Лімфоїдні утворення кишок

(ЛІМФОЇДНІ

ВУЗЛИКИ

ЧЕРВЕПОДІБ-НОГО

ВІДРОСТКА АПЕНДИКСА)

РОЗТАШОВАНІ В СЛИЗОВІЙ ОБО- ЛОНЦІ ТА ПІДСЛИЗОВІЙ ОСНОВІ НА ВСМЬОМУ ПРОТЯЗІ ОРГАНУ.

ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ЛІМФОЇДНИХ ВУЗЛИКІВ В СТІНЦІ АП-ЕНДИКСА 450 – 550 ШТ. У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ ВСІ ВОНИ МА-ЮТЬ ЦЕНТРИ РОЗМНОЖЕННЯ. ФОРМА ВУЗЛИКІВ КРУГЛА, ОВО-ЇДНА, ГРУШЕПОДІБНА. ВУЗЛИКИ УТВОРЕНІ РЕТИКУЛЯРНОЮ ТКАНИНОЮ І ВЕЛИКОЮ КІЛЬКІСТЮ РОЗТАШОВАНИХ В ЇЇ ПЕТ-ЛЯХ СЕРЕДНІХ ТА МАЛИХ ЛІМФОЦИТІВ, МАЛОДИФЕРЕНЦІЙО-ВАНИХ КЛІТИН, МАКРОФАГІВ. В СТІНЦІ ЧЕРВОПОДІБНОГО ВІДРОСТКА ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ ПЛАЗМАТИЧНІ КЛІТИНИ. ПІСЛЯ 20 – 30 РОКІВ КІЛЬКІСТЬ ВУЗЛИКІВ ПОМІТНО ЗМЕНШУЄТЬСЯ. ПІСЛЯ 60-ТИРОКІВ ВУЗЛИКИ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ РІДКО.

ЛІМФОЇДНІ

(ПЕЙЄРОВІ)

БЛЯШКИ

ТОНКОЇ КИШКИ

РОЗТАШОВАНІ В КІНЦЕВОМУ ВІДДІЛІ ТОНКОЇ КИШКИ – В СТІН-

ЦІ КЛУБОВОЇ КИШКИ, ЗАЛЯГАЮТЬ

В ТОВЩІ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ТА ПІДСЛИЗОВОЇ ОСНОВИ (В ЦИХ

МІСЦЯХ ВОРСИНКИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ВІДСУТНІ).

БЛЯШКИ МАЮТЬ ВИД ПЛОСКИХ УТВОРЕНЬ ОВАЛЬНОЇ АБО

КРУГЛОЇ ФОРМИ, ДЕКІЛЬКА ВИСТУПАЮЧИХ У ПРОСВІТ КИШ-КИ. СКЛАДАЮТЬСЯ БЛЯШКИ З ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛИКІВ ТА ДИФУЗНОЇ ЛІМФАТИЧНОЇ ТКАНИНИ. МІЖ ВУЗЛИКАМИ ЗНА-ХОДЯТЬСЯ ПУЧКИ СПОЛУЧНОТКАНИННИХ ВОЛОКОН. ВОНИ ВМІЩУЮТЬ ЛІМФОЦИТИ, ПЛАЗМАТИЧНІ КЛІТИНИ, ФІБРОБ-ЛАСТИ, МАКРОФАГИ. В ЦЕНТРІ ВУЗЛИКА ЗНАХОДИТЬСЯ ЦЕНТР РОЗМНОЖЕННЯ.

ВІТАМІНИ

ФІЗІОЛОГІЧНА ДІЯ

ДЖЕРЕЛА

ДОБОВА ПОТРЕБА

ДЕФІЦИТ (ГІПОВІТАМІ-НОЗ)

1

2

3

4

5

ЖИРОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

А (РЕТІНОЛ)

СТАБІЛІЗУЄ КЛІТИННІ МЕМБРАНИ,

ПІДВИЩУЄ ІМУНІТЕТ ДО ІНФЕКЦІЙ.

