Вміст аглютиногенів та аглютинінів в крові різних груп

ГРУПА КРОВІ

АГЛЮТИНІНИ

ПЛАЗМИ

АГЛЮТИНОГЕНИ

ЕРИТРОЦИТІВ

ЯКІЙ ГРУПІ МОЖНА

ПЕРЕЛИВАТИ

І

α,β

-

І, ІІ, ІІІ, IV

ІІ

β

А

ІІ, IV

ІІІ

α

В

ІІІ, IV

IV

-

А, В

ТІЛЬКИ IV

ЗЕРНИСТІ ЛЕЙКОЦИТИ

НЕЗЕРНИСТІ ЛЕЙКОЦИТИ

БАЗОФІЛЬНІ

ЕОЗИНОФІЛЬНІ

НЕЙТРОФІЛЬНІ

ЛІМФОЦИТИ

МОНОЦИТИ

ГРАНИЧНІ КОЛИВАННЯ, %

0 - 1

2 - 4

57 - 70

25 - 30

5 - 8

АБСОЛЮТНА КІЛЬКІСТЬ В 1 ММ³ КРОВІ

35 - 70

140 - 350

4200 - 5250

1750 - 2450

350 - 560

ВИДИ ЛЕЙКОЦИТІВ

ВІК (У РОКАХ)

8 - 9

9 - 11

11 - 13

ДОРОСЛІ

НЕЙТРОФІЛИ

49 – 51,5

51,5 - 61

52 - 56

50 – 60

БАЗОФІЛИ

0,3 – 0,5

0,3 – 0,6

0,2 - 1

0,5 - 1

ЕОЗИНОФІЛИ

2 – 6

2,5 - 6

2 - 6

3 - 6

ЛІМФОЦИТИ

31 – 40

30 -36

30 - 36

20 – 25

МОНОЦИТИ

7,5 – 9

8 – 9,5

7 - 9

5 - 8

ПАРЦІАЛЬНИЙ ТИСК О₂

ПАРЦІАЛЬНИЙ ТИСК СО₂

1. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

159 ММ РТ. СТ.

0,2 ММ РТ. СТ.

2. АЛЬВЕОЛЯРНЕ ПОВІТРЯ

110 ММ РТ. СТ.

0,3 ММ РТ. СТ.

3. ВЕНОЗНА КРОВ

40 ММ РТ. СТ.

46 ММ РТ. СТ.

4. АРТЕРІАЛЬНА КРОВ

100 ММ РТ. СТ.

40 ММ РТ. СТ.

5. ТКАНИНИ

20 ММ РТ. СТ.

60 ММ РТ. СТ.

ДІЮЧИЙ ФАКТОР

ОБ'ЄКТ ВПЛИВУ

СЕРЦЕ

СУДИНИ

РІВЕНЬ КРОВ'ЯНОГО

ТИСКУ

СИМПАТИЧНА

НЕРВОВА СИСТЕМА

ПІДВИЩУЄ РИТМ ТА ПОСИЛЮЄ

СКОРОЧЕННЯ

ЗВУЖУЄ

ПІДВИЩУЄ

ПАРАСИМПАТИЧНА

НЕРВОВА СИСТЕМА

СПОВІЛЬНЮЄ РИТМ ТА ПОСЛАБЛЯЄ СКОРОЧЕННЯ

РОЗШИРЮЄ

ЗНИЖУЄ

АДРЕНАЛІН

ПРИСКОРЮЄ РИТМ ТА ПОСИЛЮЄ СКОРОЧЕННЯ

ЗВУЖУЄ (ОКРІМ

СУДИН СЕРЦЯ0

ПІДВИЩУЄ

АЦЕТИЛХОЛІН

СПОВІЛЬНЮЄ РИТМ ТА ПОСЛАБЛЯЄ СКОРОЧЕННЯ

РОЗШИРЮЄ

ЗНИЖУЄ

НОРАДРЕНАЛІН

ПРИСКОРЮЄ РИТМ ТА ПІДСИЛЮЄ

СКОРОЧЕННЯ

ЗВУЖУЄ

ПІДВИЩУЄ

ТИРОКСИН

ПРИСКОРЮЄ РИТМ

ЗВУЖУЄ

ПІДВИЩУЄ

ІОНИ КАЛЬЦІЯ (СА²⁺)

ПРИСКОРЮЄ РИТМ ТА ПОСИЛЮЄ СКОРОЧЕННЯ

ЗВУЖУЄ

ПІДВИЩУЄ

ІОНИ КАЛІЯ (К⁺)

СПОВІЛЬНЮЄ РИТМ ТА ПОСЛАБЛЯЄ СКОРОЧЕННЯ

РОЗШИРЮЮТЬ

ЗНИЖУЄ

ОРГАНИ

ТОПОГРАФІЯ

БУДОВА

ФУНКЦІЇ

ПОРОЖНИНА

НОСА

(CAVITAS NASI)

ПРОСТІР, ЯКИЙ ЗАЙМАЄ

ЦЕНТРАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ В ЛИЦЕВОМУ ЧЕРЕПІ

ПЕРЕТИНКОЮ ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА ДВІ ПОЛОВИНИ. ЗПЕРЕДУ ВХІДНИМИ ОТВОРАМИ ЯВЛЯЮТЬСЯ НІЗДРІ, А ЗЗАДУ ЧЕРЕЗ ХОАНИ ВОНА З'ЄДНУЄ-

ТЬСЯ З НОСОВОЮ ЧАСТИНОЮ ГЛОТКИ (НОСОГЛОТКОЮ). НА БІЧНІЙ СТІНЦІ КОЖНОЇ ПОЛОВИНИ ЗНАХОДЯТЬСЯ ТРИ НОСОВІ РАКОВИНИ, ЯКІ ОБМЕЖУЮТЬ ТРИ НОСОВІ ХОДИ ВЕРХНЯ-ВЕРХНІЙ, СЕРЕДНЯ-СЕРЕДНІЙ, НИЖНЯ-НИЖНІЙ. НА СЛИЗОВІЙ ОБОЛОНЦІ ВЕРХНЬОЇ НОСОВОЇ РАКО-

ВИНИ ЗНАХОДЯТЬСЯ РЕЦЕПТОРИ НЮХУ.

ПОВІТРЯ ЗВОЛОЖУЄТЬСЯ,

ОЧИЩАЄТЬСЯ, ПІДІГРІВАЄ-

ТЬСЯ, А ТАКОЖ ВІДБУВАЄ-

ТЬСЯ СПРИЙНЯТТЯ ЗАПА-

ХІВ, МЕХАНІЧНИХ ТА ТЕМ-

ПЕРАТУРНИХ ПОДРАЗНИ-

КІВ.

ГОРТАНЬ

(LARYNX)

РОЗМІЩЕНА В ПЕРЕДНІЙ ЧАСТИНІ ШИЇ НА РІВНІ ІV-VI

ШИЙНИХ ХРЕБЦІВ. УГОРІ ГОРТАНЬ З'ЄДНАНА З ПІД”Я-

ЗИКОВОЮ КІСТКОЮ, А ЗНИ-

ЗУ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ В ТРА-

ХЕЮ. ПОЗАДУ ГОРТАНІ ЛЕ-

ЖИТЬ ГОРТАННА ЧАСТИНА

ГЛОТКИ, А ПО БОКАХ –

СУДИННО-НЕРВОВІ ПУЧКИ

ШИЇ ТА ЧАСТКИ (ПРАВА ТА

ЛІВА) ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ.

СКЕЛЕТ ГОРТАНІ СТАНОВЛЯТЬ ХРЯЩІ, З'ЄДНАНІ МІЖ СОБОЮ СУГЛОБА-

МИ, ЗВ'ЯЗКАМИ ТА М 'ЯЗАМИ. ДО НЕПАРНИХ ХРЯЩІВ ВІДНОСЯТЬ: ЩИ-

ТОПОДІБНИЙ, ПЕРСТНЕПОДІБНИЙ ТА НАДГОРТАННИЙ, А ДО НЕПАРНИХ

– ЧЕРЕПКУВАТИЙ, РІЖКУВАТИЙ ТА КЛИНОПОДІБНИЙ. ПОРОЖНИНУ

ГОРТАНІ ПОДІЛЯЮТЬ НА ТРИ ВІДДІЛИ: ВЕРХНІЙ (РОЗШИРЕННИЙ) ВІДДІЛ – ПРИСІНОК ГОРТАНІ, СЕРЕДНІЙ (ЗВУЖЕНИЙ) ВІДДІЛ – ВЛАСНЕ ГОЛО-СОВИЙ АППАРАТ І НИЖНІЙ (РОЗШИРЕНИЙ) ВІДДІЛ – ПІДГОЛОСНИКОВА ПОРОЖНИНА. СЛИЗОВА ОБОЛОНКА СЕРЕДНЬОГО ВІДДІЛУ УТВОРЮЄ ДВІ ПАРНІ СКЛАДКИ: ВЕРХНІ ТА НИЖНІ АБО ГОЛОСОВІ СКЛАДКИ, ЯКІ ОБМЕЖУЮТЬ ГОЛОСОВУ ЩІЛИНУ. МІЖ НИМИ Є СЛІПІ ЗАГЛИБИНИ – ГОРТАННІ ШЛУНОЧКИ.

ГОЛОСОУТВОРЕННЯ.

