Розділ 3 емпіричний аналіз рівня обізнаності та особливостей сприйнятя моди сучасною студентською молоддю

3.1 Мода та її вплив на формування ціннісних орієнтацій на прикладі сучасної західноєвропейської культури

Мода наприкінці XX–початку ХХІ століття зазнала кардинальних змін. Вона стає важливим фактором еволюції сучасного суспільства, що визначає динаміку його розвитку, а також виступає в якості регулятора соціальних і економічних відносин. Поступово вона впливає не тільки на зовнішній вигляд людини і її речове оточення, але і на духовну сутність, самосвідомість, внаслідок чого відбувається формування нових ціннісних і світоглядних орієнтацій, відбувається зміна змістовних цінностей індивідів в сучасній західноєвропейській культурі [20,с.189]. У якій формі і яким чином феномен моди впливає на становлення і функціонування культурних стереотипів, цінностей і норм сучасного суспільства і в чому полягає питання, що зачіпає екзистенційну проблему, пов'язану, в свою чергу, з пошуком глобальних сенсів людського буття? Відповідь на питання важливе: для вироблення, в «тому числі, тих глобальних сенсожиттєвих орієнтирів, які зможуть забезпечити сучасним і майбутнім поколінням надійне, гарантоване і одухотворене існування в гармонії з суспільством, природою і з власним «Я».

Слід зауважити, що сенсожиттєві цінності можуть бути різними для окремого індивіда і суспільства в цілому, вони можуть збігатися один з одним, але можуть і кардинально відрізнятися. Наприклад, суспільство в своєму розвитку має дотримуватися цінностей гуманізму, але не завжди всі члени цього товариства поділяють цю позицію.

Мода відображає суспільно-політичне життя суспільства, найяскравіші події епохи, найважливіші культурні і наукові досягнення, звички і психологію сучасної людини, його художній світогляд. В сучасний період розвитку зростає роль моди як засобу спілкування, особливо в великих містах. Збільшення кількості щоденних контактів з незнайомими людьми призводить до поверхневого і короткочасного спілкування. Ціннісне наповнення, в цьому випадку, набуває зовнішність людини, що несе інформативний і первинний комунікативний характер [36,с.45].

Сучасна людина приймає символи моди, які користуються авторитетом на даний момент, в обмін на соціальні та психологічні блага (суспільне становище, престижну роботу, дружбу, любов). Людина нашої епохи подібна товару, який ще не має нічого з вище перерахованого, але прагне до цього. Людина–товар, за словами Е. Фромма, повинна мати «гарну упаковку», щоб вигідно продати себе. Таким чином, сучасна мода диктує окремій людині і суспільству в цілому певну модель поведінки. Цінністю стає сам процес наслідування моди, модність як така.

Мода дуже тісно стикається з людською природою. Вона є продуктом суспільства і одночасно службовець його розвитку. Новий світогляд, пов'язаний з реалізацією постмодерністського дискурсу, орієнтований на децентралізацію і багатовимірну свідомість. Різноманіття і плюралізм постмодерну привели до того, що в сучасній моді відсутній єдиний для всіх модний стандарт, єдина система норм і оцінок, як це було раніше. З'являється багато різних «мод», - характерних для стилів життя і відмінних рис поведінки різних соціальних групп [40,с.234]. Саме таким чином виявляєтся плюралізм моди, тобто існування в один і той же час різних, однаково модних і прийнятних для людини пропозицій, між якими залишається тільки вибір. Стає можливим щоденний вибір нового образу, довільна зміна зовнішнього вигляду, тіла і настрою. Багато авторів констатують кінець моди як феномена культури і можливий перехід її в іншу якість.

Сучасна мода, впливаючи на формування нових змістовних цінностей, в той же час сама є цінністю, освоєння якої залежить від особистих здібностей індивіда. Сьогодні модно у всьому підкреслювати свою індивідуальність. В даний час мода розуміється як прояв індивідуальності одних по відношенню до іншої частини суспільства. А парадокс моди полягає в тому, що люди, небайдужі до неї, одночасно прагнуть і до самовизначення, і до визначення свого положення в суспільстві. Мода дозволяє їм зображати себе саме тими, ким вони себе уявляють або хочуть бути. Постійно змінюючи зовнішній вигляд, люди демонструють прихильність новаторства, бажання домогтися визнання власного становища хоча б зовні. Оскільки саме «в зовнішньому вигляді людини мода проявляється найбільш виразно та зримо і носить загальний характер». Зміни моди в одязі, манерах, оформленні зовнішності людини відображають зміни в ціннісних орієнтаціях особистості і суспільства загалом.

Ще одна властивість сучасної моди, що дісталася у спадок від 20 століття – це її всеосяжність і універсальність. Мода за своєю природою явище інтернаціональне, так як до неї може приєднатися будь-який бажаючий, для неї не існує кордонів. З'явилося навіть поняття «глобальна мода» [39,с.254]. В кінці 20 століття мода була орієнтована на західні стандарти способу життя, нав'язуючи в основному, примітивні зразки масової американської культури. Однак останнім часом, інтернаціональна мода починає проявляти інтерес до своєрідності культурних традицій і самобутності різних народів. Культурна терпимість і етнічний плюралізм стали важливими здобутками сучасного суспільства», придбали ціннісне значення. Світова спільнота вже по-іншому оцінює наслідки глобалізації моди і тому, у всьому світі наростає протест проти загальної «американізації» культури.

Сучасна мода постійно змінюється. Завдання людини – пристосуватися до нововведень в рамках однієї вічної еволюції. Мода завжди сучасна, її орієнтованість на молодь, прогресивність і вимогливість до оновлення виступають своєрідним виправдувальним документом цієї еволюції. Універсальність сучасної моди проявляється і в тому, що вона вже не розділяє людей за віком і фізичними особливостями. У сучасному суспільстві наочно простежується тенденція до загального омолодження. Молодість сама по собі стала цінністю. Розвиток молодіжної моди є вкрай важливим для стабільності суспільства, адже задовольняючи потребу молодого покоління в самоствердженні, полегшуючи адаптацію в дорослому світі, молодіжна чи авангардна мода дозволяє «випустити пар», перетворити невдоволення суспільством в форми «безпечної» агресії. Шокуючий зовнішній вигляд і манера поведінки, музика і танці набагато безпечніше для громадського спокою, ніж захоплення екстремістськими політичними ідеями і участь в терористичних актах.

Ще одною особливістю сучасного етапу–є поява стилю «унісекс». Різницю у статі важко побачити в одязі, парфумерії, стилі, поведінці, життєвих цілях і цінностях. Емансипація і розвиток фемінізму привели до розвитку у багатьох жінок такої манери поведінки, яку традиційно приписують чоловікам: взяття відповідальності на себе за прийняття життєво важливих рішень, прагнення до фінансової незалежності і можливості використовувати її в повній мірі, прагнення панувати і інше. В той же час у деяких чоловіків спостерігаються нарцисизм, культ власного тіла та фінансова залежність від партнерки. Зрозуміло, що перераховані особливості більшою мірою проявляются у всьому, що стосується зовнішнього вигляду, особливо серед молодого покоління.

У 20 столітті західноєвропейське суспільство пережило бум сексуального розкріпачення і вседозволеності. На початку нового тисячоліття в Західній Європі спостерігається тенденція до відродження інституту традиційної сім'ї, яка відбувається за допомогою засобів масової інформації. Ними активно пропагуються цінності сім'ї та шлюбу, намагаючись, переконати в них молодь. Однак ми можемо припустити, що існує ще одна причина цього явища - людям набридає одноманітність, людство морально втомилося бути розпущеним. Хочеться знайти мир, стійкість, взаєморозуміння саме в сім'ї. І саме мода може в цьому допомогти.

У сучасному масовому суспільстві характерною рисою, свого роду цінністю, є престижне споживання актуальних, модних предметів, що має на меті рекламування своєї значущості, твердження себе у думці інших, не зважаючи на матеріальні витрати. І якщо в становому суспільстві модні зразки високого становища закріплювалися законом тільки для знаті, то в сучасному суспільстві, вони стали доступні всім, хто може за них заплатити. Володіння певними модними зразками дозволяє людині продемонструвати оточуючим своє реальне становище в суспільстві або створити видимість забезпеченості і багатства свого власника незалежно від його істинного фінансового становища. Зміщуються світоглядні установки: в моді не «бути», а «здаватися». У цьому проявляється демократизм сучасної моди [12,с.157].

В сучасних умовах слідування моді стає і своєрідним способом емоційної розрядки. «Специфічно нетерплячий» темп сучасного життя робить людей все більш емоційно неврівноваженими і розрядку вони знаходять у швидкій зміні мод, яка стає механізмом захисту від психологічних перевантажень, пропонуючи готові зразки поведінки особистості в масовому масштабі.

З іншого боку, сучасна людина–це в основному, мешканець великих мегаполісів з їх монотонним і одноманітним повсякденним життям. У зв'язку з цим стомлюваність нервової системи і психіки людини в сучасному індустріальному і урбанізованому суспільстві надзвичайно висока. Тому, «мода –одна з відповідей на нагальну потребу в психофізіологічній розрядці, особливо актуальну в зв'язку з монотонністю, емоційною бідністю, одноманітністю повсякденного життя сучасного городянина».

Тема культурної кризи є не менш актуальною на сьогоднішній день. У XX столітті загальне поширення набула масова культура, що відповідає запитам і потребам так званого «середньої» людини. Масова культура–це потужний інструмент впливу на свідомість і поведінку людей, пов'язані з поданням певного рівня і стандарту споживання в якості загальноприйнятого. Пропонуючи спрощене сприйняття світу, де все різноманіття людської поведінки, емоцій виражається через набір обмеженої кількості стандартних реакцій, символів, однакових для всіх, масова культура перешкоджає розкриттю і реалізації глибинних потреб особистості. У даній ситуації мода виступає як негативне явище, що сприяє поширенню масової культури. Індустрія моди за допомогою реклами та інших засобів масової інформації нав'язує однакові моделі одягу, музичні, літературні та політичні пристрасті, речове оточення, форми проведення дозвілля і т.д. Масова культура через моду пропагує повністю гедоністичний стиль життя без критичного сприйняття і осмислення навколишньої дійсності. Прагнення догнати моду, ні в якому разі не відстати – це, в першу чергу, набуток думки оточуючих людей, схвалення з їхнього боку. У меншій мірі в погоні за модою беруть участь люди, які бажають підвищити власну самооцінку, вони діють для самих себе і вже в самому собі хочуть бути вище інших. У прагненні випередити або хоча б не відстати від моди, людина живе вже не моральним почуттям, що не внутрішніми властивостями душі, в яких він мав би моральну гідність і незалежність. Мода, в якійсь мірі, сприяє втраті внутрішньої гідності людини, замінюючи його зовнішнім і показним. Марнославство і гордість за володіння модними новинками відводять особистість від справжніх духовних цінностей, осмислення людиною свого життєвого шляху, ведуть до поверхневого бездумному пізнання життя. Криза культури – це, в першу чергу, відсутність ціннісних орієнтирів, сенсовиконуючихпараметрів існування людства, підміна цінностей духовних – матеріальними, чому феномен моди в чималому ступені сприяє.