5.3. Визначення термінів тужавлення

Матеріали: гіпсова в’яжуча речовина, вода питна.

Рис. 5.2. Прилад віка: 1 – штатив приладу; 2 – рухомий циліндричний стрижень (маса разом із сталевою голкою становить 300±2 г); 3 – площадка для додаткового привантаження; 4 – покажчик; 5 – шкала; 6 – затискний гвинт; 7 – сталева голка; 8 – кільце; 9 – сталева пластина

Прилади. прилад віка з голкою (рис. 5.2), чаша для замішування, лопатка, мірний скляний циліндр, металева лінійка, секундомір, ваги.

Порядок виконання роботи

У чашу для змішування наливають необхідну для нормальної густоти тіста кількість води, потім всипають 200 г гіпсу. Суміш перемішують лопаткою протягом 30 с. Після цього отриманою сумішшю заповнюють попередньо змащене мастилом кільце приладу Віка. Надлишок суміші зрізують і вирівнюють поверхню ножем. Для видалення повітря, що могло потрапити в суміш, заповнене гіпсовим тістом кільце разом із пластиною чотири-п’ять разів струшують, піднімаючи і опускаючи одну зі сторін пластини на 10 мм.

Потім кільце ставлять під голку приладу Віка, приводять її у дотик з поверхнею тіста в центральній частині кільця. Строки тужавлення гіпсу визначають опускаючи голку через кожні 30 с так, щоб щоразу вона занурювалась у нове місце. Після чергового занурювання голку витирають вологою тканиною.

Час від початку замішування гіпсового тіста до моменту, коли голка приладу Віка під час опускання вперше не торкнеться дна кільця, вважається початком тужавлення, а час від початку замішування до моменту, коли голка приладу Віка під час опускання вперше зануриться у гіпсове тісто не глибше 1,0 мм – кінцем тужавлення. Час початку і кінця тужавлення визначають у хвилинах, починаючи відлік часу з моменту замішування гіпсової в’яжучої речовини з водою.

Отримані результати заносять до табл. 5.6.

Таблиця 5.6

Визначення строків тужавлення гіпсових в’яжучих речовин

Час замішуван-ня гіпсу з водою, __ год __ хв	Час початку тужав-леня _год__хв	Час кінця тужав-лення __год_хв	Строки тужавлення, хв		Вид гіпсової в’яжучої речовини за строками тужавлення	Індекс
			початок тужав-лення	кінець тужав-лення

Висновок: отримані результати слід порівняти з вимогами стандарту (ДСТУ Б В.2.7-82:2010) та навести раціональні галузі використання досліджених гіпсових в’яжучих речовин.

5.4. Визначення марки за міцністю

а б Рис. 5.3. Стандартна металева форма для балочок (а) і насадка для неї (б): 1 – затискний гвинт; 2 – піддон; 3 – бокові стінки; 4 – торцеві стінки

Матеріали: гіпсова в’яжуча речовина, вода питна, мастило, ніж, клаптик тканини.

Прилади: чаша для замішування, лопатка, мірний скляний циліндр, стандартна металева форма (рис. 5.3), секундомір, накладні сталеві пластинки для передачі навантаження на половинки балочок 40×40×160 мм (ДСТУ БВ.2.7-187:2009), прилад МИИ-100, гідравлічний прес (див. лабораторну роботу № 1).

Границю міцності гіпсового каменю при згині та стиску визначають на трьох зразках-балочках розмірами 40×40×160 мм.