- •Нова естетична стратегія розвитку української літератури, руйнування “Карфагену української провінційності” (Юрій Шевельов), поява нової генерації українських митців слова.
- •Типи дискурсів у сучасній українській літературі: модерний, неомодерний, заповідально-селянський, постмодерний, феміністичний.
- •Модерний
- •Неомодерний
- •Заповідально-селянський
- •Постмодерний дискурс
- •Феміністичний
- •Асоціація українських письменників
- •Видавнича справа
- •Нова дегенерація
- •Пропала грамота
- •Західний вітер
- •ЛуГоСад
- •Червона фіра
- •Сучасні часописи та альманахи
- •Український поетичний авангард.
- •Загальні відомості про угрупування “Бу-ба-бу” та інші неоавангардистські групи.
- •ЛуГоСад
- •Нова дегенерація
- •Пропала грамота
- •Життєвий і творчий шлях Юрія Андруховича.
- •Біографія
- •Творчість
- •7.1. Характеристика основних поетичних збірок ю.Андруховича (“Небо і площі” (1985), “Середмістя” (1985), “Екзотичні птахи і рослини” (1991, 2003)). Постмодерність художнього дискурсу ю.Андруховича.
- •7.2. “Пісня мандрівного спудея” ю.Андруховича – ключ до розуміння творчого кредо автора. Пісня мандрівного спудея
- •7.3. Проблема переродження сучасних українців у поезії “Козак Ямайка” ю.Андруховича. Козак ямайка
- •Життєвий і творчий шлях о.Ірванця.
- •8.1. Жанр пародії у поезії о.Ірванця (цикл “Уроки класики”, “Любіть Охлахому”, “ Пісні східних слов’ян ” та ін.). Уроки класики
- •Любіть Охлахому
- •Пісні східних слов’ян
- •8.2. Метафізичні мотиви у поезіях “Мій хрест”, “Переночуй мене, вишневий саде”, “Короткий вірш про кінець світу”. Переночуй мене, вишневий мій саде.
- •Короткий вірш про кінець світу
- •Поетичний світ в.Неборака.
- •Творчість
Загальні відомості про угрупування “Бу-ба-бу” та інші неоавангардистські групи.
Бу-Ба-Бу
Бу-Ба-Бу (Бурлеск-Балаган-Буфонада) — літературне угруповання, засноване 17 квітня 1985 року у Львові. До його складу входять Юрій Андрухович (Патріарх), Віктор Неборак(Прокуратор) та Олександр Ірванець (Підскарбій). Прізвиська авторів походять від того, що Юрій Андрухович є найстаршим серед трьох, Олександр Ірванець став Підскарбієм через захоплення нумізматикою, а Віктор Неборак став Прокуратором через свою схильність до аналізу та літературознавства [1].
Перший публічний вечір «Бу-Ба-Бу» відбувся наприкінці 1987 року в Києві. Період найактивнішої діяльності Бу-Ба-Бу (23 концертні поетичні вечори) припав на 1987—1991 роки. Апофеозом Бу-Ба-Бу став фестиваль «Вивих-92», коли головну фестивальну акцію склали чотири постановки 1—4 жовтня 1992 року поезоопери Бу-Ба-Бу «Крайслер Імперіал» (режисер С. Проскурня). В 1995 році вийшла перша спільна книга бубабістів «Бу-Ба-Бу. Т.в.о.[...]ри» у видавництві «Каменяр». У 1996 році друкований проект «Крайслер Імперіал» («Четвер-6») практично завершив «динамічний період» існування Бу-Ба-Бу.
Літугруповання стало втіленням карнавального необарокового мислення, притаманного метаісторичній карнавальній культурі людства. Соціальним фундаментом метаісторичного карнавалу в Україні став підсвідомий масовий синдром зламу, що супроводжував розпад імперії і викликав дві метапсихічні складові: суспільну депресію і масову карнавальну сміхову рефлексію на катаклізм системи. Творчість учасників Бу-Ба-Бу в межах самого літугрупування стала ситуативно-концептуальним мистецьким відгуком на суспільну рефлексію. Бу-Ба-Бу заснувало свою Академію.
Академія Бу-Ба-Бу об'єднує членів Бу-Ба-Бу та поетів нагороджених премією Бу-Ба-Бу «За найкращий вірш року»:
Іван Малкович (1988)
Назар Гончар (1989)
Віхта Сад (1990)
Володимир Цибулько (1991)
Михайло Барбара (1992)
Олена Буєвич (1993)
Петро Мідянка (1994)
Микола Холодний (1995)
Галина Петросаняк (1996)
Юрко Позаяк (1997)
Сергій Жадан (1999)
Літугрупування стало втіленням карнавального необароково-го мислення, притаманного метаісторичній карнавальній культурі людства. Соціальним фундаментом метаісторичного карнавалу в Україні став підсвідомий масовий синдром зламу, що супроводжував розпад імперії і викликав дві метапсихічні складові: суспільну депресію і масову карнавальну сміхову рефлексію на катаклізм системи. Творчість учасників Бу-Ба-Бу в межах самого літугрупування стала ситуативно-концептуальним мистецьким відгуком на суспільну рефлексію. Бу-Ба-Бу заснувало свою Академію.
ЛуГоСад
Літературна група, до складу якої входять Іван Лучук, Назар Гончар і Роман Садловський. Група заснована у Львові 19 січня 1984 р. (датування за першою писемною згадкою назви в листі Н. Гончара до І. Лучука).
Назва складається з початкових літер прізвищ учасників: ЛУчук, ГОнчар, САДловський. Існують різні варіанти написання назви: ЛУГОСАД, Лугосад, ЛуГоСад, Лу-Го-Сад. Усі учасники групи народилися у Львові, в один рік закінчили Львівський університет (1986). Поетичний доробок лугосадівців найпоказовіше представлений у канонічному корпусі їхніх поетичних текстів — книжковому виданні «ЛУГОСАД: поетичний ар’єрґард» (1996), що складається з трьох частин: «Ритм полюсів» Лучука, «Закон всесвітнього мерехтіння» Гончара, «Зимівля» Садловського.
У лютому 1994 р. відбулася академічна наукова конференція «Літературний ар’єргард», присвячена 10-літтю ЛуГоСаду. Окремі вірші лугосадівців перекладені німецькою, польською, білоруською, словацькою, болгарською, англійською, італійською мовами.