Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Poradnyk.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
442 Кб
Скачать
☆

3. Знаки альтерації.

Крім основних, у музиці використовуються похідні звуки. Вони утворюються внаслідок підвищення чи пониження (альтерації) основних звуків. Знаки, що вказують на ці зміни, називаються знаками альтерації. Вони позначаються:

дієз () – підвищення на півтону;

дубль-дієз () – підвищення на тон;

бемоль () – пониження на півтону;

дубль-бемоль () пониження на тон;

бекар ( ) – скасування попередніх знаків.

Знаки альтерації пишуться праворуч від ключа, перед тактовим розміром або перед нотами:

Знаки альтерації, написані праворуч від ключа, називаються ключовими й діють протягом твору. Знаки альтерації, що пишуться перед нотами, називаються випадковими й діють протягом такту в межах однієї октави.

Рівність звуків за висотою при різному їх значенні і записі називається енгармонізмом звуків. Наприклад до-дієз енгармонічно рівний звуку ре‑бемоль, мі-дієз дорівнює звуку фа і т.д.

Крім складових, застосовуються буквенні позначення звуків, що базуються на латинському алфавіті:

C (c) – до; D (d) – ре; E (e) – мі; F (f) – фа; G (g) – соль; A (a)– ля; H (h ) – сі.

Похідні ступені позначаються шляхом додавання до назви ноти складів-приставок: is (дієз), es (бемоль), isis (дубль-дієз), eses (дубль-бемоль).

Наприклад: cis (до-дієз), cisis (до-дубль-дієз), des (ре-бемоль), deses (ре-дубль-бемоль).

Винятки: сі-бемоль позначається буквою b, мі-бемоль – es, ля-бемоль – as.

Буквені позначення використовуються й при назві тональностей. При цьому додаються назви ладів: мажор – dur, мінор – moll. Для запису мажорних тональностей використовуються великі букви, а для мінорних – малі. Наприклад: C-dur (до-мажор), d-moll (ре-мінор), Des-dur (ре-бемоль-мажор), b-moll (сі-бемоль-мінор).

4. Паузи.

Перерва у звучанні називається паузою. Кожна пауза, подібно як і нота, має визначену тривалість:

Для збільшення тривалості паузи використовується крапка, яка подовжує її на половину:

5. Ритм, метр, темп.

Ритм – це співвідношення тривалостей звуків у їх послідовності.

В музиці звуки організовані в часі. Рівномірне чергування сильних і слабких долей в музиці називається метром. Доля метру може виражатися різними тривалостями.

“Пульсація” музичного твору може бути швидкою чи повільною. Швидкість чергування сильних і слабких долей в музиці називається темпом. Темпи бувають повільні, помірні і швидкі.

6. Такт, затакт, тактова риска, розмір.

Тактом називається відстань від однієї сильної долі до наступної. У нотному записі такти відділяються один від одного вертикальною поперечною рискою. Вона називається тактовою рискою і ставиться перед сильною долею для того, щоб її виділити. Отже, перша доля у такті завжди сильна. Якщо музика починається з слабкої долі, то на початку утворюється неповний такт, що називається затактом.

Такти можуть бути різного розміру. Розмір вказує на кількість визначених тривалостей у такті. Наприклад, розмір 2/4 означає , що сильна і слабка доля будуть чергуватися рівномірно: > – | > – | і т.д.

У розмірі 3/4: > – – | > – – | і т.д.

У розмірі 4/4: > – < – | > – < – | і т.д.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]