Тема 1. Влаштування підпірних стінок та сходів на садово-паркових

об’єктах.

Мета: навчитися добирати конструкції і розраховувати необхідні матеріали для створення, на садово-паркових об’єктах, підпірних стінок та сходів.

Завдання:

• підібрати типи конструкцій та визначити технології будівництва підпірних стінок та сходів;

підібрати та розрахувати необхідну кількість матеріалів для будівництва підпірних стінок та сходів;

• графічно виконати типи конструкцій підпірних стінок та різні види дренажів;

• виконати і оформити креслення згідно з вимогами;

• описати та обгрунтувати запроектовані рішення і оформити дані у пояснювальну записку.

Вихідні дані

Кожен студент обирає або отримує завдання для виконання індивідуальної лабораторної роботи. У додатку А наведені приклади сходів, підпірних стінок і дренажів.

Методичні вказівки до виконання геми

Сходи, пандуси, відкоси і підпірні стінки, являючись важливим функціональним елементом благоустрою території, мають важливе естетичне значення. Вони сприяють просторовій організації озеленених територій,

створенню багатопланових і ярусних ландшафтних композицій, а також сприяють виявленню їх просторового масштабу.

Пандуси і східці - слугують для зручності руху по нахиленим поверхням території.

Пандуси звичайно застосовують при схилах до 8% Вони поєднуються із невеликими бордюрами, відкосами і підпірними стінками. Частіше усього мають односкатний і рідше двоскатний поперечний профіль. На пологому спуску-підйомі пандусу покриття повинне бути шорстким і твердим; такими властивостям відповідає бетон і плитка. Пандус буває у 3-4 рази довшим від східців і при одній і тій же висоті можуть інколи мати широкі, дуже низькі, з нахилом верхньої поверхні східці. У останньому випадку таке пристосування називається італійським пандусом.

Паркові східці (сходи) є спеціальним пристосуванням для переходу з одного рівня рельєфу на інший і грає важливу архітектурно-художню роль у парковому ландшафті. За своїм призначенням та оформленням східці підрозділяють на:

• головні - парадні, зі скульптурами, квітковими вазами, оригінальними світильниками та боковим каменями чи крилами, які встановлюються на головних алеях та магістралях і мають ширину більше 10 м;

• другорядні, розташовуються на бокових алеях і доріжках, завширшки 2,5-10 м, з простими бортами та перилами, але оригінальні за конструкцією;

• стежкові, прокладені по пішохідних доріжках завширшки до 2,5 м, із східцевими маршами або окремими кам’яними східцями.

Схил паркових східців складає 1:3, мінімальна ширина сходинки 40 см, висота 8, 12 або 15 см. Ширина сходів визначається залежно від конкретних умов і естетичний уподобань автора проекту, але не повинна бути менше 75 см (смуга руху однієї людини). Такі розміри паркових сходів забезпечують комфортність прогулянкового руху і подолання підйому або спуску. Будівельний матеріал для сходів - кам’яні тверді і гірські породи, часом використовують вапняк, піщаник та ракушняк.

У приміській лісопарковій зоні можливе будівництво цегляно-клінкерних і дерев’яних сходів. При влаштуванні сходів на стежках можна використовувати природне каміння, яке має горизонтальні поверхні або ж стовбурові зрізи великих дерев. Для цього ретельно планують і ущільнюють щебенисту основу під східці, на неї наноситься цементно-піщаний розчин шаром 8-10 см. На основу із розчином встановлюють камені або дерев’яні бруси строго по вертикальним відміткам їх поверхні. Дерев’яні бруси попередньо обробляють антисептиком. Особлива увага при будівництві сходів приділяється їх з’єднанню із відкосами і підпірними стінками. Такі зони слід оформлювати грунтопокривними чи красивоквітучими рослинами. При влаштуванні сходів із бетонних блоків необхідно використовувати бетон марки не нижче М 300 із високою морозостійкістю.

Підпірні стінки призначені для закріплення крутих схилів і сполучення однієї ділянки з іншою при наявності перепаду рельєфу. Вони влаштовуються частіше усього на схилах, де передбачається майданчик і сходи, по межах об’єкту із прилягаючими нижче вулицями. Підпірні стінки повинні чітко організовувати простір, визначати межі композиційних ділянок, завершувати цікаві перспективи, підсилювати масштабне сприйняття і створювати естетично завершені ландшафтні композиції.

Залежно від умов рельєфу визначають кут схилу чи нахилу підпірної стінки за формулою: і=М, де і - кут схилу чи нахилу; h - висота

закладення стінки, м; 1 - довжина закладення, м.

Розрахункове співвідношення нахилу підпірної стінки рівне одній третій закладення від її висоти. Такий кут нахилу створює найбільш сприятливі умови при скиді атмосферних вод.

Підпірні стінки складаються із фундаменту, тіла і водовідводу. Висота стінки із каміння при сухій кладці складає не вище 4 м, з бетону і залізобетону -6 м; при висоті більше 6 м підвищується тиск на грунт та тіло стінки. Товщина фундаменту і глибина його залягання для високих стінок залежать від підстилаючи грунтів, але товщина не повинна бути менше 50-80 см. Ширину

фундаменту встановлюють на 15-20 см більшою за тіло підпірної стінки для забезпечення її стійкості.

До початку робіт із наземного благоустрою ділянки прокладають усі передбачені проектом підземні споруди, прив’язуючи їх до винесених в натуру вісей, кордонам доріжок і майданчиків. До них відноситься: прокладення відкритих канав і закритих дрен, труб водопроводу і каналізації, освітлювального кабелю і ін.

Відкриті канави прокладають ручним способом або за допомогою канавокопача. Вони не потребують ніяких будівельних матеріалів, по ним швидко і вільно стікає вода, їх легко та зручно ремонтувати у місцях накопичення води або пошкодження. У той час вони розділяють територію, віднімають корисну площу, порушують красу ділянки. Відкриті канави використовують у лісопарках і на другорядних ділянках великих парків.

Закритий дренаж являє собою систему закритих канав із підземним стоком води. Він коштує порівняно не дорого, потребує будівельних матеріалів, його важко ремонтувати, але він не помітний для глядачів, не віднімає корисної площі і його використовують на міських садово-паркових об’єктах і частково у лісопарках.

Строк служби закритого дренажу залежить від якості використаних матеріалів, проведених робіт, механічного складу грунту і вимірюється десятками років.

Правила і техніка виконання

Графічна робота виконується на ватманах форматів А-3, А-4 у туші або відмивкою у кольорі.

На кресленнях мають бути зазначені: рамка, штамп, підпис, перспектива влаштованих сходів і підпірної стінки на садово-парковому об’єкті, розрізи конструкцій із розмірами, а з табличного матеріалу - експлікація, умовні позначення, відомість розрахунку кількості садивного матеріалу (за необхідності).

Пояснювальна записка передбачає обгрунтування запроектованих рішень, щодо влаштування підпірних стінок, сходів, дренажів, опис та розрахунок необхідних матеріалів для їх створення, підбір і розрахунок кількості садивного матеріалу.

Креслення підшиваються до пояснювальної записки, яка оформлюється титульним листом формату А-4 і завершується списком використаної літератури та додатками (за необхідністю).

Завдання складається із аудиторної та самостійної роботи.

За час консультацій робота перевіряється, оцінюється і підписується викладачем.

Матеріали, інструменти та обладнання для виконання лабораторної роботи

Ватман, фарби, олівці (прості, кольорові), лайнери різної товщини, рапідограф, лінійки, лекала, рейсшини, кульман, мольберти, циркуль, курвіметри.