- •Розділ 3. Моделювання та верифікація матеріально-інформаційних процесів гвс
- •3.1. Специфікація предметної області інтегрованого виробництва
- •3.2. Базовий апарат сіткових моделей дискретних виробничих процесів
- •3.2.1. Основні визначення та правила роботи сіток Петрі
- •1. Теоретико-множинне визначення сіток Петрі.
- •2. Графічне представлення сіток Петрі
- •3. Матричне подання.
- •4. Правила роботи сітки Петрі.
- •1. Обмеженість сітки.
- •2. Збереженість сітки.
- •3. Живучість сітки.
- •3.3. Модифікації сіткових моделей дискретних виробничих процесів
- •3.3.1. Призначення класів сіткових моделей дискретних виробничих процесів
- •1. Кольоровi сітки.
- •3.2.2. Властивості сіток Петрі
- •2. Часові сітки.
- •3. Предикатнi (прiоритетнi) сітки.
- •4. Інгібіторні сітки Петрі.
- •5. Ієрархічні сітки Петрі.
- •3.3.2 Кольорові сітки Петрі
- •3.3.3. Ієрархічні кольорові сітки Петрі
- •3.4. Засоби верифікації та аналізу властивостей сіткових моделей
- •3.4.1. Дослідження дерева досяжності
- •3.4.2. Дослідження матричного подання сітки Петрі
- •3.4.3. Редукційний аналіз структури і динаміки роботи сітки Петрі
- •3.4.4. Методи аналізу модифікацій сіток Петрі
- •3.5. Методика сіткового моделювання процесів функціонування гвс
- •1. Визначення схем руху предметів виробництва по обробних ресурсах і виділення типових операцій і процесів.
- •2. Структуризація повного опису функціонування системи.
- •3. Формування опису матеріальних потоків і станів виробничих ресурсів.
- •4. Параметризація моделі згідно з визначеними технологіями виготовлення і допустимими схемами руху матеріальних потоків.
- •5. Визначення початкового стану системи.
- •Контрольні запитання
2. Часові сітки.
Цi сітки використовуються для реалiстичного вiдображення процесiв та подiй, якi вимагають для свого звершення певного часу.
В часових сітках кожній позиції призначається час затримки маркера, який враховується при виконаннi процедури перевірки умови збудження переходів, тобто якщо маркер надійшов до позиції, то протягом встановленого часу цей маркер не враховується у правилi збудження будь-якого переходу сітки, пов’язаного вхідною дугою з цією позицією.
Часові сітки частіше використовуються у випадках, коли необхідно виконати певні розрахунки часу роботи модельованих об’єктів або виконати кількісний аналіз роботи системи.
Сітки Петрі виду (P, T, F, H, Z, 0) називаються часовими сітками Петрі, де Z : P R+ – час затримки маркерів у позиціях, R+ – множина додатних дійсних чисел.
Функціонування часових сіток підпорядковується наступним правилам:
1) маркери в позиціях можуть перебувати в двох станах: доступному і недоступному;
2) переходи tj T вважаються ініційованими, якщо для них виконані умови збудження pi tj : (pi) F(pi, tj) і у кожній позиції є відповідне цій умові число доступних маркерів;
3) переходи
спрацьовують миттєво у той самий момент,
коли вони виявляються ініційованими.
При спрацьовуванні з кожної позиції
видаляються F(pi, tj)
доступних маркерів, а в позиції
додаються H(tj, pr)
маркерів;
4) кожен маркер, що зробив перехід з pi у pr, буде недоступним у позиції pr протягом часу Zr починаючи з моменту його появи в pr, тобто Zr – час блокування маркера в позиції pr, по закінченні якого маркер знову стає доступним.
3. Предикатнi (прiоритетнi) сітки.
Ця модифiкацiя сіток Петрi використовується для моделювання детермiнованої поведiнки виробничих систем. В цих сітках вибiр переходу, котрий повинен спрацьовувати, задається предикатом (прiоритетом), який додатково визначає умови збудження кожного переходу, що пребуває у конфлiктi за маркери сітки вiдносно iнших збуджених переходiв. Таким чином, предикат визначає прiоритетнiсть надання маркерiв збудженим переходам та черговiсть їх спрацьовування.
4. Інгібіторні сітки Петрі.
При описі алгоритмів управління ГВС сітками Петрі необхідно мати засіб, за допомогою якого забороняється повторне ініціювання операторів під час їх виконання. Для цього вводяться інгібіторні (забороняючі) дуги, що виконують перевірку сітки на нульове маркування. Сітки, що мають інгібіторні дуги, називаються інгібіторними.
Інгібіторна сітка
представляє собою сітку Петрі, доповнену
спеціальною функцією інцидентності
,
яка вводить інгібіторні дуги для тих
пар (p, t), у яких FI(p,
t) > 0.
В результаті умова збудження переходу t в інгібіторній сітці має наступний вигляд:
.
Інгібіторні дуги зв’язують тільки позиції з переходами (на рисунках їх відображають не стрілками, а маленькими колами) (рис. 3.7). Спрацьовування переходу в інгібіторній сітці виконується відповідно до правил простої сітки Петрі, тобто позиції, пов‘язані інгібіторними дугами з спрацьованим переходом не змінюють свого маркування.
В загальному
випадку інгібіторні дуги можуть мати
кратність
,
що призводить в умові збудження переходу
до перевірки
на неперевищення кількості маркерів
значення кратності дуги.
Рис. 3.7. Інгібіторна сітка
