Тема 9. Профілактика аліментарних та аліментарно-зумовлених захворювань

Актуальність теми

Одним з найважливіших факторів, який визначає здоров’я людини є раціональне харчування. Адекватне харчування є необхідною умовою нормального функціонування всіх органів і систем, підвищення стійкості організму до впливу інфекційних, радіаційних, екопатогенних та інших несприятливих факторів навколишнього середовища, а також відновлення порушеного хворобою гомеостазу, прискорення видужання і попередження рецидивів.

Проблема харчування і здоров’я (харчування і хвороба) тісно пов’язані. Аліментарний фактор у розвитку захворювань складає 40 % - 50 %. Недостатнє в кількісному і якісному відношенні харчування призводить до розвитку гіповітамінозів, гіпомікроелементозів, синдрому білково-енергетичної недостатності та ін. Саме раціональне харчування лежить в основі первинної і вторинної аліментарної профілактики багатьох захворювань.

Навчальні цілі

Знати значення основних харчових речовин у харчуванні різних вікових груп населення; роль харчових речовин для профілактики аліментарних та аліментарно-зумовлених захворювань.

Вміти проводити нутриціологічну профілактику аліментарних та аліментарно - зумовлених захворювань.

Базові знання, вміння та навички

Обмін речовин і енергії, регуляція обміну білків, жирів, вуглеводів і їх значення для людини; особливості обміну речовин і енергії різни вікових груп, обмін енергії при фізичній і розумовій праці. Групи працездатного населення в залежності від фізичної активності. Оцінка адекватності харчування, харчового статусу. Фізіологія і біохімія травлення; принципи раціонального харчування (нормальна фізіологія, біохімія, гігієна та екологія).

Значення у харчуванні основних нутрієнтів, потреби в енергії і харчових речовинах для різних груп населення (гігієна та екологія).

Клінічні ознаки при білковій, білково-енергетичній недостатності, основних видах вітамінної недостатності та недостатності мікро- та мікроелементів (біохімія, нормальна фізіологія).

Зміст теми

Аліментарні захворювання, класифікація, профілактика. Білкова, білково-енергетична недостатність, клінічні ознаки, причини виникнення, профілактика. Поняття про мікроелементози, клінічні ознаки при основних видах недостатності мікро- та макроелементів, причини виникнення, профілактика. Поняття про аліментарно – зумовлені захворювання, поширення в Україні.

Рекомендовані норми споживання енергії, білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин для різних категорій населення.

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.305-310.

2. Даценко І. І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С.284-320.

3. Гігієна харчування з основами нутриціології: Підручник; У 2 кн. – Кн. 1 / Т .І Аністратенко, Т. М. Білко, О. В. Благодарова та ін.; За ред. проф. В. І. Ципріяна. – К.: Медицина, 2007. – С.65-78, 94-134, 136-191, 210-247.

Додаткова:

1. Даценко І. І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. - С.310-354.

2. Гігієна харчування з основами нутриціології / За ред. В.І. Ципріяна. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 19-29, 85-86. 98-99, 119, 137, 440-448.

3. Федоренко В.І. Аліментарні, аліментарно-залежні та трансаліментарні захворювання, їх профілактика. Навчально-методичний посібник до практичних занять з розділу гігієни харчування для студентів медичного факультету та лікарів-інтернів. Львів. – 1999. – 48 с.

4 Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з загальної гігієни для студентів медичного факультету. Розділ гігієна харчування / За ред. В.І. Федоренко. – Львів, 2005. – 77 с.

Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Аліментарні захворювання, класифікація, профілактика.

2. Білкова, білково-енергетична недостатність, клінічні ознаки, причини виникнення, профілактика.

3. Поняття про мікроелементози, клінічні ознаки при основних видах недостатності мікро- та макроелементів, причини виникнення, профілактика.

4. Поняття про аліментарно-зумовлені захворювання, поширення в Україні.

5. Рекомендовані норми споживання енергії, білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин для дорослого населення працездатного віку, дітей і підлітків, людей літнього та похилого віку, спортсменів, студентів.

6. Хімічна безпека харчування дітей.

7. Вплив важких металів (свинець, кадмій, ртуть, арсен) і нітратів на організм дитини.

8. Поняття про допустиму добову дозу і допустиме добове надходження ксенобіотиків.

Контрольні тести

1. Недостатнє надходження ретинолу в організм призводить до виникнення: а) рахіту; б) гемаралопії; в) цинги; г) кретинізму; д) флюорозу.

2. Основним джерелом надходження ретинолу в організм є: а) хліб з висівками; б) печінка та нирки волові; в) овочі та фрукти; г) вершкове масло; д) яйця.

3. Недостатнє надходження аскорбінової кислоти в організм призводить до виникнення: а) рахіту; б) гемаралопії; в) цинги; г) кретинізму; д) флюорозу.

4. Основним джерелом надходження аскорбінової кислоти в організм є: а) хлібобулочні вироби; б) шипшина і чорна смородина; в) кисломолочні продукти; г) солодкий перець; д) свіжа та квашена білокачанна капуста.

5. Недостатнє надходження холекальциферолу в організм призводить до виникнення: а) рахіту; б) гемаралопії; в) остеомаляції; г) кретинізму; д) флюорозу.

6. Найбільш багаті на вітамін D такі продукти харчування: а) твердий сир; б) печінка тварин і морських риб; в) овочі та фрукти; г) яєчний жовток; д) вершкове масло.

7. Недостатнє надходження тіаміну в організм призводить до виникнення: а) рахіту; б) аліментарної поліневропатії; в) гемералопії; г) кретинізму; д) стоматиту.