ОЧИЩЕННЯ, ЗВОЛОЖЕННЯ,

ПІДІГРІВАННЯ ПОВІТРЯ.

ПРОХОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ

В НИЩЕРОЗТАШОВАНІ

ДИХАЛЬНІ ШЛЯХИ.

ТРАХЕЯ

(TRACHEA)

Є БЕЗПОСЕРЕДНІМ ПРОДОВ-

ЖЕННЯМ ГОРТАНІ І ПОЧИНА-

ЄТЬСЯ НА РІВНІ VI-VIІ ШИЙ-

НИХ ХРЕБЦІВ, А ЗАКІНЧУЄ-

ТЬСЯ НА РІВНІ ІV-V ГРУД-

НИХ ХРЕБЦІВ. В ЦЬОМУ МІС-

ЦІ ТРАХЕЯ ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА

ДВА ГОЛОВНІ БРОНХИ –

ПРАВИЙ ТА ЛІВИЙ.

СКЕЛЕТ ТРАХЕЇ СКЛАДАЮТЬ – 16-20 ХРЯЩОВИХ НАПІВКІЛЕЦЬ. ЗЗАДУ СТІНКУ ТРАХЕЇ УТВОРЮЄ СПОЛУЧНОТКАНИННА ПЕРЕНТИНКА З ДО-МІШКОЮ НЕПОСМУГОВАНИХ М'ЯЗОВИХ КЛІТИН.

РОЗРІЗНЯЮТЬ ШИЙНУ ТА ГРУДНУ ЧАСТИНИ.

ПРОХОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ

(ДИХАЛЬНЕ ГОРЛО).

БРОНХИ

(BRONCHUS)

ПРАВИЙ БРОНХ ШИРШИЙ І НАПРЯМ ЙОГО НАБЛИЖАЄ-

ТЬСЯ ДО НАПРЯМУ ТРАХЕЇ.

ЗА БУДОВОЮ СТІНКИ БРОНХІВ ПОДІБНІ ДО СТІНОК ТРАХЕЇ. ІЗ ЗМЕН-

ШЕННЯМ ПРОСВІТУ БРОНХА, ПОСТУПОВО ЗМЕНШУЮТЬСЯ, А ПОТІМ І

ЗНИКАЄ ХРЯЩ, ЯКИЙ ЗАМІНЮЄТЬСЯ ПЕРЕТИНКОЮ, ПОБУДОВАНОЮ З

ЕЛАСТИЧНИХ ВОЛОКОН. У ВІДПОВІДНІЙ ЛЕГЕНІ КОЖНИЙ З БРОНХІВ

РОЗГАЛУЖУЄТЬСЯ НА БРОНХИ МЕНШОГО ДІАМЕТРА, АЖ ДО БРОНХІВ,

ЯКІ НАЗИВАЮТЬСЯ БРОНХІОЛАМИ І МАЮТЬ ДІАМЕТР БЛИЗЬКО 1 ММ.

ТАКЕ РОЗГАЛУЖЕННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ БРОНХІАЛЬНИМ ДЕРЕВОМ.

ПРОХОДЖЕННЯ ПОВІТРЯ.

ЛЕГЕНІ

(PULMO DEXTRA

ET SINISTRA)

РОЗТАШОВАНІ В ГРУДНІЙ ПОРОЖНИНІ У ВІДПОВІДНИХ

ЇЇ ПОЛОВИНАХ ПО ОБОХ БО-

КАХ СЕРЕДОСТІННЯ. ВЕРХІВ-

КА ОБЕРНЕНА ДОГОРИ І ВИС-

ТУПАЄ В ДІЛЯНЦІ ШИЇ НА 20-

30 ММ НАД КЛЮЧИЦЕЮ.

НИЖНЯ РОЗШИРЕНА ЧАСТИ-

НА, АБО ОСНОВА, ПРИЛЯГАЄ

ДО ДІАФРАГМИ.

МАЮТЬ ТРИ ПОВЕРХНІ: ДІАФРАГМАЛЬНУ, РЕБЕРНУ, СЕРЕДОСТІННУ. ЗА

ФОРМОЮ НАГАДУЮТЬ КОНУС. КОЖНА ЛЕГЕНЯ МАЄ 2 КРАЇ: ПЕРЕДНІЙ

ТА НИЖНІЙ. ЛЕГЕНІ СКЛАДАЮТЬСЯ З ЧАСТОК: ПРАВА З ТРЬОХ (ВЕРХ-

НЯ, СЕРЕДНЯ ТА НИЖНЯ), А ЛІВА З ДВОХ (ВЕРХНЯ ТА НИЖНЯ). МЕЖІ

ЧАСТОК ВИЗНАЧАЮТЬ ГЛИБОКІ ЩІЛИНИ, ЯКІ ПРОНИКАЮТЬ МАЙЖЕ НА

ВСЮ ТОВЩУ МАСИ ЛЕГЕНІ. В СЕРЕДОСТІННІЙ ЧАСТИНІ РОЗМІЩЕНІ ВО-

РОТА. В ВОРОТА ВХОДЯТЬ: БРОНХ, ЛЕГЕНЕВА АРТЕРІЯ, БРОНХІАЛЬНІ ГІЛКИ ТА НЕРВИ, А ВИХОДЯТЬ ДВІ ЛЕГЕНЕВІ ВЕНИ ТА ЛЕГЕНЕВІ ЛІМФА-

