- •Розділ 1. Система координат і вимірювання часу.
- •Лабораторна робота №1 Обчислення геоцентричних координат шсз по даним його топоцентричним координатам.
- •1. Обчислення прямокутних координат пункту
- •2. Обчислення координат пункту в геоцентричній системі
- •3. Обчислення топоцентричних прямокутних координат шсз
- •4. Обчислення геоцентричних прямокутних та сферичних координат
- •Розділ 2. Методи спостереження шсз та їх обробка.
- •Лабораторна робота № 2. Визначення сферичних координат α, δ штучного супутника Землі (шсз) за фотографічними спостереженнями.
- •Порядок виконання роботи.
- •Лабораторна робота № 3. Визначення сферичних координат α, δ по фотографічним спостереженням (спосіб Тернера).
- •Розділ 3. Незбурений рух шсз.
- •Мал..6 Взаємне розміщення 2-х матеріальних точок в інерціальній системі координат
- •Лабораторна робота № 4. Обчислення елементів незбуреної орбіти шсз.
- •Лабораторна робота № 5. Обчислення незбуреної ефемериди шсз.
- •Список літератури.
Лабораторна робота № 3. Визначення сферичних координат α, δ по фотографічним спостереженням (спосіб Тернера).
Вихідними даними є сферичні координати шістьох опорних зірок (αі δі ), результати вимірювань на стереокомпараторі (x'i y'i ) і фокусна відстань (f= 311,66 мм), які наведені в таблиці 7.
Табл..7
-
NN
α
δ
x'
y'
1
2
14h17m13.09s
38°57́΄42.56˝
69.632
54.054
3
14h12m42.72s
41°43́΄01.87˝
67.674
38.480
4
14h08m17.26s
40°58́΄38.43˝
73.475
40.188
5
14h21m49.95s
39°31΄17.43˝
63.954
53.231
6
14h17m17.42s
42°12́΄01.97˝
62.366
38.023
Серед.
ШСЗ
68.608
48.607
Згідно варіанту задаються наступні величини α1 = 14h22m02.30s + 1s ·N, δ1 = 41°02΄09.14˝ +1˝·N, x'1 = 60,491мм +0,01мм·N, y'1 = 45,771мм +0,01мм ·N.
Обчислення доцільно виконувати в таблиці, пояснення наведені в розділі 2.
Розділ 3. Незбурений рух шсз.
Рух в навколоземному просторі визначається рядом факторів, до яких відноситься притягання Землі (геопотенціал), Місяця, Сонця та інших планет сонячної системи, атмосферне гальмування, світовий рух, дія магнітного поля Землі та ін. З перерахованих факторів притягання Землі є головним, а всі інші мають другорядний характер.
Якщо припустити, що Земля є строго сферичною з рівномірним розподіленням щільності, тоді її потенціал співпадав би з потенціалом матеріальної точки, маса якої дорівнює масі Землі. Тоді при відсутності вище перерахованих факторів ШСЗ рухався б строго за законами Кеплера.
Рух, що підкоряється законам Кеплера називається незбуреним.
Закони Кеплера визначають рух ШСЗ і формуються наступним чином:
орбітою супутника є еліпс, в фокусі якого знаходиться центр мас Землі;
секторальна швидкість супутника постійна, т.б радіус – вектор супутника в рівні проміжки часу рівні площі;
відношення квадрату періоду обертання супутника до кубу великої півосі його орбіти є величина постійна.
Для введення рівнянь, що характеризують незбурений рух ШСЗ введемо геоцентричну інерціальну систему координат. Нехтуючи дією ШСЗ на Землю, так як маса Землі (М) значно більше маси ШСЗ (m), розглянемо прискорення ω, що задається Землею супутника внаслідок закону тяжіння (мал..6)
