1.4.Політичні відносини держави, основні завдання, функції.

Існували різні підходи вчених до визначення поняття держави та її суті.

Держава є центральним інститутом влади у суспільстві і концентрованим

здійсненням цією владою політики. Саме тому, і в теоретичному

осмисленні, і в побутовій свідомості, і в дійсності всі три явища —

держава, влада і політика — цілком природно ототожнюються. Розуміння

17

держави являє собою одну з найбільш складних проблем юридичної і

політичної науки. Теорія держави охоплює три групи генетичних і

функціональних проблем, пов’язаних з триєдиною основою походження,

формування й існування держави:

1) суспільною;

2) класовою;

3) політико-правовою та організаційно-структурною основою державної

діяльності.

Залежно від акценту на одній з цих основ склалися три різні підходи до

вивчення і дослідження держави:

1) політико-філософський і політико-науковий, який бере свій початок від

античної традиції, який актуальний і продовжує розвиватися й сьогодні,

при якому держава розглядається, як засіб вирішення “загальних справ”

(республіка) і регулювання відносин правителів (влади) і народу

(суспільства), а також, як засіб, що забезпечує політичне життя самого

народу і окремої людини;

2) класовий, породжений розподілом суспільства на антагоністичні класи і

знаряддя класової боротьби; відповідно до марксистської теорії: “Держава

є машина для пригноблення одного класу іншим, машина, щоб тримати у

покорі одному класові інші пригноблені класи”;

3) правовий та організаційно-структурний — як “юридична” держава,

джерело права і закону, що організує життя суспільства і діяльність

самої держави і її структур у системі політичних і суспільних відносин.

Таким чином, виділяються три ряди політичних відносин, які охоплює

18

держава, а отже, три її основні завдання, функції:

– організаційна, керівна, яка має на меті загальні цілі — збереження і

життєдіяльності, досягнення “загального блага”, єдності, встановлення

порядку регулювання взаємовідносин держави і народу, нації, етносу;

– специфічна функція панування і пригноблення, і в цьому розумінні

держава виступає не тільки, як засіб боротьби і підкорення, але й як

джерело конфліктів у відносинах між класами та держави і класів;

– і не менш специфічна функція “юридичної держави” — створювати правову

систему і управляти нею, регулювати роботу державного апарату і

відносини держави і суспільства зі всіма притаманними йому суспільними

відносинами (соціальними, економічними, правовими та ін.). [1; ст. 96]

Існує також інший розподіл визначення поняття держави. Це поняття

розглядають в субстанціональному, атрибутивному, інституціональному і

міжнародному значенні.

У субстанціональному значенні держава - організоване в певні корпорації

населення, що функціонує в просторі й часі.

В атрибутивному значенні - це устрій певних суспільних відносин, офіційний устрій певного суспільства.

В інституціональному значенні - це апарат публічної влади,

державно-правові органи, що здійснюють державну владу.

У міжнародному значенні державу розглядають як суб'єкт міжнародних

відносин, як єдність території, населення і суспільної влади.

19

Розділ 2. Порівняльна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави.