10. Обернення інтервалів.

Оберненнням інтервалу називається перенесення нижнього звука на октаву вгору (або верхнього на октаву вниз). В сумі інтервал і його обернення складають чисту октаву.

Наприклад:

При обернення інтервалів існують такі закономірності:

чистий ↔ чистий

малий ↔ великий

зменшений ↔ збільшений

пріма ↔ октава

секунда ↔ септіма

терція ↔ секста

кварта ↔ квінта

Наприклад, велика секунда дає в оберненні малу септіму, а збільшена кварта – зменшену квінту.

11. Характерні інтервали.

Характерними називаються інтервали, які зустрічаються в гармонічних видах мажору і мінору. У кожний характерний інтервал входить VII підвищений щабель у мінорі, а також VI понижений щабель у мажорі. Характерні інтервали складають дві пари (звуки в цих парах однакові, але подані в оберненні):

зменшена септіма ↔ збільшена секунда;

зменшена квінта ↔ збільшена кварта.

Поскільки в склад характерних інтервалів входять нестійкі звуки, їх слід розв’язувати. Розв’язання відбувається за принципом переходу нестійких звуків у стійкі.

12. Лад і тональність. Мажорний і мінорний лади.

Слово “лад” слов’янського походження, означає згода, мир, злагодже­ність, впорядкованість. У музиці лад означає взаємозв’язок і організацію зву­ків між собою. Об’єднання звуків, різних за висотою, що взаємодіють між со­бою називається ладом. Основний звук ладу – самостійний щабель, до якого притягуються інші – називається тоніка.

Найбільш поширені в європейській музиці – мажорний і мінорний лади. В основі мажору – тонічний тризвук, що складається з в.3+м.3. За буквенною системою позначається dur.

Натуральна мажорна гама має таку будову – в.2, в.2, м.2, в.2, в.2, в.2, м.2:

Крім натурального, розрізняють гармонічний і мелодичний мажор.

Гармонічним називається мажор, що відрізняється від натурального VI пониженим ступенем (тобто утворюється зб.2 між VI і VII ступенями):

Мелодичним називається мажор, що відрізняється від натурального VI і VII пониженими ступенями:

Мінорним називається лад, у якому на тоніці утворюється мінорний тризвук. За буквенною системою позначається moll. В основі мінору – тонічний тризвук, що складається з м.3+в.3. Побудова гами натурального мінору – в.2, м.2, в.2, в.2, м.2, в.2, в.2:

Крім натурального мінорного ладу, у процесі розвитку музики поширення набули гармонічний і мелодичний мінор.

Гармонічний мінор відрізняється від натурального підвищеним VII ступенем, що утворює зб.2 між VI і VII ступенями:

Мелодичний мінор відрізняється від натурального підвищеними VI і VII ступенями у висхідному положенні. В низхідному положенні підвищені ступені анулюються і, відповідно, гама у має будову натуральної:

Стійкими звуками є I, III, V, які в поєднанні складають тонічний тризвук. І щабель називається тонікою. У гамі до-мажор стійкі звуки (тонічний тризвук) – до, мі, соль:

Нестійкими є VII, II, IV, VI ступені. VII і II мають додаткову назву ввідні звуки, оскільки, оточуючи I ступінь, ніби вводять в нього. Нестійкі звуки розв’язуються у стійкі з метою досягнення відчуття завершеності в музиці, особливо в кінці твору. Розв’язання нестійких звуків відбувається за правилом: VII щабель – в I щабель; II – в I або III; IV – в III або V; VI – в V щабель.

Головні ступені в тональностях – I, IV, V. Вони мають назви: