюджетного регулювання які дозволяють вирівнювати бюджети регіонів. Субсидії наддаються на цільові програми

- державне і регіональне замовлення (стимулювання поставок продукції і надання послуг для державних потреб).