СТИМУЛЮЄ ФУНКЦІЇ ПІДШЛУНКОВОЇ

ЗАЛОЗИ ТА УТВОРЕННЯ ФЕРМЕНТІВ. ВІТАМІН РОСТУ.

ТВАРИННІ МАСЛА, ЖОВТОК, ІКРА РИБ, ПЕЧІНКА.

РОСЛИННІ ПРОДУКТИ: АБРИКОСИ, ТО-

МАТ, МОРКВА, ШПІНАТ МАЮТЬ ПРОВІ- ТАМІН А – КАРОТИН. З НЬОГО В ТОН- КІЙ КИШЦІ, ПЕЧІНЦІ ТА В ЩИТОПО-

Д ІБНІЙ ЗАЛОЗІ УТВОРЮЄТЬСЯ ВІТ. А.

ДЛЯ ЗАСВОЄННЯ ВІТАМІНА А НЕОБ-

ХІДНА НАЯВНІСТЬ ЖИРІВ.

1,5 МГ ВІТ. А,

3 МГ КАРОТИ-

НУ

ВТРАТА АПЕТИТУ, ПІДВИ-

ЩЕННЯ ХВОРОБЛИВОСТІ, ПОМУТНІННЯ РОГІВКИ ОКА ТА КУРЯЧА СЛІПОТА (ПОРУШЕННЯ СУМЕРЕЧ-НОГО ЗОРУ).

Д (КАЛЬЦІФЕ-

РОЛ)

ПРОТИРАХІ-

ТИЧНИЙ

РЕГУЛЮЄ ОБМІН СОЛЕЙ КАЛЬЦІЮ І ФОСФОРУ, ПОЗИТИВНО ВПЛИВАЄ НА РОЗВИТОК КІСТОК, ТКАНИНИ ЗУБІВ, СТИМУЛЮЄ РІСТ ОРГАНІЗМУ.

ПЕЧІНКА, ІКРА РИБ, ВЕРШКОВЕ МАС-

ЛО, ЖОВТОК.

УТВОРЮЄТЬСЯ В ШКІРІ ПІД ДІЄЮ

УЛЬТРАФІОЛЕТОВИХ ПРОМЕНІВ.

12,5 МКГ ДЛЯ

ДІТЕЙ,

25 МКГ ДЛЯ ДОРОСЛИХ

РАХІТ – ПОРУШЕННЯ

КАЛЬЦІЄВО-ФОСФОРНОГО ОБМІНУ, ПОМ'ЯКШУЮТЬ-СЯ КІСТКИ, ЗАТРИМУЄТЬ-СЯ ОКОСТЕНІННЯ ТІМ'ЯЧ-КІВ, ПОРУШУЮТЬСЯ СТРОКИ ПРОРІЗУВАННЯ

ЗУБІВ.

К (ФІЛОХІНОН)

ПРОТИГЕМАРО-

ГІЧНИЙ

УЧАСТЬ В СИНТЕЗІ ПРОТРОМБІНУ, ПІДВИЩУЄ ЗДАТНІСТЬ КРОВІ ДО ЗСІ-

ДАННЯ, СТИМУЛЮЄ М'ЯЗОВУ АКТИВ-

НІСТЬ.

ЗЕЛЕНЕ ЛИСТЯ КАПУСТИ, ШПІНАТ, ПЕ- ЧІНКА. ВИРОБЛЯЄТЬСЯ В ОРГАНІЗМІ

МІКРООРГАНІЗМАМИ В ВЕРХНІЙ ЧАС-

ТИНІ ТОВСТОЇ КИШКИ. ДЛЯ ЙОГО

ВСМОКТУВАННЯ НЕОБХІДНА ЖОВЧ ТА ЖИРНІ КИСЛОТИ.

2 МГ

ПОРУШЕННЯ ЗСІДАННЯ

КРОВІ ТА АНЕМІЯ.

Е (ТОКОЕРОЛ)

УЧАСТЬ В ОБМІНІ БІЛКІВ, РОЗШИРЮЄ

КРОВОНОСНІ СУДИНИ І ЗБЕРІГАЄ ЇХ

ЕЛАСТИЧНІСТЬ. ЗМЕНШУЄ ЗСІДАННЯ

КРОВІ. ПОПЕРЕДЖУЄ ОЖИРІННЯ ПЕ-

ЧІНКИ. СПРИЯЄ НАКОПИЧЕННЮ ВІТ.А

В ПЕЧІНЦІ. НОРМАЛІЗУЄ ОБМІН РЕЧО-

ВИН В М'ЯЗОВІЙ ТКАНИНІ.

ПЕЧІНКА, МОЛОКО, РОСЛИННІ ОЛІЇ,

МАСЛО. В ОРГАНІЗМІ НЕ СИНТЕЗУЄ-

ТЬСЯ І ДЛЯ ЙОГО ВСМОКТУВАННЯ

НЕОБХІДНА ЖОВЧ.

12 МГ

ДИСТРОФІЯ М'ЯЗІВ, ПОС-ЛАБЛЕННЯ СТАТЕВОЇ ФУНКЦІЇ, БЕЗПЛІДНІСТЬ.

1

2

3

4

5

ВОДОРОЗЧИННІ ВІТАМІНИ

В₁ (ТІАМІН)

УЧАСТЬ В ОБМІНІ БІЛКІВ, ЖИРІВ ТА ВУГЛЕВО-

ДІВ. ЗАБЕЗПЕЧУЄ РІСТ ОРГАНІЗМУ. ПІДВИЩУЄ РУХОВУ ТА СЕКРЕТОРНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ШЛУН- КУ, НОРМАЛІЗУЄ ДІЯЛЬНІСТЬ СЕРЦЯ.

ЗЕРНОВІ ТА БОБОВІ, ПЕЧІНКА, МОЛО- КО, ДРІЖДЖІ. В ОРГАНІЗМІ НЕ ДЕПО- НУЄТЬСЯ І ВИВОДИТЬСЯ НИРКАМИ.

1,75 МГ

ПОРУШЕННЯ ДІЯЛЬНІСТІ СЕРЦЯ, ТРАВНОГО КАНАЛУ, ПОЛІНЕВРИТИ. ВИНИКНЕННЯ ХВОРОБИ БЕРІ-БЕРІ – ЗАПАЛЕННЯ НЕРВОВИХ СТВОЛІВ НИЖНІХ КІНЦІВОК.

В₂ (РИБОФЛА-

ВІН)

СИНТЕЗ БІЛКА І ЖИРІВ. ВПЛИВАЄ НА РІСТ. ПІДВИЩУЄ ГОСТРОТУ ЗОРУ.

БОРОШНО, ПЕЧІНКА, МОЛОКО, ДРІЖДЖІ.

3 МГ

ЗАТРИМКА РОСТУ, ПОРУШЕННЯ ОРГАНУ ЗОРУ. ТРІЩИНИ В КУТОЧКУ РОТА (ЗАЇДИ).

В₃(ПАНТОТЕТО-

ВА КИСЛОТА)

ОБМІН РЕЧОВИН, НОРМАЛІЗУЄ РОБОТУ ЩИТО- ПОДІБНОЇ ТА НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ.

БОБОВІ ТА ЗЕРНОВІ, ПЕЧІНКА, РИБА, ЯЙЦЯ.

10 МГ

СЛАБКІСТЬ, ВТОМЛЮВАННІСТЬ, ЗА-ПАМОРОЧЕННЯ, ЗАПАЛЕННЯ НЕРВІВ, УРАЖЕННЯ СЛИЗОВИХ.

В₅ (НІКОТИНО-ВА КИСЛОТА)

ВІТАМІН РР

РЕГЕЛЯЦІЯ РІВНЯ ВУГЛЕВОДІВ, ФУНКЦІЇ

ПЕЧІНКИ ТА НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.

ДРІЖДЖІ, ПЕЧІНКА, М'ЯСО, РИБА.

