1.2.5Роки воєнного лихоліття 1939-1945р.Р.

У вересні 1939р. Львівська область, як і вся Західна Україна ввійшла до складу СРСР. Одним із перших заходів нової влади стало приведення роздрібної ціни на електроенергію до рівня діючої в Радянському Союзі.

Завершивши 1939р. за старими економічними відносинами, енергетичні підприємства Львівщини з 1 січня 1940р. перейшли з капіталістичної форми ведення своєї економіки на соціалістичну. Фінансове забезпечення міської та окружної мережі було переведено на плановий режим замовлення коштів та постачання обладнання через Міністерства, або як тоді називалося, Комісаріати.

МЗЕ передали у відання тресту „Укркомуненерго”. У відповідності до Постанови Раднаркому УРСР від 5. 01. 40 р. на базі МЗЕ створили Львівське Районне енергоуправління тресту „Укркомуненерго”, діяльність якого охопила комунальну енергетику Львівської, Волинської, Івано-Франківської, Дрогобицької, Рівненської та Тернопільської областей.

Окружна електромережа у 1940р. розпочала будівництво ПЛ-30 кВ (у габаритах 110 кВ) Львів- Борислав, довжиною 82,5км, між двома електростанціями у Львові та Бориславі, які мали у цей час потужність, відповідно 26 мВт та 12 мВт.

На Львівській електростанції, станом на 1.01.1941р., було встановлено 5 турбогенераторів, загальною потужністю 24,6 мВт ( окремі турбогенератори мали таку потужність – 10 мВт, 6 мВт, 3,2 мВт, 3 мВт, 2,4 мВт). Максимум навантаження Львівської електростанції в грудні 1940р. зафіксовано на рівні 16,7 мВт, з них для м. Львова по міських фідерах відпущено 14 мВт, або 84 %. Відповідно навантаження Львівської окружної мережі складало лише 16 % . Разом з тим, живляча мережа 5 кВ м. Львова працювала у важкому режимі, практично без резерву. Її пропускна здатність - 17 мВт лише незначно перевищувала максимум навантаження, що у найближчий час вимагало прокладки додаткових кабельних ліній.

Радянські війська при відступі у 1941р. підірвали електростанцію у Бориславі і позбавили, тим самим, важливий промисловий та нафтодобувний центр електроенергії.

За роки війни електричне господарство міста та області зазнало значних втрат.

При відступі у 1944р. німці вивезли із Львівської електростанції в Німеччину 3 турбогенератори. Два із них, загальною потужністю 12,4 мВт, це були ті агрегати, які знаходилися у найкращому стані серед п”яти, наявних на початок війни. Третій - зовсім новий, потужністю 16 мВт, встановлений підчас німецької окупації. Крім того, з електростанції зняли і відправили у Німеччину 2 трансформатори 5/30 кВ, які забезпечували передачу електроенергії у Львівську окружну мережу 30 кВ. Решту обладнання і споруд електростанції було развалено вибухами від дев”яти фугасних бомб, закладених німцями у різних місцях електростанції. Від вибуху ушкодження отримало генеруюче обладнання і згоріли три градирні. Підходи до електростанції були заміновані.

Німецьке командування, ще у часі війни, демонтувало 107 км мідної повітряної мережі зовнішнього освітлення м. Львова, а також всі мідні проводи з окружної електромережі 6 кВ і замінили їх на стальні, перекроєм 25-50 мм2. Повністю, також, були вивезені всі запчастини з кольорових металів.