ТИЧНІ СУДИНИ. КОЖНА З ЧАСТОК ЛЕГЕНІ СКЛАДАЄТЬСЯ З БРОНХОЛЕ-

ГЕНЕВИХ СЕГМЕНТІВ, СЕГМЕНТИ – З ЧАСТОЧОК, А ЧАСТОЧКИ З АЦИНУ-

СІВ. АЦИНУС – ОСНОВНА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОДИНИЦЯ ЛЕ-

ГЕНІ. ВІН СКЛАДАЄТЬСЯ З БРОНХІОЛИ, АЛЬВЕОЛИ ТА КРОВОНОСНИХ

КАПІЛЯРІВ.

НАСИЧУЮТЬ КРОВ О₂ ТА

ВИВОДЯТЬ СО₂.

ВИВОДЯТЬ ВОДУ (50-100)

ММ.

ПІДТРИМУЮТЬ В НОРМІ

ВОДНИЙ БАЛАНС ТА ТЕР-

МОРЕГУЛЯЦІЮ.

ПЛЕВРА

(PLEURA)

ЩІЛЬНО ПОКРИВАЄ ЛЕГЕНЕ-

ВУ ТКАНИНУ, ОХОПЛЮЮЧИ

ЇЇ З УСІХ БОКІВ.

СЕРОЗНА ОБОЛОНКА, ЯКА СКЛАДАЄТЬСЯ З ДВОХ ЛИСТИКІВ: ЛЕГЕНЕВО-

ГО ТА ПРИСТІНКОВОГО. МІЖ НИМИ Є ЩІЛИНОПОДІБНИЙ ПРОСТІР (ПО-

РОЖНИНА ПЛЕВРИ), ДЕ МІСТИТЬСЯ НЕЗНАЧНА КІЛЬКІСТЬ СЕРОЗНОЇ

РІДИНИ.

ЗАХИСНА.

СЕРЕДО-

СТІННЯ

(MEDIASTI-NUM)

КОМПЛЕКС ОРГАНІВ, РОЗМІ-

ЩЕНИХ МІЖ ПРАВОЮ ТА ЛІ-

ВОЮ СЕРЕДОСТІННОЮ ПЛЕ-

ВРОЮ. ЗПЕРЕДУ ОБМЕЖЕНО

ГРУДИНОЮ ТА РЕБЕРНИМИ

ХРЯЩАМИ, ЗЗАДУ – ХРЕБТО-

ВИМ СТОВБУРОМ І ГОЛОВ-КАМИ РЕБЕР, ЗНИЗУ – ДІАФ-РАГМОЮ, А ЗВЕРХУ ЧЕРЕЗ ВЕРХНІЙ ОТВІР ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ СПОЛУЧАЄТЬ-СЯ ІЗ ДІЛЯНКОЮ ШИЇ.

УМОВНО ПОДІЛЯЮТЬ НА ПЕРЕДНЄ ТА ЗАДНЄ СЕРЕДОСТІННЯ.

У ПЕРЕДНЬОМУ СЕРЕДОСТІННІ РОЗМІЩЕНІ СЕРЦЕ З ПЕРІКАРДОМ, ЗАГ-

РУДИННА ЗАЛОЗА, ДІАФРАГМАЛЬНІ НЕРВИ, ВИСХІДНА ЧАСТИНА АОРТИ

ЛЕГЕНЕВИЙ СТОВБУР, ВЕРХНЯ ПОРОЖНИСТА ВЕНА.

У ЗАДНЬОМУ СЕРЕДОСТІННІ РОЗМІЩЕНІ СТРАВОХІД, НИСХІДНА ЧАС-

ТИНА АОРТИ, ГРУДНА ПРОТОКА, НЕПАРНА ТА НАПІВНЕПАРНІ ВЕНИ, БЛУКАЮЧІ НЕРВИ, ЧЕРЕВНІ НЕРВИ, ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ.

УСІ ОРГАНИ СЕРЕДОСТІННЯ РОЗДІЛЕНІ МІЖ СОБОЮ ПРОШАРКАМИ

ЖИРОВОЇ ТКАНИНИ.