1.2.8Ріст електромережі у 1975-1995р.Р.

Нового витку розвитку енергетики дав ввід у 1975р. ПС-750 кВ „Західноукраїнська”, біля міста Ходорова, з лінією 750 кВ до ПС „Вінниця”, що з”єднала мережі нашої області з мережами та генеруючими потужностями центру України та індустріального Донбасу. Згодом ця підстанція стала опорною у передачі електроенергії з електростанцій України на експорт.

В 1975р. ПЛ Вінниця-Західноукраїнська працювала на напрузі 330 кВ, а 10 травня 1977р. зазначена лінія була поставлена під робоче навантаження на напрузі 750 кВ. Невеликий проміжок часу між цими двома датами вмістив у себе зусилля великої кількості фахівців, тонни опрацьованої документації, вміння приймати оптимальні рішення у складних ситуаціях.

Як приклад можна навести події 1975 року, пов'язані з вводом автотрансформаторів 750/330 кВ на підстанції „Західноукраїнська” та ПЛ-750 кВ до границі з Угорщиною. Згідно урядової програми ці роботи слід було завершити у ІІІ кварталі. Тодішнє літо видалося дощовим і монтажники ледь встигали за графіком. Особливих труднощів додавали складні гірські умови спорудження повітряної лінії 750 кВ. Проте, хід спорудження цієї ділянки електромережі загальнодержавного значення знаходився на щотижневому контролі в Москві і зрив намічених термінів виключався.

Виходячи з необхідності дотримання термінів опробування силового обладнання підстанції в роботі не менше трьох діб, автотрансформатор необхідно було включити не пізніше, як до 24-00 годин 27 вересня. З цим завданням справилися успішно. Напругу на автотрансформатор подали з низької сторони - 330 кВ з ПС “Вінниця” по новозбудованій ПЛ - 750 кВ, проте найголовнішим було те, що автотрансформатор був перевірений у роботі. Залишалося включити з автотрансформатора повітряну лінію 750 кВ до Угорщини. У зв'язку з тим, що угорська сторона відставала, на урядовому рівні прийняли рішення поставити під пробну напругу ділянку ПЛ від підстанції до границі. Згідно нормативу, повітряна лінія повинна була стояти під пробною робочою напругою 24 год., тому для підписання Державного Акту вводу в експлуатацію цілого комплексу у ІІІ кварталі, роботи слід було завершити до 24-00 год. 29 вересня 1975 року.

Введення нової підстанції 750 кВ докорінно змінило системні перетоки у електромережах Західної України. Раніше Львівська енергосистема працювала паралельно з енергосистемою „Мир” східноєвропейських держав соціалістичного блоку, що входили у Раду Економічної Взаємодопомоги, і відокремлено від енергосистеми Радянського Союзу. Така схема завдавала великих клопотів, адже дотримання договірних зобов”язань і забезпечення передачі електроенергії на експорт вважалося пріоритетним завданням для ВЕО „Львівенерго”, що відбивалося на надійності електропостачання власних споживачів. Частина електромереж була виділена, подібна до теперішньої схеми „острова” на паралельну роботу з єдиною частотою в енергосистемі „Мир”, а решту – залежно від випадку. В умовах дефіциту генеруючої потужності, або у випадках пошкоджень в магістральній мережі доводилося вводити розриви і частину підстанцій Львівської системи заживляти відокремлено з інших енергосистем України.

20 січня 1979 року на базі ПЛ-750 кВ ПС „Західноукраїнська” - Альбертірша було здійснено включення на паралельну роботу Енергосистеми „Мир” та Єдиної Енергосистеми СРСР. Міждержавних електромереж такої високої напаруги у Європі тоді ще не існувало. Для цього львівським енергетикам довелося розробити велику кількість необхідної технічної документації, схем на різноманітні нештатні ситуації і узгодити їх у Москві та Празі, де знаходився центральний диспетчерський пункт Енергосистеми „Мир”. Власне кажучи, роботи по налагоджуванні автоматики на ПС „Західноукраїнська”, пов”язану з приєднанням до неї нових ліній електропередачі, у ці роки не припинялися.

У 1977 році ввели повітряну лінію електропередачі, напругою 330 кВ від ПС „Західноукраїнська” до ПС „Південна”, розташованої у підміському селі Солонка, що значно покращило надійність електропостачання м. Львова.

Подальший розвиток магістральних мереж 750 кВ на території нашої області відбувся у 1980 році, з введенням ЛЕП ПС„Західноукраїнська” – Чорнобильська АЕС, що дозволило збільшити обсяги експортних поставок радянської електроенергії.

Одночасно зі збільшенням передачі електроенергії на експорт у цьому ж, 1980 році, для покращення електропостачання споживачів Львівської області, збудували нову ПС 330/110/35 кВ „Західна” та проклали лінію 330 кВ від ПЛ-330 кВ ПС „Західноукраїнська” – ПС „Південна”. Темпи монтажних та пускових робіт на мережах 330 кВ та 750 кВ упродовж 1975-1980 років були дуже жорсткими. Особливо складно було об”єднати графіки будівництва з постачанням обладнання, яке у цей час здійснювалося централізовано, за рознарядками з Москви.

У Радянському Союзі не зробили висновків зі світової енергетичної кризи 1973р. В той час, коли споживання електроенергії в розвинутих капіталістичних державах за період з 1973 р. до 1985р. залишилося без змін (а в розрахунку приведених витрат палива на одиницю ВВП і на душу населення за цей час навіть знизилося з 0,54 у.о. до 0,44 у.о. та з 4,78 у.о. до 4,63 у.о. відповідно), у СРСР щорічно рапортували про збільшення виробництва електроенергії на промислові витрати та розвідування нових родовищ енергоносіїв. Зрозумілими, з цього огляду, були і намагання західноєвропейських держав купувати відносно дешеву радянську електроенергію.

У 1987р. відбулася реорганізація структури збутової роботи у енергетичних об”єднаннях держави. До підприємств електричних мереж приєднали відділення енергонагляду. У кожному РЕМ”і ввели посаду заступника начальника з питань енергонагляду.

У 1975-1995рр. Львівське підприємство електромереж та Дрогобицьке підприємство електромереж , поряд з будівництвом системоутворюючих мереж 220 кВ та вище, завершили спорудження основної скелетної схеми мережі 35-110 кВ області, яка експлуатується у наш час.