8. В₁ – гіповітаміноз може виникнути при: а) вживанні хліба з висівками; б) вживанні хліба з борошна вищих сортів; в) недостатності вуглеводів у харчуванні; г) надміру вуглеводів у харчуванні; д) частому вживанні алкоголю.

9. Недостатнє надходження ніацину в організм призводить до виникнення: а) рахіту; б) аліментарної поліневропатії; в) пелагри; г) кретинізму; д) перніціозної анемії.

10. При відсутності у раціоні молока може виникнути: а) С-гіповітаміноз; б) D-гіповітаміноз; в) В₆-гіповітаміноз; г) А-гіповітаміноз; д) В₁ – гіповітаміноз.

11. У вегетаріанців може виникнути: а) С-гіповітаміноз; б) РР-гіповітаміноз; в) В₆-гіповітаміноз; г) В₁₂-гіповітаміноз; д) В₁ – гіповітаміноз.

12. Недостатнє надходження фтору в організм призводить до виникнення: а) анемії; б) аліментарної поліневропатії; в) ендемічного зобу; г) плямистості зубної емалі та її дистрофії; д)  карієсу.

13. Надмірне надходження фтору в організм призводить до виникнення: а) карієсу; б) аліментарної поліневропатії; в) ендемічного зобу; г) плямистості зубної емалі та її дистрофії; д)  анемії.

14. Надмірне надходження цинку в організм призводить до виникнення: а) рахіту; б) хвороби Прасада; в) пелагри; г) карієсу; д) перніціозної анемії.

15. Надмірне надходження селену в організм призводить до виникнення: а) рахіту; б) хвороби Кешана; в) пелагри; г) карієсу; д) перніціозної анемії.

16. До біомікроелементів, необхідних для кровотворення належать: а) цинк; б) кобальт; в) залізо; г) нікель; д) мідь.

17. До аліментарно-залежних захворювань належать: а) ішемічна хвороба серця; б) рахіт; в) рак прямої кишки; г) цинга; д) цукровий діабет.

18. Розвитку та поширенню аліментарно-залежних захворювань сприяють: а) надлишок у раціоні жирів та цукру; б) надлишок у раціоні білків; в) дефіцит у раціоні вітамінів та мінеральних речовин; г) дефіцит у раціоні білків; д) дефіцит у раціоні клітковини та пектину.

Контрольні задачі

Задача 1. При вивченні фактичного харчування студентів установлено, що загальна енергоцінність добового раціону становить 2200 ккал, енергоцінність раціону за рахунок білків складає 280 ккал, за рахунок вуглеводів – 1200 ккал, за рахунок жирів – 720 ккал. Вміст вітаміну С у раціоні становить 30 мг, вітаміну Д – 1 мкг, кальцію – 700 мг, фосфору – 600 мг.

1. Розрахуйте кількість білків, жирів і вуглеводів (г), що міститься у добовому раціоні студентів та дайте гігієнічну оцінку щодо відповідності раціону фізіологічним потребам у зазначених нутрієнтах.

2. Дайте гігієнічну оцінку щодо відповідності раціону фізіологічним потребам студентів у визначених вітамінах та мінеральних речовинах.

3. Якими клінічними ознаками проявляється недостатність визначених у раціоні вітамінів та мінеральних речовин?

Задача 2. Загальні добові енергетичні потреби дільничого педіатра (жінка, 32 роки, зріст 162 см, маса тіла 70 кг) складають 2200 ккал. З добовим раціоном харчування вона отримує 70 г білка, 60 г жиру, 350 г вуглеводів. Вітамінний склад раціону: В₁ – 1,3 мг; В₂ – 1,6 мг; В₆ – 1,2 мг; ніацин – 10 мг; С – 40 мг; А – 800 мкг; Е – 10 мг. Мінеральний склад раціону: кальцій – 800 мг, фосфор – 1000 мг, магній – 300 мг, залізо – 8 мг, цинк – 5 мг, йод – 100 мкг, селен – 50 мкг.

1. Визначте кількість білків, жирів, вуглеводів (у г), котрі повинні бути у харчовому раціоні дільничого педіатра.

2. Визначте енергоцінність добового раціону в ккал та кДж і порівняйте з добовими енергетичними потребами.

3. Оцініть раціон за хімічним складом та дайте рекомендації щодо раціонального харчування.

4. Оцініть адекватність харчування жінки за індексом Кетле.

Задача 3. Енергоцінність добового раціону школярів 6-ти річного віку становить 1968 ккал, вміст вуглеводів – 275 г, жирів – 60 г, вітаміну С – 25 мг, тіаміну – 0,8 мг, рибофлавіну – 1,0 мг, цинку – 8 мг.

1.Визначте вміст білків у добовому раціоні школярів.

2.Дайте гігієнічну оцінку щодо відповідності раціону фізіологічним потребам школярів 6-ти річного віку в енергії та харчових речовинах.

3.Якими клінічними ознаками проявляється недостатність вітаміну С в організмі?

Задача 4. При дослідженні добового раціону харчування дітей 3-4 років у дошкільній дитячій установі встановленню наступне: маса раціону – 1,7 кг, вміст свинцю – 0,050 мг/кг раціону, кадмію – 0,010 мг/кг раціону, ртуті – 0,002 мг/кг раціону, миш’яку 0,030 мг/кг раціону, нітратів – 7 мг/кг раціону.

1. Обчисліть фактичні добові дози свинцю, кадмію, ртуті, миш’яку і нітратів для дітей.

2. Дайте оцінку безпечності раціону, виходячи з допустимих доз ксенобіотиків.

3. Дайте визначення поняття „допустима добова доза”, „допустиме добове надходження”.