25 МГ

ЗАХВОРЮВАННЯ ПЕЛАГРА – ХАРАКТЕРНЕ РОЗЛАДАМИ ТРАВНОГО КАНАЛУ, НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ПОРУ-ШЕННЯМ ПІГМЕНТАЦІЇ ШКІРИ.

В₆ (ПІРОДОК-СИН)

ОБМІН ЖИРІВ, УЧАСТЬ У КРОВОТВО-

РЕННІ.

ЗЕРНОВІ, БОБОВІ, М'ЯСО, РИБА. СИН-

ТЕЗУЄТЬСЯ МІКРООРГАНІЗМАМИ

КИШОК.

3 МГ

ДЕРМАТИТИ, НЕВРИТИ, РОЗЛАД АПА-РАТУ СЛУХУ, УРАЖЕННЯ СЛИЗОВИХ.

В₉ (ФОЛІЄВА КИСЛОТА)

УЧАСТЬ В ОБМІНІ ХОЛІНУ, У КРОВОТВОРЕННІ,

СИНТЕЗІ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ, ЗМЕНШУЄ ВМІСТ ХОЛЕСТЕРИНУ В КРОВІ.

САЛАТ, КАПУСТА, ТОМАТИ, МОРКВА,

М'ЯСО, ПЕЧІНКА, НИРКИ, ЯЙЦЯ. СИН-

ТЕЗУЄТЬСЯ МІКРООРГАНІЗМАМИ

КИШОК.

400 МГ

АНЕМІЯ, СЛАБКІСТЬ, ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН.

В₁₂ (ЦИАНОКА-

БАЛАМІН)

УЧАСТЬ В СИНТЕЗІ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ І

КРОВОТВОРЕННІ.

ПЕЧІНКА, НИРКИ. СИНТЕЗУЄТЬСЯ МІКРООРГАНІЗМАМИ КИШОК.

3 МГ

ЗЛОЯКІСНА АНЕМІЯ.

В₁₅ (ПАНГАМО-

НОВА КИСЛОТА)

ПРИСКОРЮЄ ОКИСНІ ПРОЦЕСИ, НОРМАЛІЗУЄ

ЛІПІДНИЙ ТА ВУГЛЕВОДНИЙ ОБМІНИ.

ПЕЧІНКА, М'ЯСО, РИБА.

2 МГ

ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН.

С (АСКОРБІНО-

ВА КИСЛОТА)

УЧАСТЬ В ОКИСНОВІДНОВНИХ ПРОЦЕСАХ, В

УТВОРЕННІ КОЛАГЕНУ СУДИННОЇ СТІНКИ, В

ПІДВИЩЕННІ АНТИТОКСИЧНОЇ ФУНКЦІЇ ПЕ-

ЧІНКИ. ВПЛИВАЄ НА ОБМІН КАЛЬЦІЮ ТА

ФОСФОРУ.

ЦИТРУСОВІ, СМОРОДИНА, ШИПШИНА,

ЧЕРВОНИЙ ПЕРЕЦЬ, ПЕЧІНКА.

100 МГ

ЗНИЖЕННЯ СТІЙКОСТІ ОРГАНІЗМУ ДО ІНФЕКЦІЇ, ТАКОЖ РОЗВИТОК ЦИНГИ (ПАТОЛОГІЧНА ЛАМКІСТЬ КАПІЛЯРІВ).

Р (РУТИН)

ЗАБЕЗПЕЧУЄ НОРМАЛЬНИЙ СТАН СТІНОК КА-

ПІЛЯРІВ ТА ЇХ ПРОНИКНІСТЬ. ПІДВИЩЮЄ ДІЮ

ВІТАМІНУ С.

ФРУКТИ, ЦИТРУСОВІ.

50 МГ

ЛАМКІСТЬ КАПІЛЯРІВ.

СХИЛЬНІСТЬ ДО КРОВОТЕЧ.

Н (БІОТИН).

БЕРЕ УЧАСТЬ В ОБМІНІ РЕЧОВИН В ШКІРІ.

ПЕЧІНКА, ЖОВТОК, ГОРОХ, СОЯ, МЕД,

ГРИБИ.

20 МГ

ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН В ШКІРІ.